Левицький Леопольд (1906 – 1973)


Графік і живописець, заслужений діяч мистецтв України Леопольд Левицький народився 7 серпня 1906 р. в с. Бурдяківці, нині – Борщівського району, в сім’ї сільського коваля. З часом Левицькі переїхали до Чорткова, де батько працював у залізничному депо, а Леопольд навчався у місцевій гімназії. Тут помітили й оцінили його малярські здібності. Батько хотів бачити сина адвокатом. Ця професія була на той час добре оплачувана і престижна. Тільки мати, проста селянка, без докорів зустріла вибір сина стати художником.

Л. Левицький у 19 років вступив до Краківської Академії Красних Мистецтв. Вчився у В. Яроцького, С. Сікульського, Ф. Паутча, К. Дуніковського, М. Мегоффера, Я. Войнарського. В 1932 р. з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів (“Павук”, “Тюрма”, “Боротьба робітників з поліцією”) не сподобалася владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув’язнили, а згодом виключили з Академії.

У недалекому минулому, коли йшлося про творчість Л. Левицького, ідеологи від мистецтва робили з нього мало не революціонера, борця проти гніту народу. Справді, у тридцятих роках за ним і таємно, і явно наглядала поліція, польська влада його саджала в тюрму. Після вересня 1939 р. Л. Левицький очолив у Чорткові міську Раду. Проте він був передусім художником.

Л. Левицький – митець багатогранний: графік, живописець, скульптор. Вільно володіючи багатьма техніками, він уже на початку свого мистецького шляху створив високохудожні роботи. Оцінюючи ранні твори Л. Левицького, мистецтвознавець Г. Островський писав: “Кожна з гравюр – це твір самобутнього, своєрідного майстра, наділеного дивовижною спостережливістю і здоровою пам’яттю, здатного до широких ідейно-образних узагальнень. Важко повірити, що це роботи студента, який тільки-но ступив на шлях самостійної творчості”.

Художник увійшов у мистецтвo впевнено і надовго. Останнє можна стверджувати, оцінюючи мистецьку спадщину нашого краянина з позицій сьогодення. На привеликий жаль, більшість його ранніх творів загинула у роки воєнного лихоліття. Надбанням України залишилися твори пізнішого періоду.

На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова, у якому Левицький оселився в 1946 р. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Із гравюр “З оповідань мого батька”, “Старе і нове”, “Як ми жили за океаном” видно руку зрілого майстра.

Л. Левицький був надзвичайно вимогливим до себе. В останні десятиріччя життя створив велику серію картин карпатської тематики, зокрема “День навчання”. Є у нього цикл картин, присвячених Григорію Сковороді, що стали його лебединою піснею.

Л. Левицький досягнув визнання й авторитету серед своїх львівських колег-художників, старійшиною яких був багато літ. Тодішня влада нагородила його орденом. На жаль, за життя художник не мав жодної персональної виставки. Лише через pік після смерті, у 1974-у, відбулася виставка його творів у Львові.

Помер митець з різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові.

11 серпня 1996 р. в Бурдяківцях відкрито Художньо-меморіальний музей Л. Левицького.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Бучинський С. Не владний над зустріччю час [Текст] : (про художника-графіка Л. І. Левицького) / С. Бучинський // Вільне життя. – 1993. – 13 серп.

Вандзеляк Г.  Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького – окраса села [Текст] : [про графіка-живописця] / Г. Вандзеляк // Свобода. – 2013. – 24 трав. (№ 39). – С. 8.

Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця XIX-XX ст. Леопольд Левицький [Текст] / І. Ґерета // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 12–13.

Ґерета І. Акварелі, офорт, ліногравюра [Текст] : нотатки з виставки творів художника Л. Левицького / І. Ґерета // Вільне життя. – 1986. – 9 верес.

 

Джума Г. Ювілейна виставка [Текст] : [до100-річчя від дня народження Леопольда Левицького] / Г. Джума // Літопис Борщівщини. Вип. 11. – Борщів, 2006. – С. 75−76.

