Гнатюк Іван (1929–2005)


Український поет Іван Федорович Гнатюк народився у селі Дзвиняча, нині Зборівського району Тернопільської області. Після закінчення сільської п’ятирічної школи навчався у Вишнівецькому релігійному училищі.

У 18-річному віці вступив до Кременецького педагогічного училища. Вчився «на відмінно», захоплювався математикою. «Може, став би математиком, якби не доля-недоленька, віршування, що проникало в кожну мою клітину, приносило мені лише тяжкі випробування й пережиття», – згадував він. Змалку вихований в дусі національної гідності, мужності і непокори, юнак не мирився з неправдою і злом. На другому курсі навчання був заарештований органами КДБ за участь у національно-визвольній боротьбі проти німецьких та московських окупаційних режимів засуджений на 25 років покарання, яке відбував у спец таборах на Колимі, звідки у 1956 року був звільнений за станом здоров’я. Повернувшись в Україну, перебував під постійним наглядом спецслужб і тривалий час боровся з тяжкою недугою життєвими труднощами. Як і на Колимі, черпав духовні й фізичні сили у віршованому слові й, скориставшись так званим хрущовською відлигою, видав 1965 року першу поетичну збірку «Поговіння», через рік – збірку «Калина», за яку у 1967 році прийнятий до Спілки письменників України.

Незабаром цю книгу було засуджено за націоналістичне спрямування, що позначилося на подальшій творчості й долі письменника. Він був приречений на кількарічне вимушене мовчання, шельмування літературними чиновниками і продажними критиками.

Автор книг: «Повнява» (1968), «Жага» (1970), «Барельєфи пам’яті», «Дорога» (1979), «Чорнозем» (1981), «Турбота» (1983), «Осіння блискавка» (1986), «Благословенний світ» (1989), «Дім і час» (1989), «Нове літочислення» (1990), «Хресна дорога» (1992), «Правда-мета» (1994), «Благословляла мати на дорогу» (1994), «Вибрані вірші та поеми» (1995), книга споминів «Стежки та дороги» (1998), «Бездоріжжя: спомини» (2002), «Світлими слідами. Спогади» (2004). Основні мотиви поезії Івана Федоровича Гнатюка – це вболівання за чистоту людської душі, утвердження справедливості, чинності, відданості в дружбі, любов до рідної землі, краса рідної природи, творча праця, кохання.

Окремі вірші поета перекладено білоруською, естонською, іспанською та російською мовами. Для україномовного читача перекладав польських, білоруських, сербських поетів.

Автобіографічна повість Івана Федоровича Гнатюка «Стежки-дороги» − це розповідь про мужніх борців з тоталітарною системою, які в жахливих умовах каторги знаходили силу і мужність відстоювати свій внутрішній світ і залишатися людьми.

«Його книжка має національну вартість для істориків як безпосереднє свідчення про час, людей і обставини. Багато людей, навіть сучасників, схопляться за голову: не може того бути, не могло аж так бути. На тлі Гнатюкових спогадів «Один день Івана Денисовича» О. Солженіцина – спокійний і майже щасливий день». (Є. Сверстюк).

Л. Череватенко зазначає, що в сучасній українській літературі треба ще пошукати поета, чия творчість так відповідала б його біографії. Весь його доробок вражає цілісністю, одноручністю. … І якщо вже визначати місце Івана Федоровича Гнатюка в українській літературі, доведеться визнати: він з того самого ряду що й Зиновій Красівський, Василь Стус, Олена Теліга, Олег Ольжич, Євген Маланюк, Павло Грабовський і так аж до Тараса Шевченка, який, власне, й відкриває оцей ряд українських достойників честі, рицарів національної ідеї.

За автобіографічну повість «Стежки-дороги» Іван Федорович Гнатюк у 2001 році удостоєний Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Помер поет на 76 році життя у місті Борислав Львівської області.

