Михайло Бойчук народився 30 жовтня 1882 р. в с. Романівка, тепер – Теребовлянського району. У батьків було ще восьмеро дітей, та вони зробили все можливе, аби первісток вчився. 1898 р. Михайло у 16-літньому віці приїхав до Львова, вступив на навчання у мистецьку школу. При сприянні митрополита Андрея Шептицького продовжив освіту в Краківській Академії Красних Мистецтв, згодом у Мюнхені, Відні та Парижі.
У 1911 – 1912 рр. мешкав у Львові. На замовлення виконав розписи каплиці Дяківської бурси (не збереглася). Брав участь у реставрації собору св. Юра у Львові; зробив серію малюнків для портрета митрополита Шептицького.
У 1912 р. на замовлення Російського Археологічного Товариства реставрував усипальню родини гетьмана Розумовського у с. Лемешах Чернігівської губернії.
Під час Першої світової війни як австрійський підданий був засланий в Уральськ. Восени 1917 р. приїхав до Києва, де в цей час засновувалася Українська Державна Академія Мистецтв. Михайло Бойчук став одним з її фундаторів і керівником монументальної майстерні. З 1924 р. – професор Київського художнього інституту, з 1925 р. – член Асоціації Революційного Мистецтва України (АРМУ).
Відтоді він практично впроваджував у життя концепцію української школи фрескового живопису, зверненого до сучасних проблем життя, до боротьби за нову Україну. Школа ця отримала назву “бойчукізм”, а її послідовників називають “бойчукістами”.
Слава до художника прийшла ще у 1910 р., коли на виставці в Салоні Незалежних у Парижі експонували 18 праць “школи Бойчука” під загальною назвою “Відродження візантійського мистецтва”. Європейська преса високо оцінила новаторські пошуки українських митців. У своїй творчості М. Бойчук орієнтувався на монументальне мистецтво Візантії та українське малярство ХVII – ХVIII століть. Саме з тих глибин він прагнув прокласти стежку до нової української культури.
Відомі його твори “Пастушка”, “Молочниця” (обидва – 1910), “Ратай”, “Школа” (1910 – 1914), “Під яблунею” (1912 – 1913), “Дівчина з квіткою” (1917 – 1918), “Збори жіночого активу” (1929); портрети Б. Лепкого та С. Жеромського.
Разом із своїми учнями М. Бойчук створив понад 20 великих монументальних розписів. Серед них – славнозвісні розписи Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію під Одесою (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933 – 1935).
Розвиваючи ідеї національної художньої спадкоємності та гуртуючи навколо себе однодумців (Т. Бойчук, С. Налепинська-Бойчук, К. Гвоздик, В. Седляр, І. Падалка), М. Бойчук став не тільки корифеєм монументального стилю, а й фундатором вищої художньої освіти в Україні. Тим часом у пресі почали з’являтися звинувачення в тому, що художник далекий від соціалістичного реалізму, що монументалізм, розрахований на широке коло глядачів, потрібний йому лише для антипролетарської агітації. А візантизм – це пропаганда релігійного опіуму. Однак таких звинувачень для початку переслідувань було замало. Аби знищити М. Бойчука і всю його школу, потрібні були вагоміші аргументи. І вони знайшлися: “колишній офіцер австрійської армії, професор Київського художнього інституту Бойчук є одним із керівників націонал-фашистської організації…”
25 листопада 1936 р. М. Бойчука заарештували. Слідство найбільше цікавилося зв’язками художника з митрополитом графом А. Шептицьким. У звинувачувальному висновку Бойчук поставав як “активний учасник контрреволюційної націонал-фашистської терористичної організації”, тому підлягав судові Військової колегії Верховного суду СРСР. Вирок – розстріл. Його було виконано в Києві 13 липня 1937 р.
Після арешту митця практично всі його твори знищили. Деякі з них дійшли до нас лише у фотографіях. Але й залишки свідчать про його унікальне обдарування.
ЛІТЕРАТУРА:
Альта Л. Третій “Кобзар” Василя Седляра [Текст] : [учень М. Бойчука] / Л. Альта // Уряд. кур’єр. – 2009. – 29 верес. – С. 11.
