Малюца Антін (1908−1970)


Серед митців української діаспори уродженці Тернопільщини, якщо не переважають, то займають поважне місце. Одним із них є Антін Малюца – художник, мистецтвознавець, критик, публіцист і культурний діяч. По собі залишив велику кількість пейзажів, акварелей, графіку, ескізи до плакатів, карикатурні замальовки з власними віршованими коментарями, витинанки на великодню тематику тощо.

Народився майбутній художник 2 лютого 1908 року в багатодітній родині священика. Батька о. Івана часто переводили з парохії на парохію, тож дитинство та юність хлопця проходили на Бережанщині, а потім у селах Токи, Пальчинці, Нове Село. По закінченню Тернопільської гімназії навчався у Мистецькій школі у Львові. Літню практику, зазвичай, проводив на Гуцульщині, тому в його творчості карпатські мотиви були присутні не раз.

Під час навчання Антін Малюца розмалював каплицю в Токах, а після неї – церкви в селах Лука Велика і Плісняско на Золочівщині, Загорів’я на Лемківщині.

Оскільки художник відчув себе сильнішим у графіці, ніж у малярстві, то й працював більше в графічних жанрах і техніках. Дуже плідною виявилася його співпраця з періодичними виданнями Львова. З 1928 р. він публікував малюнки на сторінках журналів «Відродження» та «Наш приятель». Разом із групою художників у 1932−1935 рр. оформляв місячник «Дажбог» − журнал молодих письменників націоналістичного спрямування.

У 1933 році Антін Малюца оселяється у Львові, де активно займається культурною діяльністю. Він став одним із засновників мистецького гуртка «Руб» та його друкованого органу «Карби». На сторінках цього журналу Мілюца зробив перші спроби аналізу мистецького процесу сучасності, де головним має бути культурна самобутність та поєднання модерного і національного шукання українського стилю.

Активно працював художник і в роки Другої світової війни. У Львові відбулося п’ять мистецьких виставок, на яких були представлені його роботи. Працював він і на педагогічній ниві – професором у Державній мистецько-промисловій школі. У січні 1944 року було створено «Українську академію мистецтв», але з приходом Червоної армії її діяльність припинилася. Перед художником постала дилема: або залишатися у Львові і чекати «визволителів» зі Сходу, або виїхати на Захід назустріч невідомості.

Опинившись у Мюнхені, художник студіював в Українському вільному університеті, вивчав археологію та етнографію, працював над дисертацією з проблем етики. На одній із виставок «Тижня української культури» він уперше показав цикл творів «Страхіття» − п’ятнадцять виконаних вугіллям робіт, в яких поєднані релігійні мотиви і пророчі образи. У цих гравюрах зафіксовані будівлі наших святинь, що зникають. Згодом мистецтвознавці віднесуть ці гравюри до найвидатніших мистецьких здобутків А. Малюци.

У 50-ті роки художник емігрував до США, жив у Нью-Йорку, там зосередився переважно на теорії мистецтва, публіцистиці та організаційній роботі в культурно-мистецькій царині, часто допомагав молодим митцям.

Помер Антін Малюца 17 червня 1970 року в Нью-Йорку, похований на цвинтарі Бавнд Брук. Лише після смерті художника українська діаспора Америки відкрила для себе його творчість. У 1972 році рідними художника було організовано виставку, на якій була представлена уся його мистецька спадщина. Найчисленнішими експонатами в мистецькому доробку І. Малюци є пейзажі, більшість яких виконані олією чи аквареллю.

Творчість Антіна Малюци стала відомою і на батьківщині. У 1998 та 2008 роках у Тернопільському обласному художньому музеї були організовані виставки та проведена наукова конференція, присвячена творчості художника. Широкому загалу було представлено графіку і малярство 1925−1943 років, що відображали галицький період творчості. Ці дві виставки стали відкриттям невідомого досі, забороненого і забутого Митця.

Література

Малюца А. Графіка, малярство (1925−1943 рр.) [Образотворчий матеріал] : каталог виставки, 2 лютого – 16 березня 1998 р. / А. Малюца; Терноп. обл. музей ; вступ. ст. І. Дуда. – Тернопіль: Гал–Друк, 1998. – 35 с.
Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво [Текст] : каталог музейної зб. Ч. 2 / упоряд. О. М. Войтович. – Тернопіль : Астон, 2008. – С. 76–80.

* * *

Войтович О. Згадали Антона Малюцу [Текст] : [урочиста академія, приурочена до 100-річчя від дня народження художника] / О. Войтович // Свобода. – 2008. – 18 лип. – С. 8.
Живопис. Скульптура [Текст] : кат. музейної зб. Ч. 1 / упоряд. О. М. Войтович, С. М. Бошко, О. Р. Ваврик [ та ін. ]. – Тернопіль : Астон, 2007. – С. 62.
Собуцька В. Журавлі повертаються додому [Текст] : [виставка робіт А. Малюци] / В. Собуцька // Свобода. – 1998. – 14 лют. – С. 3.
Собуцька В. Повертаються додому журавлі [Текст] : [вшанування памʼяті А. Малюци] / В. Собуцька // Свобода. – 2008. – 16 лют. – С. 8.

* * *

Дуда І. Малюца Антін Іванович – живописець, графік, мистецтвознавець [Текст] / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. – С. 451–452.
Малюца Антін [Текст] // Енциклопедія українознавства : словникова частина / гол. ред. В. Кубійович. – Львів, 1994. – Т. 4. – С. 1452.