Іван Горбачевський – український біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політічний і освітній діяч.
Народився майбутній вчений 15 травня 1854 р. в родині священика у с. Зарубинці, нині – Збаразького району. В 1865 р. вступив до Тернопільської гімназії . Закінчивши її у 1872 р., вивчав медицину у Віденському університеті. Ще студентом займався громадською і науковою діяльністю: був головою студентського товариства “Січ”, розпочав дослідження з медичної хімії.
Закінчив у 1877 р. зі ступенем доктора наук Віденський університет, працював у Відні в Хімічному, згодом – у Фізичному інститутах. 1882 р. вперше у світі синтезував сечову кислоту, встановив джерела і шляхи її утворення в організмі.
Із 1883 р. І. Горбачевський працював у Карловому університеті в Празі: надзвичайним професором медичної хімії, деканом медичного факультету, ректором. У 1888 р. відкрив фермент ксантиноксидазу. Засновник і перший директор Інституту медичної хімії при університеті у Празі. У1898 р. відзначений найвищою нагородорю Австро-Угорщини – орденом Залізної Корони.
У 1906 р. І. Горбачевський увійшов до Найвищої санітарної ради у Відні, згодом очолив її. З 1908 р. – радник цісарського двору та член Королівського чеського наукового товариства (згодом – Чеської академії наук).
З 1899 р. – дійсний член НТШ, згодом – почесний член його математично- придописно-лікарської секції, у 1911 – 1918 рр. – її директор (голова). Займався організацією лікарської комісії НТШ.
У 1900 р. очолював делегацію на Всесвітній лікарський конгрес у Парижі, де його обрали віце-президентом та президентом хімічної секції. З 1910 р. – почесний президент Українського лікарського товариства.
Під час Першої світової війни І. Горбачевський займався влаштуванням утікачів у Празі. У 1917 р. увійшов до австрійського уряду, створив перше у світовій практиці Міністерство народного здоров’я, його міністр (1917 – 18).
Вчений – Член Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини, досмертний член Палати панів австрійського парламенту. Після розпаду Австро-Угорщини – один із організаторів Українських університетських курсів, які у 1921 р. реорганізовано в Український Вільний Університет у Відні, з 23 жовтня того ж року – в Празі. У 1923, 1931, 1932, 1933, 1934 рр. був обраний ректром цього університету, в 1934 р. – почесним доктором права, в 1937 – почесним професором.
Іван Горбачевський – професор Українського технічно-господарського інституту (1922 – 1923), Української Господарської Академії у Подебрадах, у 1927 – 28 рр. – голова номенклатурної хімічної комісії при цій академії, яка розробляла принципи української хімічної термінології.
Вчений разом з І. Пулюєм організував “Українську громаду” в Празі, створив фонд допомоги студентам. І. Горбачевський один із засновників (1924) Товариства “Музей визвольної боротьби України” в Празі, голова правління цього Товариства (1925 – 1935), з 1935 р. – почесний член.
З 1925 р. – академік Всеукраїнської Академії наук (м. Київ). Організатор Першого (1926) і Другого (1932) українських наукових з’їздів у Празі. Член Австрійського Кайзерівського наукового товариства, Чехо-Словацької Академії наук иа інших наукових організацій, почесний член Спілки українських лікарів у Чехо-Словаччині, Товариства українських інженерів у Празі (1932) та ін.
Іван Горбачовський – автор 66-ти наукових публікацій з хімії, біохімії, епідемології, судової медицини, токсикології та інших галузей, понад 100 наукових опрацювань у галузі санітарії, багато з яких впроваджено в Австро-Угорщині.
Вчений підготував два томи підручника органічної та неорганічної хімії українською мовою, з яких перший том (“Органічна хімія”) опубліковано у Празі 1924 р., що заклало основи української наукової термінології. Чеською мовою написав (1904-08) 4-томний підручник лікарської хімії.
Помер І. Горбачевський 24 травня 1942 р. в Празі.
Рішенням Кабінету Міністрів України іменем академіка І. Горбачевського найменований (1992) Тернопільський медичний інститут (нині – медична академія), на фасаді цього навчального закладу встановлена меморіальна таблиця. Ім’я І. Горбачевського також носить школа в с. Зарубинці.
ЛІТЕРАТУРА:
Василена-Дерибас М. Апостол правди і науки [Текст] / М. Василена-Дерибас, Б. Грищук // Вільне життя. – 1994. – 17 трав.
Волотовська Н. Іван Горбачевський [Текст] : спроба життєпису в прозі та віршах / Н. Волотовська. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2014. – 57 с.
Вчений світової слави [Текст] : до 165-річчя від дня народження І. Я. Горбачевського (1854−1942) // Календар знаменних і пам`ятних дат. − 2019. − № 2. − С. 60-68.
Головацький І. Іван Горбачевський [Текст] // Ювілейна книга української гімназії в Тернополі: 1898 – 1998. – Тернопіль, – Львів, 1998. – С. 655–656.
Головацький І. Іван Горбачевський [Текст] : 1854-1942 : життєописно-бібліогр. нарис / І. Головацький. – Львів : [б. в.], 1995. – 125 с.
Гонський Я. Академік, перший міністр, громадський діяч [Текст] : [І. Горбачевський] / Я. Гонський // Медична академія. – 2014. – 19 квіт. – С. 7.
Гонський Я. Іван Горбачевський – наша гордість і слава [Текст] / Я. Гонський // Свобода. – 1992. – З0 квіт.