ТВОРИ

Гнатюк І. Бездоріжжя [Текст] / І. Гнатюк. – Харків : Майдан, 2002. – 240 с.
Гнатюк І. Благословенний світ [Текст] : вірші та поеми / І. Гнатюк. – Київ: Рад. письменник, 1987. – 174 с.
Гнатюк І. Благословила мати на дорогу [Текст] : вірші та поеми / І. Гнатюк. – Київ: Веселка,1994. – 95 с.
Гнатюк І. Вибрані вірші та поеми [Текст] / І. Гнатюк. – Львів: Червона калина, 1995. – 669 с.
Гнатюк І. Дім і час: поезії [Текст] / І. Ф. Гнатюк. – Київ: Дніпро, 1989. – 206 с.
Гнатюк І. Дорога [Текст] : вибране / І. Гнатюк. – Київ: Дніпро, 1979. – 175 с.
Гнатюк І. Лицарі нескореного духу [Текст] / І. Гнатюк, Г. Радошівський-Баран, О. Ангелюк ; упоряд. Л. Гнатюк, Л. Білик, П. Сорока, Л. Іванюк-Ангелюк. – Львів : Апріорі, 2015. – 254 с.
Гнатюк І. Меч Архистратига [Текст] : поезії / І. Гнатюк. – Харків: Майдан, 2000. – 111 с.
Гнатюк І. Нові літочислення [Текст] : вірші та поеми / І. Гнатюк. – Київ: Рад. Письменник, 1990. – 196 с.
Гнатюк І. Повнява: поезії [Текст] / І. Гнатюк. – Київ: Рад. Письменник, 1968. – 95 с.
Гнатюк І. Правда-мета [Текст] : поезії / І. Гнатюк. – Львів: Каменяр, 1994. – 72 с.
Гнатюк І. Стежки-дороги [Текст] : спомини / І. Гнатюк. – 2-ге випр. вид. – Тернопіль: Джура, 2004. – 492 с.
Гнатюк І. Турбота: поезії [Текст] / І. Ф. Гнатюк. – Київ: Рад. письменник, 1983. – 111 с.
Гнатюк І. Хресна дорога [Текст] : вірші та поеми / І. Гнатюк. – Київ: Укр. письменник, 1992. – 183 с.
Гнатюк І. Чорнозем [Текст] : лірика і поеми / І. Гнатюк. – Львів: Каменяр, 1981. – 111 с.