Афанасьєв В. Михайло Бойчук: Це мій звіт перед нащадками [Текст] : 60 років тому створено розпис Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані / В. Афанасьєв // Культура і життя. – 1989. – 5 берез.
Баліцька М. “Але прийде літо ” [Текст] : (творчий шлях М. Бойчука) / М. Баліцька // Ровесник. – 1990. – 28 жовт., 3 лист.
Білокінь С. Відоме – невідоме : коли загинув Михайло Бойчук [Текст] / С. Білокінь // Культура і життя. – 1989. – 5 берез.
Білокінь С. Колективізм – пафос творчості Михайла Бойчука // Образотворче мистецтво. – 1988. – № 1. – С. 22–25.
Білокінь С. Між Сцілою і Харібдою [Текст] / С. Білокінь // Культура і життя. – 1992. – 4, 11 лип.
Білокінь С. Михайло Бойчук у листуванні [Текст] / С. Білокінь // Соц. культура. – 1989. – № 7. – С. 4–5.
Білокінь С. Смерть Михайла Бойчука: з архівів КДБ [Текст] / С. Білокінь // Вісті з України. – 1992. – № 7. – С. 12–13.
Бойчук М. Листи до митрополита Андрія Шептицького [Текст] // / М. Бойчук Образотворче мистецтво. – 1990. – № 6. – С. 18–22.
Бойчук Михайло Львович [Текст] // Укр. культура. – 2000. – № 4. – С. 26.
Бойчук Михайло (30. 10. 1882 – 13. 07. 1937) – видатний художник, педагог, мистецтвознавець, професор [Текст] // Теребовлянщина. – Львів, 1999. – Вип. 1. – С. 105–106.
Бойчук Михайло (1882 – 1937) – визнаний маляр-монументаліст і педагог [Текст] // Бармак М. Наш край – Тернопільщина / М. Бармак. – Тернопіль, 1998. – С. 149.
Бойчук Михайло Львович (1882 – 1939) – живописець [Текст] // Шаров І. Ф. 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров. – Київ, 1999. – С. 45–49.
Бойчук Михайло Львович. Український живописець [Текст] // Провідники духовності в Україні. – Київ, 2003. – С. 618–620.
Брати Бойчуки. Михайло Бойчук. 1882–1937 : Живописець – монументаліст, педагог. Бойчук Тимофій Левович 1896–1922. Монументаліст [Текст] // Визначні постаті Тернопілля : біогр. збірник. – Київ, 2003. – С. 24–25.
Городинець І. Грушевський проти Бойчука та бойчукістів [Текст] / І. Городинець // Україна. – 1994. – № 21–22. – С. 5–7.
Городинець І. Трагедія “бойчукістів” [Текст] / І. Городинець // Літ. Україна. – 1990. – 2 лют., 12 лип.
Губ’як В. Славетні імена Теребовлянщини [Текст] : (Михайло Бойчук – теоретик мистецтва, художник) / В. Губʼяк // Дивослово. – 1996. – № 9. С. 23.
Ґерета І. Геній родом із Романівки [Текст] / І. Ґерета // Свобода. – 1992. – 29 жовт.
Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця XIX-XX ст. Михайло Бойчук [Текст] / І. Ґерета // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 5–7.
Диченко І. Нове про Михайла Бойчука [Текст] / І. Диченко // Культура і життя. – 1988. – 3 січ.
Дністренко Я. Життя для України [Текст] / Я. Дністренко // Тернопіль. – 1993. – № 4. – С. 69–71.
Дуда І. Майстер фрески [Текст] : до 100-річчя з дня народження М. Бойчука / І. Дуда // Вільне життя. – 1982. – 30 жовт.
Дуда І. Бойчук, бойчукізм, бойчукісти : (про художника та його школу) [Текст] // Тернопіль. – 1991. – № 2. – С. 36 – 37.
Дуда І. Повернення майстра [Текст]: (про художника М. Бойчука) / І. Дуда // Тернопіль вечірній. – 1992. – 31 жовт.
Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] : (відомості про братів Бойчуків) / І. Дуда // Свобода. – 1992. – 24 лист.