Гонський Я. Присвятив життя науці й Україні [Текст] : [І. Горбачевський] / Я. Гонський // Вільне життя. – 2014. – 20 черв. – С. 2.
Горбачевський І. Я. [Текст] // Однокласник. – 1996. – № 4.
Горбачевський Іван (1854 – 1942) – лікар, хімік, гром.-політ. діяч [Текст] // Бармак М. Наш край – Тернопільщина / М. Бармак, О. Бармак. – Тернопіль, 1998. – С. 153.
Горбачевський Іван Якович (1854 – 1842) – біохімік, академік [Текст] // Онопрієнко В. Історія української науки ХІХ – ХХ століть / В. Онопрієнко. – Київ, 1998. – С. 268.
Горбачевський Іван (1854 – 1942) – визначний український вчений-хімік, гром. діяч [Текст] // Підкова І. Довідник з історії України: в 3-х т. / І. Підкова, Р. Шуст. – Київ, 1993. – Т. 1. – С. 151.
Горбачевський Іван Якович (15.V.1854 – 24.V.1942) – український гігієніст та епідеміолог, академік АН України [Текст] // Дніпро. – 1991. – № 2. – С. 204.
Доповідь С. Дністрянського на святкових зборах у Празі з нагоди 80-ліття від дня народження І. Горбачевського [Текст] // Тернопіль. – 1995. – № 1. – С. 2.
Кучер Р. В. Наукове Товариство імені І. Шевченка [Текст] / Р. В. Кучер. – Київ: Наук. думка, 1992. – С. З, 37, 38, 39, 40, 54, 79, 93, 100.
Мельничук Б. Про академіка – словом прозовим і поетичним [Текст] : [письм. Н. Волотовська і її кн. “Іван Горбачевський. Спроба життєпису в прозі та віршах”] / Б. Мельничук // Вільне життя. – 2017. – 10 лют. – С. 6.
Мельничук Б. Учений світового значення [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1999. – 19 трав.
Мороз В. Любов у XIX столітті [Текст] : [про кохання Олександра Барвінського, Івана Пулюя, Івана Горбачевського] / В. Мороз // RIA +– 2013. – 12 черв. – С. 19.
Перший європейський міністр охорони здоров’я [Текст] : [Іван Горбачевський] // На пагорбі долі / М.Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. – С. 219−221.
Пилипчук Р. Іван Горбачевський [Текст] / Р. Пилипчук // Вісник фонду Ол. Смакули. – 1997. – № 12. – С. 30–33.
Погрібний В. Визначний хімік-патріот України [Текст] / В. Погрібний // Укр. вчений. – 1997. – № 3–4. – С. 10.
Професор Іван Горбачевський: науково-педагогічна і громадська діяльність [Текст] / В. Данилова, С. Комісаренко, Р. Виноградова, В. Шендеровський // Світогляд. – 2014. – № 5. – С. 38−43.
Рожнятовська О. “Хоч би де ти був – будуй Україну” [Текст] : до 160-річчя від дня народження І. Горбачевського (1854-1942) / О. Рожнятовська // Дати і події. 2014: перше півріччя : календар знаменних дат / Нац. парлам. б-ка України; уклад. В. Кононенко. – Київ : [б. в.], 2013. – № 1(3). – С. 105−107. Степаненко О. Знання і слово були його зброєю [Текст] : [І. Я. Горбачевський] / О. Степаненко // Вільне життя. – 2016. – 3 черв. – С. 4.
160 років від дня народження Івана Горбачевського [Текст] : [біохіміка, гігієніста] // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2014 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка; уклад. М. Пайонк. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2013. – Вип. 24. – С. 63−65.
Шендеровський В. Він належав до когорти славетних українців [Текст] / В. Шендеровський // Ваше здоровʼя. – 1996. – № 19.
Юркевич О. Г. Український вчений світової слави [Текст] : (І. Горбачевський) / О. Г. Юркевич // Аксіоми для нащадків. – Львів, 1992. – С. 339–347.
***
Горбачевський Іван – біохімік, гігієніст та епідеміолог, гром.-політ. і освітній діяч [Текст] // “Журавлина” книга: тернопільська українська західна діаспора: словник імен. / упоряд.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук. – Тернопіль, 1998. – Ч.1. – С. 154–156.
Горбачевський Іван (1854 – 1942), визначний хімік і гром.-політ. діяч, родом з Тернопільщини в Галичині [Текст] // Енциклопедія українознавства: Словникова частина / за ред. В. Кубійовича. – Львів, 1993. – Т. 2. – С. 411.
Горбачевський Іван Якович (15.V 1854 – 24 V 1942) [Текст] // УРЕ. – 2-е вид. – Київ, 1979. – Т. З. – С. 106.
***
Вітвіцький О. Іван Горбачевський: погляд крізь століття [Текст] : [в Держархіві Терноп. обл. експонується виставка присвяч. вченому] / О. Вітвіцький // Тернопільська газета. – 1999. – 20 трав.
Гонський Я. Завітайте до музею-садиби академіка І. Я. Горбачевського [Текст] : [про музей в Зарубинцях] / Я. Гонський // Медична академія. – 2014. – 16 трав. – С. 11.
Гонський Я. Музей-садиба академіка І. Я. Горбачевського [Текст] : [історія відкриття та структура музею-садиби в селі Зарубинці Збаразького р-ну] / Я. Гонський, О. Лотоцька // Збірник праць / Терноп. оосередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 163−168.
Про присвоєння імені академіка І. Я. Горбачевського Тернопільському медичному інституту [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України // Уряд. кур’єр. – 1992. – № 31.