* * *

Гнатюк І. Беззаконня. Виробниця. Голгофа (з Колимських публікацій). Дзвони. Золотоверхий собор (поема) [Текст] : [вірші] / І Гнатюк // Богославень: духовна поезія західноукраїнських авторів. – Тернопіль, 1994. – С. 274−291.
Гнатюк І. Біль. Свято. Джерело. Сніг. Хтось за стіною в квартирі тихо співа. Золотоверхий Собор [Текст] : [вірші] / І. Гнатюк // Шот Г. Славетне гроно Тернопілля / Г. Шот. – Тернопіль, 2008. – С. 89−105.
Гнатюк І. Голгофа. Танок. Любіть її [Текст] : [вірші] / І. Гнатюк // Українське Диво: поетична антологія. – Київ, 2005. – Кн. 2. – С. 488−492.
Гнатюк І. Двострофи [Текст] / І. Гнатюк // Тернопіль вечірній. – 1999. – 3 лист.
Гнатюк І. Завзяття [Текст] : [вірші] / І. Гнатюк // Дзвін. – 2005. − № 1. – С. 13−16
Гнатюк І. Лісова забава [Текст] : казка / І. Гнатюк // Дзвін. – 2003. – № 9. – 13−16.
Гнатюк І. Перший арешт [Текст] : фрагмент / І. Гнатюк // Тернопілля, 96: регіон. річник. – Тернопіль, 1997. – С. 491−492.
Гнатюк І. Поглядом і світом – у вікні [Текст] : цикл віршів / І. Гнатюк // Літ. Україна. – 2003. – 29 трав. – с. 5.
Гнатюк И. Розмышление о слове. Последнее запорожкое посольство. «О как напоследок весь мир освещали…». Размышление о женской верности. Недопетая песня. Поверье. Рахманинов. Василь Стефаник на концерте. Забота. Соломия Крушельницкая. След. Бруно Шульц. Плотогоны [Текст] : [стихи] / И. Гнатюк ; пер. с укр. Р. Романова, В. Гордеев // Галицкая брама: стихи поэтов Западной Украины. – Москва, 1990. – С. 73−84.
Гнатюк І. Свіжими слідами: нотатники [Текст] / І. Гнатюк // Вітчизна. – 2003. – № 5−6. – С. 112−125.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Василишин О. Історія одного літературного побратимства: Борис Харчук та Іван Гнатюк [Текст] / О. Василишин // Дивослово. – 2016. – № 9. – С. 52−54.
Іван Гнатюк – честь української нації! [Текст] / Д. Чубата // Чубата Д. Просвітянські будні і свята / Д. Чубата. – Тернопіль, 2012. – 200−208.
Іван Гнатюк [Текст] // З порога смерті: письменники України – жертви сталінських репресій. – Київ, 1994. – С. 134−137
Голгофа Івана Гнатюка [Текст] // Чернихівський Г. Портрети пером / Г. Чернихівський. – Кременець-Тернопіль, 2001. – С. 106−118.
Катрук Ф. Живий у пам’яті нащадків [Текст] / Ф. Катрук // Свобода. – 2009. − 31 лип. – С. 5
Кибалюк М. Хресна дорога Івана Гнатюка [Текст] / М. Кибалюк // Свобода. – 2008. – 2 жовт. – С. 8.
Ліберний О. Наш земляк – лауреат Шевченківської премії [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2000. – 4 квіт.
Ліберний О. У таборах його серце гріла Україна [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2009. – 31 лип. – С. 5.
«Не покидай мене, мій болю!»: Іван Гнатюк // Шот Г. Славити гроно Тернопілля / Г. Шот. – Тернопіль, 2008. – С. 84−87.
Проць Л. «… Кожен стукіт серця – Україна» [Текст] : [поет Іван Гнатюк] / Л. Проць // Слово Просвіти. – 2016. – 19-25 травня. – С. 6.
Сверстюк Є. Своя міра правди [Текст] : [роздуми над кн. «Стежки−дороги»] / Є. Сверстюк // Сучасність. – 2001. – № 5. – С. 99−104.
Следзінська Л. З вогню Тарасового слова [Текст] : [про І. Гнатюка] / Л. Следзінська // Тернопілля’ 96: регіон. річник. – Тернопіль, 1995. – С. 489−491
Слід болючої сльози [Текст] : [Іван Гнатюк та його поетична збірка «Меч Архистратига»] // Сова. – 2002. – № 1. – С. 60−62.
Сорока П. Спогади про Івана Гнатюка [Текст] / П. Сорока. – 2-ге вид. – Тернопіль : Астон, 2010. – 200 с.
Хроневич В. Він жив Україною і все їй віддав [Текст] / В. Хроневич // Свобода. – 2005. – 18 черв. – С. 4.
Черевотенко Л. «Сам Бог велів любить Україну» [Текст] : [творчість І. Гнатюка] / Л. Череватенко // Тернопілля’98-99: регіон. річник. – Тернопіль, 2002. – С. 484−486

* * *

Гнатюк Іван (27.07.1929) – укр. поет і перекладач [Текст] // Ткачов С. 250 імен на карті Тернопілля : польсько-укр. взаємини / С. Ткачов, В. Ханас. – Тернопіль, 1996. – С. 19.
Іван Гнатюк: поет [Текст] // Письменники України: довідник. – Дніпропетровськ, 1996. – С. 56.
Гнатюк Іван Федорович (27.VII.1929, с. Дзвиняча, тепер Збаразького р-ну Терноп. обл. – 5. VI.2005, м. Борислав, Львів. енцикл. довідю – 3-еє вид., змін. і доп. – Київ, 2012. – С. 128−130.
Чернихівський Г. Гнатюк Іван Федорович (27.07.1929, с. Дзвиняча, нині Збараз. р-ну) – поет, прозаїк, перекладач / Г. Черняхівський // Тернопільський енциклопедичний словник. В 4-х т. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. – С. 368

* * *

Луків Н. Горіла свічка пам’яті поетів [Текст] : [ТОО НСПУ вшанували пам’ять І. Гнатюка, В. Баранова та І. Горбатого] / Н. Луків // Свобода. – 2014. – 8 серп. – С. 4.