Дуда І. Борщівщина літературна, мистецька, наукова [Текст] : [відомості про худож. Л. Левицького] / І. Дуда // Літопис Борщівщини : іст. краєзн. збірник / ред. І.Скочиляс, М. Сохацький. – Борщів : Джерело, 1994. – С. 74-75.

Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] : (біограф. відомості про Л. Левицького) / І. Дуда // Свобода. – 1992. – 18 лют.

Зозуляк Є. Є у селі музей [Текст] : [худ.-меморіальний музей Л. Левицького] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 1999. – 22 черв.

Зозуляк Є. Леопольд Левицький [Текст] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 1996. – 9 серп. – (Рядок з біографії краю).

Зозуляк Є. Співець долі народної [Текст] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 1991. – 15 серп.

Зозуляк Є. Усе залишається людям [Текст] : [столітній ювілей видатного українського художника Леопольда Левицького] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 2006. – 5 серп. – С. 4.

Кирилова О. Вечір пам’яті Леопольда Левицького [Текст] : (у Львові з нагоди 90-річчя з дня народження) / О. Кирилова // Русалка Дністрова. – 1996 – 20 лист.

Костюк С. Митець, натхнений творчістю Франка [Текст] : [Л. Левицький – графік] // Свобода. – 2006. – 12 серп. – С. 6.

Костюк С. Фонд Леопольда Левицького у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї [Текст] : біобібліогр. каталож. покажч. / С. Костюк ; ред. Н. Костюк. – Тернопіль, 2006. – 38 с.

Левицький Леопольд [Текст] // Ріпко О. У пошуках страченого минулого. – Київ, 1996. – С. 75, 76, 79, 101, 105, 106, 196, 197, 221, 222, 225.

Левицький Л. Конференція на багнетах. 1932 р. : [образотворчий матеріал] // Ріпко О. У пошуках стаченого минулого / О. Ріпко. – Київ, 1996. – С. 224.

Левицький Л. Пейзаж з деревами [Текст] : [образотворчий матеріал] / Л. Левицький // Мистецтво Львова першої половини XX століття. – Львів, 1996. – 56 с.

Левицький Л. Скрипаль. Папір, літографія. 1973 [Текст] / Л. Левицький // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 1−2. – С. 57.

Ленчишин А. Під знаком Левицького [Текст] / А. Ленчишин // Вільне життя. – 2006. – 2 верес. – С. 8.

Леопольд Левицький (1905 – 1973) – укр. графік і живописець [Текст] // Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар”: путівник / Г. Лупій. – Львів, 1996. – С. 265–266.

Леопольд Левицький (1906-1973) [Текст] // Визначні постаті Тернопілля. – Київ, 2003. – С. 122.

Леопольд Левицький [Текст] // Хто є хто на Тернопільщині. – Київ, 2005. – С. 126.

Львівська графіка 40 – 50-х [Текст] : (творчість худ. Л. Левицького цього періоду) // Яців Р. М. Львівська графіка / Р. Яців. – Київ, 1992. – С. 354.

Левицький Леопольд Іванович (07. 08. 1906 – 14. 05. 1973) – укр. художник [Текст] // Митці України: енциклопедичний довідник. – Київ, 1992. – С. З54.

Наш український Пікассо [Текст] : художник Леопольд Левицький // Краєзнавець / упоряд. О. В. Чорпіта. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – С. 80-81.

Семенюк В. Люди хотіли волі… [Текст] : до 110-річчя від дня народження Леопольда Левицького / В. Семенюк // Дзвін. – 2016. – № 8. – С. 226-232.

Собуцька В. Чорно-білі кольори життя [Текст] : [про художника-графіка Л. Левицького] / В. Собуцька // Свобода. – 2006. – 12 серп. – С. 6.

Шавінський В. Європейський авангардизм у творчості Леопольда Левицького [Текст] / В. Шавінський // Свобода. – 2006. – 2 верес. – С. 8.