Джувага В. Михайло Бойчук : як влада вирішувала суперечки з митцями [Текст] / В. Джугава // Українське слово. – 2011. – 27 липня-2 серпня. – С. 6.
Іваницька Л. В. Бойчук Михайло Львович [Текст] : основоположник нового українського монументального мистецтва, реставратор, педагог / Л. В. Іваницька // Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. – Київ, 2007. – С. 57–60.
Історія української культури [Текст] / під ред. Крип’якевича. – Київ: АТ “Обереги”, 1993. – ХІV зшиток С. 630 – 633.
Кравченко Я. Нищений, але незнищений! [Текст] : [про нововиявлені малюнки львівського періоду Михайла Бойчука, збережені Ярославою Музикою] / Я. Кравченко // День. – 2013. – 6 листоп. – С. 11.
Кравченко Я. Нововиявлені твори Михайла Бойчука [Текст] / Я. Кравченко // Артанія. – 2010. – № 2. – Кн. 19. – С. 117–118.
Кравченко Я. “Паризькі симпатії” Михайла Бойчука, або Спроба персоніфікації портретів пензля художника 1909-1910 років із нагоди його дня народження [Текст] / Я. Кравченко // День. – 2015. – 30-31жовт. – С. 24.
Кравченко Я. Символи Григорія Сковороди та Михайла Бойчука у творчій долі Ярослави Музики [Текст] / Я. Кравченко // Образотворче мистецтво. – 2008. – № 4. – С. 43–45.
Красильникова О. Драматургія В. Винниченка у сценографічній інтерпретації М. Бойчука [Текст] / О. Красильникова // Слово і час. – 1996. – № 7. – С. 65–70.
Красильникова О. Михайло Бойчук – театральний художник [Текст] / О. Красильникова // Образотворче мистецтво. – 1995. – № 2. – С. 10–13.
Кушнерик Г. Трагічна доля братів Бойчуків [Текст] / Г. Кушнерик // Теребовлянщина:кКраєзнавчий і літературно-мистецький альманах-календар на 2001 рік. – Тернопіль, 2001. – С. 345–354.
Листи-спогади Ганни Печарковської про Бойчука і бойчукістів [Текст] / публікація Д. Горбачова // Київська старовина. – 1999. – № 6. – С. 133–150.
Листування М. Бойчука [Текст] // Київ. – 1990. – № 10. – С. 157–159.
Литовченко І. Бойчук і сучасність [Текст] / І. Литовченко // Образотворче мистецтво. – 1994. – № 2. – С. 6−8.
Маркаде В. Михайло Бойчук і його неопримітивізм [Текст] / В. Маркаде // Культура і життя. – 1991. – 13 квіт.
Майстер [Текст] : (художник М. Бойчук) // Укр. культура. – 1992. – № 10–11. – С. 21.
Мельник О. “Біля яблуні” [Текст] : (сюжет М. Бойчука і його учнів в живописі) / О. Мельник // Образотворче мистецтво. – 1993. – № 3–4. – С. 4– 6.
Мельничук Б. Паризькі сторінки Михайла Бойчука [Текст] / Б. Мельничук // Свобода. − 2018. − 21 верес. − С. 3. − Продовж. 28 верес., 5 жовт., 2 листоп., 2018.
Михайло Бойчук [Текст] : (1882-1937) живописець-монументаліст, педагог // 100 найвідоміших українців / під. заг. ред. Ю. Павленка. – Київ : ОСМА, 2015. – С. 447-457.
Михайло Бойчук: репресоване мистецтво [Текст] // Соловецький реквієм / С. Шевченко. – Київ : Експрес-Поліграф, 2013. – С. 531-538
Михайло Бойчук (1882–1937) [Текст] // Видатні українці : довідник. – Харків, 2010. – С. 187–188.
Михайло Львович Бойчук (1882-1937) [Текст] : [видатний український художник-монументаліст] // Романівка у спогадах : іст.-краєзнавчий нарис / редкол.: О. М. Якубівська, С. Й. Фарботняк, С. М. Ткачик [та ін.]. – Тернопіль : Воля, 2012. – С. 24-33.
