Кременецькі гори


Кременецькі гори – це перлина, залишена нам з далеких геологічних епох. Кристалічний фундамент тут залягає на глибині 1700−2000 метрів. Вище – то все осадові породи прадавнього моря, які стали материковою частиною після того, як води відпустили. Кожний період залишив по собі товщі осадових порід – крейди, кременю, що виходять на поверхню. Після Другої світової війни тут навіть добували буре вугілля.

Спалеологи відкрили на Кременеччині кілька печер, найбільші з них – Холодна, Студентська, Піщана. Вони тягнуться вглиб гори на десятки метрів. Це дике нагромадження каменів, окремі з яких сягають тисячу кубічних метрів і вражають людську уяву своєю величчю.

Рослинний і тваринний світ Кременецьких гір досить різноманітний. Дослідники виявили тут кістки мамонта, волохатого носорога, печерного ведмедя, зубра, первісного коня, первісної гієни, оленя – майже 90 представників хребетних тварин. Таких екзотичних тварин зараз, звичайно, не зустрінеш, проте водяться козулі, дикі кабани, лисиці, борсуки, вовки, заєць-русак, гризуни, понад 200 видів птахів. На Дівочих скелях і в сусідніх урочищах Кременецьких гір учені нарахували близько 900 видів рослин і 125 видів лишайників.

Для любителів подорожувати гірськими стежками існує декілька цікавих туристичних маршрутів. Одним з таких є екологічна стежка на гору Божу, протяжність якої 2, 6 км. Ця гора має дві вершини. Під однією із них б’є Святе джерело, із яким пов’язане явлення Матері Божої. На другій – кам’яній скелі колись стояла невеличка каплиця з відбитком стопи Божої Матері. За християнською легендою, у часи татаро-монгольської навали на цій горі явилась Діва Марія і гірко заплакала над долею сплюндрованої Київської Русі. Відбиток її ноги залишився на вершині, а з місця, де капали на землю сльози Богородиці, забило джерело. На початку 60-их капличку підірвали. Сьогодні гора Божа має культове значення (щорічно сюди приходять тисячі паломників).

Безцінні з точки зору біологічного туризму і оповиті безліччю легенд Дівочі (Дівичі) скелі, які знаходяься на північно-східній околиці Кременця. Висота Дівочих гір сягає 400 метрів. У цьому урочищі можна побачити мало не фантастичні виходи вапняків у вигляді різних химер, урвистих скель із нішами, стрімких круч та карнизів. Окрім того, тут можна побачити безліч реліктових рослин, останнім часом гори стали улюбленим місцем для шанувальників боулдерингу – різновиду спортивного скелелазіння, що полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас.

Якщо ви хочете доторкнутись до історії, вам варто побувати на Даниловій горі. Це теж геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована в лісі неподалік Кременця біля хутора Данилівка. Схили й вершини гори покриті лісом. Із вершини відкривається глибока долина, у якій розкинулося село Антонівці. Саме тут, посеред цієї широкої долини, між селами Лішня, Стіжок та Антонівці, відбувся найбільший бій між воїнами УПА та НКВДистами. Кілька днів та ночей тисячі людей проливали кров. Як німі свідки тих часів, залишилися повстанські криївки.

Скелі Словацького – це мальовничі стрімкі скелі серед лісу, утворені сірими сарматськими вапняками. Вони розташовані в лісовому урочищі Гниле озеро на околиці Кременця. Висота скель 10-12 метрів. Процес вивітрювання надав їм оригінальних форм і своєрідної краси. Найгарніше тут у травні, коли підніжжя скель вкривається білосніжним килимом конвалій. Скелі були улюбленим місцем відпочинку великого польського поета Юліуша Словацького, який народився та деякий час проживав у Кременці.

Національний природний парк «Кременецькі гори» вирізняється багатством і унікальністю ландшафтів, різноманіттям природних ресурсів, як лісових, так і рекреаційних, рослинним світом, своєрідністю фауни, які доповнюються історичним і культурним насліддям.

 

Література

Бурма В. Одвічний смуток Дівочих скель [Текст] / В. Бурма // Вільне життя. – 2016. – 15 черв. – С. 9.
Гетьман В. Національний природній парк «Кременецькі гори» [Текст] / В. Гетьман // Краєзнавство, географія, туризм. – 2016. – № 20. – С. 1−10.
Мороз В. Наші гори – нацпарки [Текст] : [Язловецькі гори, Медобори, Кременецькі гори, горби Опілля] / В. Мороз // RIA. – 2010. – 14 лип. – С. 5.
Радзієвський В. Кременецькі гори [Текст] : путівник по турист. маршруту / В. Радзієвський. − Львів : Каменяр, 1976. − 111 с.
Шевчишина О. Невідома Кременеччина [Текст] : [Лиса гора, Дівочі скелі, інші туристичні об’єкти] / О. Шевчишина // Номер один. − 2014. − 9 квіт. − С. 15.