Кудринецький замок


Замок Гербуртів, XVIІ століття с. Кудринці, Борщівський район

Фортеця у селі Кудринці, що розкинулось по обидва береги Збруча і поділене між Тернопільською та Хмельницькою областями, стоїть на тернопільському боці. На початку XVIІ століття власники містечка Кудринці – шляхтичі Гербурти взялися за спорудження фортеці. Місцем нового будівництва обрали гору Стрілка, що виступає видовженим хребтом над долиною річки Збруч. Мури заклали міцні – товщиною півтора метра. Замок мав вигляд неправильного чотиригранника з трьома кутовими вежами. Найбільш неприступною була східна стіна, надійно захищена обривистим схилом гори та річкою біля її підніжжя. У більшій квадратній башті була вʼїзна брама. Великі розміри та форми вежі були максимально пристосовані до ведення фронтального й флангового вогню.
Історичні хронічки свідчать, що влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали з фортеці польський гарнізон. Двічі замок захоплювали турки. І хоча турецьке панування у Кудринцях було нетривалим, воно запам’яталося людям. Існує легенда про дух дівчини, яку піддані султана замурували в одній зі стін. Відтоді, йдеться у оповіді, привид нещасної не знаходить спокою і його бліді обриси можна побачити в ясні місячні ночі.

У XVIІІ столітті нові власники твердині – магнати Гуменицькі перебудували частину замку під палац. У ньому розмістили приватний музей із археологічною та нумізматичною колекціями і картинною галереєю. Подільський воєвода Стефан Гуменицький був великим прихильником старовини і любив влаштовувати у замку виставки колекцій золотих, срібних і бронзових прикрас, зброї посуду, знайдених у навколишніх поселеннях. Після його смерті значну частину експонатів було втрачено.

Згодом Кудринці удостоїлися герба графів Козібродських. Вони перетворили замок на справжній музей.
Нині замок знаходиться в напівзруйнованому стані. Найбільших руйнувань він зазнав на початку ХХ століття. Цікаво, що від однієї стіни руїни залишилися у формі тризуба. Нині частково збереглися південна, західна та північна стіни, а також п’ятигранна вежа на висоту трьох ярусів, шестигранна триярусна башта й частина надбрамної вежі. В одній із стін замку видно аркоподібний проріз.

Дослідники твердять, що це неглибока хвіртка, яку використовували для несподіваного нападу на ворога. Неглибока западина в землі біля однієї з башт вказує, що тут колись була криниця. Багато ходить легенд про тутешні підземелля, дехто навіть каже, що вони простягнулися аж до Камʼянця-Подільського, а це 25 кілометрів.

Сьогодні до Кудринецького замку приїжджають чимало як українських, так польських і німецьких туристів, аби доторкнутися до історії, до минувшини. Біля Стрілки у видолинку Збруча вони розкладають табір, запрошуючи тутешній фольклорний колектив познайомити їх з місцевими звичаями та піснями. Гора Стрілка, замок, інші природні та рукотворні багатства села – все це багатий матеріал для вивчення історії, народознавства, краєзнавства. Одним словом, для пізнання світу, України.

 

Література

Замок на мармурі [Текст] : [Кудринецький замок] // На пагорбі долі / М.Шот. − Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. − С. 134−137.
Лещишин А. Замок у Кудринцях [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2010. – 17 листоп. – С. 17.
Над Збручем, де вал Траяна [Текст] // Бурма В. Привиди старих замків (Тернопільщина) / В. Бурма. – Тернопіль, 2011. – С. 367–378.
Кудринці [Текст] // Мороз В. Замки і фортеці Тернопілля / В. Мороз. – Тернопіль: Підручники і посібники. – 2011. – С. 53–55.
Кудринці [Текст] / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. – Київ : Книга, 2008. – С. 1140–142.
Кудринці [Текст] // Легендарні села України. – Київ, 2009. – С. 144–147.
Мороз В. Історія русинських «німців» [Текст] : [про замок Гербуртів] / В. Мороз // 20 хвилин. – 12 берез. – С. 18.
Фортеці над Збручем [Текст] // Місто. – 2012. – 24 жовт. – С. 21.