Мустафін Т. Жива правда Михайла Бойчука [Текст] : до 90-річного ювілею Української академії мистецтва / Т. Мустафін // Укр. мова та літ. – 2007. – № 48. – С. 18–19.
Мушинка М. Нове про художника Михайла Бойчука [Текст] / М. Мушинка // Дзвін. – 1992. – № 11–12. – С. 113–115.
Муштенко С. Майстер високого стилю [Текст] : до 125-річчя від дня народження М. Бойчука / С. Муштенко // Укр. слово. – 2008. – 13–19 лют. – С. 8.
На Батьківщину Бойчуків [Текст] : (про життя і творчість М. Бойчука) // Городинський Л., Зінчишин І. Мандрівки по Теребовлі і Теребовлянщині / Л. Городинський, І. Зінчишин. – Львів. – 1998. – С. 192–196.
Новіцька К. Хоч і померли майстри, але живе їхнє вічно молоде мистецтво…[Текст] : [презентація книги Я. Кравченка “Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен”] / К. Новіцька // Свобода. – 2010. – 14 квіт. – С. 5.
Олександр Мельник: “Бойчукізм – це відчуття свого народу в контексті світової культури” [Текст] : [худож.-монументаліст] // Образотворче мистецтво. – 2013. – № 1. – С. 38-39.
Олтар скорботи [Текст] : (Михайло Бойчук) // Київська старовина. – 1995. – № 3. – С. 91–92.
Подоляк О. Михайло Бойчук : “Ми повинні творити велике мистецтво” [Текст] / О. Подоляк // Четверта влада. – 2007. – 31 жовт. – С. 7.
Попович Ж. Михайло Бойчук намалював Ісуса у вишиванці [Текст] / Ж. Попович // Номер один. – 2010. – 14 квіт. – С. 4.
Портнова Л. Ю. Початок весни в мистецтві. Невідомі фотодокументи до біографії М. Бойчука [Текст] / Л. Ю. Портнова // Русалка Дністрова. – 1995. – № 5. – С. 4.
Присталенко Н. Доля школи Михайла Бойчука – нашої гордості, слави, скорботи [Текст] / Н. Присталенко // Укр. культура. – 1997. – № 7.
Пушкаш О. “Треба почати… відродження українського мистецтва від коріння…”[Текст] : [художник М. Бойчук] / О. Пушкаш // Памʼять століть. – 2000. – № 1 – 2. – С. 144–154.
Репко Е. “Сад” Михайла Бойчука [Текст] / Е. Репко // Творчество. – 1990. – № 10. – С. 27 – 31.
Ріпко О. О. У пошуках страченого минулого [Текст] : ретросп. мистец. культури Львова ХХ ст. / О. О. Ріпко. – Львів : Каменяр, 1996. – 286 с.
Родик К. Звичайний фашизм [Текст] : [нищення художників “бойчукістів”] / К. Родик // Україна молода. – 2010. – 21 серп. – С. 10.
Соколюк Л. Школа Михайла Бойчука та українське народне мистецтво першої третини XX ст. [Текст] / Л. Соколюк // Народна творчість та етнографія. – 1997. – № 5 – 6. – С. 84–91.
Скиба М. Вирубаний сад [Текст] : 120 років з дня народження художника М. Бойчука / М. Скиба // День. – 29 жовт. – С. 6.
Стебельський Б. Українське авангардне мистецтво [Текст] : монументалізм М. Бойчука і школи і школи бойчукістів [Текст] / М. Стебельський // Образотворче мистецтво. – 2003. – № 4. С. 3–7.
Субчак А. З плеяди великих [Текст] : 1882-1896 / А. Субчак, Д. Антонович. – Тернопіль : Лілея, 2002. – 80 с.
Субчак А. Михайло Бойчук і його доля [Текст] / А. Субчак // Вільне життя. – 2007. – 27 жовт. – С. 8; Тернопільський альманах. – 2007. – Тернопіль, 2008. – С. 386–388.
Бойчукізм і українська реставрація [Текст] // Образотворче мистецтво. – 1997. – № 34. – С. 60–62.
Тимченко Т. Ярослава Музика – реставратор національного музею у Львові : [відомості про М. Бойчука та його вплив на художницю] / Т. Тимченко // Пам’ять століть. – 2003. – № 1–2. – С. 92–107.
