Музей Богдана Лепкого

м. Бережани

Богдан Лепкий – одна з видатних постатей в історії української літератури. Поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, літературознавець, художник, громадсько-культурний діяч – Богдан Лепкий мету свого життя вбачав у тому, щоб відкрити Україну для світу, показати, хто такі українці.

Музей Богдана Лепкого відкрив двері для відвідувачів 27 серпня 1995 року в самому серці давніх Бережан – Ратуші, пам’ятці архітектури XІХ ст. Спочатку діяв як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею, від 2002 р. – самостійний музей у підпорядкуванні районного відділу культури, а від 2003 р. – набув статусу обласного комунального. Місцем розташування музею було обрано Бережани, адже в цьому маленькому галицькому містечку, за словами Б. Лепкого, «найкращому місті в світі», пройшли дитячі і гімназійні роки майбутнього письменника.

Експозиція розміщена в шести залах, кожна з яких розповідає про певний період в житті та творчості Богдана Лепкого, його родину та оточення. Численні експонати відтворюють атмосферу дитинства майбутнього письменника, несуть інформацію про значну культурно-освітню роботу Лепкого серед українців в Польщі та Німеччині, висвітлюють його особисті та творчі зв’язки з науковцями, письменниками, художниками та іншими відомими діячами культури України та Польщі.

Експонати першого залу переносять відвідувачів у світ дитинства майбутнього митця. Увагу привертає оригінал свідоцтва про хрещення, зображення герба роду Лепких, портрет дідуся о. Михайла Глібовицького – робота Б. Лепкого з гімназійних часів. Експозицію доповнюють старовинні меблі, а також віденське фортепіано – пам’ятка про часи, коли майбутній письменник слухав твори Шопена, Бетховена, які грала його тітка Дарія Глібовицька.

Про м. Бережани та бережанський період життя Б. Лепкого розповідає другий зал музею. Тут представлені фотографії професорів, учнів гімназії, підручники тих часів. Про захоплення Б. Лепкого малярством в той період свідчать портрети Т. Шевченка, А. Чайковського, М. Устияновича. Видатною подією у житті бережанців став концерт Соломії Крушельницької 2 червня 1898 р. Організацією концерту безпосередньо займався Богдан Лепкий. Цікавою є витрина з основними виданнями Б. Лепкого та його книга спогадів «Казка мойого життя».

Наступний зал присвячений польському періоду у житті письменника (1899-1914, 1926-1941). Це – переїзд до Кракова, викладання у приватних гімназіях, Ягеллонському університеті. Численні експонати висвітлюють особисті та творчі зв’язки письменника з Ольгою Кобилянською, Михайлом Коцюбинським, Василем Стефаником та іншими відомими діячами того часу. Увагу привертають також портрети дочок Софії та Наталії, написані Б. Лепким.

Експонати четвертого залу висвітлюють події 1915-1925 рр., коли Б. Лепкий перебував в Австрії та Німеччині. Цінним експонатом в цьому залі є автограф вірша «На святий вечір» (1923). У вітрині експозиції – перші видання трилогії «Мазепа» (1926-1929), повісті-казки «Під тихий вечір» (1929) та ін.

Епіграфом до експозиції п’ятого залу є слова Богдана Лепкого: «Коли б я не був письменником, тоді хотів би бути лише маляром». Тут представлено 56 малярських робіт художника, серед яких виділяються: портрет дружини в молодому віці, Олександри Лепкої в українському строї; портрет о. Миколи Лепкого (1923), автопортрет (1932), портрети рідних. Експонується також серія портретів українських письменників, зокрема Г. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки, М. Вороного та ін. Цими роботами були ілюстровані численні видання, які редагував Б. Лепкий.

Щорічно більше 10 000 відвідувачів переступають поріг музею, відкриваючи для себе особистість Богдана Лепкого. Працівники музею не обмежуються організацією та проведенням екскурсій, але й займаються пошуково-дослідницькою роботою. З метою популяризації життя та творчості письменника проводяться масові заходи різних форм: літературні уроки, вечори, зустрічі з письменниками, лауреатами премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких, наукові конференції, поетично-пісенні фестивалі, оформлення і представлення книжково-ілюстративних та художніх виставок.

Література

Білик Н. Доля особового архіву Богдана Лепкого [Текст] : [про особовий архів Б. Лепкого з фондів Обл. комунального музею Б. Лепкого в м. Бережанах] / Н. Білик // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 2. – С. 96−101.
Волинець Н. Д-р Роман Смик – фундатор музею письменника Богдана Лепкого у Бережанах [Текст] / Н. Волинець // Збірник праць / Терноп. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 111−121.
Волинець Н. Музей Богдана Лепкого – «лебедина пісня» в музейницькій діяльності д-ра Романа Смика // Богдан Лепкий в духовній історії України: Матеріали наук. конф. Бережани, 27 серпня 2005 р. – Т., 2006. – С. 89–93.
Дирда Н. Бережанський обласний комунальний музей Богдана Лепкого як осередок громадсько-культурного життя краю [Текст] / Н. Дирда, Н. Стрілець // Збірник праць / Терноп. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 190−199.
Мельничук Б. Музеєві Богдана Лепкого – 15 [Текст] / М. Мельничук // Літ. Україна. – 2010. – 23 верес. – С. 7.
Музей Богдана Лепкого [Текст] // Експрес. – 2007. – № 170. – С. 9.
Стрілець Н. Святкування 60-річчя від дня народження Богдана Лепкого в Галичині (на основі фондів музею Б. Лепкого в м. Бережанах) [Текст] / Н. Стрілець // Збірник праць / Терноп. оосередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 496-503.
Юкало В. Музей видатного діяча української науки і культури Богдана Лепкого в Бережанах на Тернопіллі / В. Юкало // Збірник праць. Т. 3. – Т., 2007. – С. 425−436.