Багатий американський промисловець-винахідник, власник фірми «Джус Фестепер Ко Інк» і фабрик в Англії, Франції й Канаді, фундатор і президент Українського інституту Америки, «український Генрі Форд» – це все про видатного українця Володимира Джуса.
Володимир Джус народився 5 січня 1895 року в селі Чернихівці на Тернопіллі у заможній селянській родині. Змалку хлопчик наполегливо навчався у школі. Маючи вроджений талант до творчої праці, захоплювався усім, що стосувалося техніки: машинами, знаряддям тощо.
У непрості роки перед початком Першої світової війни, як і тисячі українців, Володимир Джус, усупереч волі батька, емігрував до Канади, а звідти через кілька місяців переїздить у США. На чужині його очікувала тяжка праця по 12 годин на добу, вивчення англійської мови та навчання на різних курсах, щоб отримати кращу роботу.
Вже у 1922 році йому вдалося запатентувати один з перших своїх винаходів, який спрощував роботу на токарному верстаті. Тривалий час працював на Американській фабриці літаків і моторів у Фірмінгдейлі, штат Нью-Йорк. Авіаційна індустрія захопила Джуса, він вніс багато пропозицій і зробив чимало винаходів, що стосувалися механічної частини літаків та обладнання. Володимир, маючи певний досвід, вирішив спроектувати механічний замок, який відповідав би трьом головним вимогам: міцності, надійності і простоті. Незабаром перші зразки закріплювача були готові і після успішного випробування почали застосовуватись у виробництві. За невелику нагороду дирекція фабрики пропонувала Джусу запатентувати цей винахід від її імені, та, отримавши відмову, звільняє його з роботи.
Неймовірно, але у розпал Великої депресії (1932) талановитий винахідник мріє про власну справу – випуск своєї продукції на своїй фабриці. Титанічна працьовитість і наполегливість Володимира Джуса дали результат – на Говлей-авеню у Вест-Айсіпі постала його «Фабрика закріплювачів». Він патентує свій винахід у США, Франції, Англії й інших країнах. До кінця 1930-х років фірма Джуса перетворилася на великий завод з мільйонними прибутками, оскільки його «замок» уряд США визнав стандартним для всіх типів військових літаків, які випускалися в країні. У роки Другої світової війни підприємство мало величезні замовлення для авіаційної промисловості США та Англії. Приміром, у 1943 році воно працювало цілодобово, понад 500 робітників випускали щомісяця 15 мільйонів закріплювачів.
Володимир Джус, заробивши великі статки на своїх винаходах, жив скромно, жертвуючи значні суми на підтримку українства, адже відомий американський промисловець завжди залишався українцем. Він заснував і фінансував Український інститут Америки (1948 р.) – інституцію, яка допомогла українцям на чужині зберегти рідну мову, національну культуру та традиції. Серед основних завдань інституту, викладених у його статуті, наприклад, такі: «допомога у формі стипендій та позичок на студії молодим українцям для здобуття вищої освіти; допомога українським емігрантам влаштуватись у новій батьківщині і достосуватись до умов американського життя». Український інститут Америки, фундатором і президентом (1952) якого був Володимир Джус, функціонує і досі.
Помер Володимир Джус 19 червня 1964 року. Його корпорацією нині керує внук Теодор, який, як і його дід, любить Україну.
Рональд Лоренс Берн присвятив геніальному винахіднику Джусу, якого назвав «українським Генрі Фордом», книгу «Творчий американець». У ній автор із захопленням розповідає про українця, який без престижної освіти, вчених звань і почесних нагород, лише завдяки інтелекту, працьовитості та вірі у власні сили і правильність обраного шляху, зміг здійснити «американську мрію» : здолавши неймовірні труднощі, став багатим і успішним.
Література
Джус Володимир [Текст] // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 70-71.
Липовецький В. Володимир Джус [Текст] / В. Липовецький, В. Шендеровський // Визначні постаті Тернопілля: біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 710-71.
Вони прославляли та прославляють… Тернопільщину [Текст] // Позакласний час. – 2010. – № 12. – С. 55-60, 69-74.
Липовецький В. Український Генрі Форд [Текст] / Липовецький В., Шендеровський В. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 208. – С. 11.