Ті, що знали Михайла Бойчука : з листів О. Павленко до О. Кравченка // Образотворче мистецтво. – 2003. – № 4. – С. 20–22.
Федорук О. Бойчук і геноцид культури [Текст] / О. Федорчук // Слово і час. – 1992. – № 4. – С. 76–86.
Ханас В. Творив для України [Текст] / В. Ханас // Тернопіль вечірній. – 1992. – 31 жовт.
Шедеври українського живопису [Текст] / авт.-упоряд. Д. Горбачов. – Київ : Мистецтво, 2008. – 608 с. – Рез., текстівки англ., рос., фр. мовами.
Шимчук Є. Настінні розписи михайла Бойчука у Словіті [Текст] / Є. Шимчук // Образотворче мистецтво. – 2007. – № 2. – С. 98–99.
Шкандрій М. Модернізм, авангард і естетика Михайла Бойчука [Текст] / М. Шкандій // Сучасність. – 1995. – № 9. – С. 137–147.
Юрчишин О. Михайло Бойчук та Михайло Грушевський [Текст] / О. Юрчишин // Сучасність. – 1994. – № 7-8. – С. 140–148.
* * *
Бурма В. Повернення Бойчуків [Текст] : (про відкриття пам’ятника художникам братам Бойчукам) / В. Бурма // Вільне життя. – 1992. – 6 лист.
Вільчинський О. Славному синові Тернопілля [Текст] / О. Вільчинський // Тернопіль вечірній. – 1990. – № 34. – С. 3.
Дністренко Я. Михайло Бойчук: через 100 років [Текст] : святкування ювілею художника / Я. Дністренко // Західна Україна. – 1992. – № 48.
Дуда І. Молоді спадкоємці Бойчука [Текст] : (про виставку у Тернополі на честь 110-ї річниці з дня народження М. Бойчука) / І. Дуда // Образотворче мистецтво. – 1994. – № 1. – С. 31 – 33.
Коваленко Л. Новому інституту – імʼя Михайла Бойчука [Текст] : [Київськ. держ. ін-ту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну присвоєно імʼя М. Бойчука] / Л. Коваленко // Урядовий курʼєр. – 2000. – 27 трав. – С. 16.
Мартинів Ю. Великий майстер фрески [Текст] : [в облдержархіві відкрита виставка, присвяч. 125-річниці з дня народження художника М. Бойчука] / Ю. Мартинів // Свобода. – 2007. – 24 листоп. – С. 5.
Собуцька В. Торкнутися чистих стихій [Текст] : [про респ. мистецьку виставку, присв. 110-річному ювілею М. Бойчука] / В. Собуцька // Свобода. – 1992. – 26 лист. – С. 4.
* * *
Безкоровайний Г. Не зіржавіє меч духовний [Текст] : першим лауреатом обл. мистецької премії ім. М. Бойчука став гурт художників “Хоругва” / Г. Безкоровайний // Селянська доля. – 1991. – № 42. – С. 7.
Богдан Ткачик – лауреат премії імені Михайла Бойчука [Текст] // Русалка Дністрова. – 1996. – 20 лист.
Бурда Є. Лауреат Д. Шайнога [Текст] : [лауреат обл. премії ім. М. Бойчука] / Є. Бурда // Вільне життя. – 1994. – 25 лист.
Премія ім. Михайла Бойчука [Текст] : положення про обл. мистецьку премію // Відродження. – 1991. – № 19. – С. 7.
Про заснування обласної мистецької премії ім. М. Бойчука за кращий професійний твір образотворчого мистецтва [Текст] : рішення другої сесії Терноп. обл. Ради народ. депутат. XXI склик. // Вільне життя. – 1990. – 14 груд.
Стецько В. …І прийшло літо [Текст] : (за рішенням виконкому Терноп. обл. Ради народ. депутатів від 25 груд. 1990 р. започаткована обл. мистецька премія М. Бойчука) / В. Стецько // Заповіт. – 1992. – 2 січ. – С. 3.
Собуцька В. Премія Михайла Бойчука – кращому художнику [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 1992. – 24 верес.