Карел Чапек


«Поет бере участь у створенні світу, в якому живуть люди, він не повчає їх, а розширює і наповнює змістом дійсність. Тому на літературі лежить етична відповідальність за те, чи допомагає вона зробити життя глибшим, мудрішим і по-людськи ціннішим…»

virtualChapek8 січня 2015 року виповнюється 125 років з дня народження чеського письменника Карела Чапека.

Карел Чапек мав багато талантів. Яскравий журналіст, дотепний публіцист, він писав дошкульні фейлетони, нариси, статті. Непогано малював, досить вдало ілюструючи власні твори. Присвячував образотворчому мистецтву точні й ґрунтовні статті та огляди.

З усіх талантів, якими природа щедро наділила Карела Чапека, один був визначальний — працелюбність. Якось на запитання журналіста: «Що ви робите, коли вам немає чого робити?» — Карел Чапек відповів: «Працюю!».

Карел Чапек жив і творив за трагічних і складних для Європи часів: наступ фашизму, громадянська війна в Іспанії, трагедія поневолених народів — свідком цих подій був митець, який понад усе прагнув свободи.

Він навчався на філософському факультеті Празького університету (закінчив у 1915 році) і згодом захопився філософією прагматизму, поділяючи основну тезу цієї філософської школи про множинність істині «Кожен правий по-своєму». Час внесе корективи у погляди Чапека, але в головному він не зрадить своїй молодості: найвищою цінністю для нього залишиться право людини бути вільною і мати гідне людини життя. То була позиція інтелігента і гуманіста.

У статті «Про речі звичайні» Чапек підтримав відому думку Федора Достоєвського про те, що жодна ідея не варта того, щоб заради неї було пролито хоча б одну сльозинку дитини.” «Якщо я,— писав Карел Чапек,— почую плач дитини, то не стану піклуватися про світову гармонію, а побіжу подивитися, чи не сталося чогось із тим хлопчиськом, що репетує, або ж у будь-якому разі витру йому носа».

Збірка оповідань «Розп’яття» (1917) з’явилася під впливом вражень від першої світової війни. Чапек пояснював: «…Основний мотив «Розп’яття» — це війна і очікування дива, що вона скінчиться для нас щасливо». Але в жодному оповіданні збірки немає зображення воєнних подій, картин загибелі та страждань людей.

У 20-х роках письменник працює плідно і напружено. Він продовжує розробляти тему конфлікту людини і світу у збірці «Болісні оповідання». Блискуче використовуючи нові можливості чеського вірша, Чапек перекладає улюблених французьких поетів («Антологія новітньої французької поезії»), створює ліричну комедію «Розбійник» і соціально-фантастичну п’єсу «Р.У.Р.» — «Россумські універсальні роботи». Усі соціально-фантастичні драми і романи Чапека мають притчовий характер.

Відома п’єса Чапека «Рецепт Макропулоса» (1922) ставить питання про сутність людини, хоча і висвітлює його дещо по-іншому. Героїня п’єси — красуня й уславлена співачка Еліна Макропулос завдяки чудодійному еліксиру живе вже триста років… Але Чапека цікавить інше: чи безсмертя і щастя йдуть поряд? І чи є в безсмерті, якого прагне людина, щастя? Відповідь Чапека по — філософськи значуща: щастя не в безсмерті, а в повноті прожитого життя.

Чапека цікавить і те, якою мірою людина та її інтелект можуть бути не лише запорукою життя, а й причиною трагічних катастроф, які загрожують самому існуванню людства. Своєрідною відповіддю на болючі проблеми, породжені науково-технічним прогресом і перебігом історичних подій в тогочасній Європі, стали романи «Фабрика Абсолюту» (1922) і «Кракатит» (1924). У першому з них Чапек викриває мілітаризм, у другому попереджує сучасників про загрозу, що таїть у собі атомна енергія.

Напередодні другої світової війни Карел Чапек дедалі гостріше відчуває потребу ще і ще раз звернутися до совісті людства, щоб запобігти лихові, яке нависло над ним. Він пише п’єси «Біла пошесть» (1937) і «Мати» (1938). Антифашистські за своїм пафосом, ці п’єси не тільки викривали «тваринну доктрину фашизму», а й свідчили про напружені пошуки Карелом Чапеком героя, здатного протистояти антигуманним тенденціям суспільного розвитку.

