Берроуз В. Наркота

«Наркота» (1953) – дебютний роман одного з найскандальніших авторів XX століття, «хрещеного батька» бітників, Вільяма С. Берроуза (1914 – 1997). Книга має переважно автобіографічний характер і до сьогодні залишається чи не найвідвертішою розповіддю про кошмарні будні героїнової залежності.

Проводячи читача через наркотичні нетрі Нью-Йорка, Нью-Орлеана та Мехіко-сіті, розкриваючи перед ним справжні прірви відчаю та шаленства від безнастанних пошуків наступної дози, через розпач ломки та безпросвітність існування наркозалежного, роман послідовно ухиляється від будь-якої недомовленості, табу чи сентиментальності.

Саме ця сміливість вислову й завоювала йому статус культового контр-культурного тексту, який він упевнено утримує ось уже понад півстоліття.