У «Білій пошесті» таким героєм є лікар Гален, який, володіючи таємницею виготовлення ліків від смертельної хвороби, готовий розкрити цю таємницю, аби припинити війну.

У п’єсі «Мати» антивоєнна позиція митця знаходить своє подальше втілення і непересічне художнє вирішення. На перший погляд, «Мати» — це сімейно-психологічна драма. В ній ідеться про одчайдушні спроби матері зберегти своїх дітей від жертовного служіння ідеям. Але Чапек виходить далеко за межі сімейної драми. Він звертається до одверто умовних форм сценічної розповіді і творить драму — притчу, в основі якої — роздуми про історію людства, трактував конфлікт драми як зіткнення вічних двох начал — чоловічого і жіночого. Чоловіче несе смерть і війни; жіноче — мир і життя.

П’єса «Мати» була поставлена на сценах багатьох театрів Європи. Французькі літератори запропонували висунути кандидатуру Карела Чапека на здобуття Но-белівської премії. Та його дні були вже злічені. До хвороби додалось і цькування з боку профашистських націонал — патріотів. 25 грудня 1938 року Карела Чапека не стало. У світовій літературі він залишається як палкий захисник гуманізму, як мислитель, що невтомно шукав відповіді на поставлені епохою складні і болісні питання. Статтю про Карела Чапека, написану в день його смерті, відомий чеський письменник Юліус Фучик закінчив словами:

«Творчість, яка бореться за свободу, заслуговує на вічне життя».


Видання творів Карела Чапека у фондах нашої бібліотеки

  • Війна з саламандрами. Мати. Оповідання [Текст] / К. Чапек ; пер. з чес. Ю. Лісняк. – К. : Дніпро, 1978. – 439 с. – (Вершини світового письменства).
  • Война с саламандрами [Текст] : роман / К. Чапек ; Дом в тысячу этажей: роман : пер. с чеш. П. Антонова. – М. : Радуга, 1987. – 368 с. – (Библиотека фантастики).
  • Война с саламандрами. Мать. Рассказы. Юморески [Текст] : пер. с чеш. / К. Чапек. – М. : Худож. лит., 1976. – 655 с. – (Библиотека всемирной литературы).
  • Казки [Текст] : для мол. шк. віку : пер. з чес. / К. Чапек ; упоряд. Д. Андрухова. – К.; Т. : Веселка ; Навч. кн. – Богдан, 2004. – 183 с.
  • Оповідання [Текст] : [Розп’яття; Пілатова вечеря; Пілатове кредо] / К. Чапек ; пер. з чес. К. Забарило // Київ. – 2013. – № 3-4. – С. 128-132.
  • Оповідання з обох кишень [Текст] / К. Чапек ; пер. з чес. К. Забарило. – Київ : Толока, 2012. – 318 с. – ISBN 978-966-7990-45-9 : 35.78.
  • Путешествия [Текст] : пер. с чеш. / К. Чапек. – М. : Худож. лит., 1988. – 607 с.
  • Рассказы [Текст] / К. Чапек. – М. : Правда, 1982. – 414 с.
  • Рассказы из одного кармана. Рассказы из другого кармана [Текст] / К. Чапек. – Прага : Лидове накладателстви, 1974. – 359 с.
  • Сатирический детектив. Сказки [Текст] : пер. с чеш. / К. Чапек. – М. : Правда, 1987. – 430 с. – (Мир приключений).
  • Твори [Текст] : в 2 т. Т. 1 : Фабрика абсолюту. Кракатит. Війна з саламандрами :романи : пер. з чес. Ю. Лісняк, С. Сакидон / К. Чапек. – К. : Дніпро, 1987. – 635 с.
  • Твори [Текст] : в 2 т. Т. 2 : Гордубал : роман. П`єси. Оповідання. Афоризми та баєчки : пер. з чес. Д. Андрухів, Ю. Лісняк / К. Чапек. – К. : Дніпро, 1987. – 511 с.

Про Карела Чапека

  • Бернштейн, И. А. Карел Чапек [Текст] : творч. путь / И. А. Бернштейн. – К. : Дніпро, 1984. – 198 с.
  • Зарицький, О. М. Карел Чапек [Текст] : нарис життя і творч. / О. М. Зарицький. – К. : Дніпро, 1990. – 170 с. – (Класики зарубіжної літератури).
  • Карел Чапек в воспоминаниях современников [Текст] : пер. с чеш. / сост. О. Малевич. – М. : Худож. лит., 1990. – 543 с.