Український поет і художник Микола Іванович Волощук народився у селі Криве Козівського району в працьовитій селянській родині.
У 1928 році він пішов у початкову школу, яку закінчив на «відмінно». Сім`я була багатодітна, і батько, напевно, не мав змоги віддати хлопця до гімназії через матеріальні труднощі, а можливо, й через розгул польського шовінізму – українцям часто відмовляли в прийомі в гімназію при польській окупаційній владі.
Ще навчаючись у Кривенській школі, Микола сидів на одній лаві з хлопчиком-поляком Стефаном Слюсарчуком, який дуже гарно малював. Наш земляк згадує: «Тут і мене зацікавило малювання, тому я взявся заповзятливо рисувати, наче змагаючись у цьому зі своїм другом. Згодом ми із Стефаном в школі вважалися найкращими учнями з малювання. Разом з тим батько виписав мені дитячий журнал «Дзвіночок», що видавався у Львові. «Дзвіночок був моїм улюбленим другом і помічником у навчанні. Він розбудив у мене фантазію і мрію, почуття любові до друзів і батьків , до рідної мови і пісні, до Батьківщини. Будучи передплатником і його читачем, я згодом став писати сам вірші, які надсилав у редакцію журналу «Дзвіночок». Вони сподобались поету Юрію Шкрумеляку, колишньому старшині УСС, що відав редакцією цього прекрасного дитячого видання».
На формування духовного світогляду хлопчика вплинула і польська пацифікація 1930 року, яка бушувала на всій Східній Галичині, тероризуючи своїм розбоєм свідоме українське населення та прогресивну інтелігенцію.
«Разюча рана мого дитинства, − згадував поет, – що врізалася у пам`ять на все життя, − це арешт польською жандармерією старшого брата Стефана… Я ніколи не можу забути, яке суворе і тривожне враження справила на мене зустріч з братом у холодному казематі».
Після цього хлопчина почав заповзятливо читати, малювати, бере приватні уроки у художника Івана Гербія, стає активним учасником місцевої читальні «Просвіта». «Просвіта» сформувала юнацьку ерудицію та твердий національний світогляд.
У 1935 році Микола Волощук вступив на навчання до Василіянського монастиря у Жовкві, де три роки до 1938 року студіював живопис.
У листопаді1939 року юнак став студентом Львівського державного інституту пластичного мистецтва – тут він захоплено студіює історію і теорію живопису. На творчу манеру Миколи Волощука мав вплив львівський художник і педагог Олекса Новаківський.
Зі слів племінника Миколи Волощука Володимира дізнаємось, що при німецькій окупації його дядько видав першу поетичну збірку, яка називалась «Сучасність», слід якої втрачено донині.
Після Другої світової війни Микола Іванович Волощук працює сільським учителем, малює, пише поезію та невеличкий роман. Із своїми творами їздить на пораду у Київ до Петра Панча, Максима Рильського. Але під час останньої поїздки в Київ у 1948 році його заарештували. Після слідства і суду молодого поета відправили в Колимські табори так званого Берлагу.
Тут він зустрівся із земляком, молодим поетом Іваном Гнатюком. Із заслання Микола Волощук повернувся у 1956 році із підірваним здоров`ям, хворим на туберкульоз. У грудні 1958 року його знову арештовують «за порушення паспортного режиму», вивозять у Мордовію на дев’ять років відбувати каторгу. У таборах смерті «психушках», у нестерпній важкій неволі йому вдалось вистояти і вижити. 15 років тяжкої неволі забрали у нього світлі творчі плями. Але і в нелюдських, нестерпних умовах він працював і залишив цілу низку віршів, та живописних полотен.
Відомо понад 150 живописних творів митця. Серед них домінують чудові полотна: «Кошовий Петро Калнишевський», «Опущений двір», «Вечірня година», «Старі верби», «Скала-Подільський замок», «Дуб Франка», «Біля скиту Манявського», «Автопортрет», цикли сибірських етюдів. В його картинах помітний внутрішній динамізм художньої думки, романтизм і ліризм, що йшли від поетичної натури. «Автопортрет», який він намалював на початку 1970-их, вражає глядача рідкісною силою і глибиною психологічного трактування внутрішнього художнього образу.
З усіх полотен майстра струменить бунтівний, хвилюючий колорит, якась незрозуміла туга за красою життя і природи.
Поетичний доробок Миколи Волощука розсипаний по збірниках, окремі вірші час від часу можна зустріти на шпальтах тернопільських видань. Уся його поезія проникнута великою любов`ю до рідної землі, материнської мови, вона закликає до боротьби за свободу.
Останні десять років Микола Волощук прожив у Львові, ніби був на волі, працював у майстерні Художнього фонду, але це були роки важкої боротьби з хворобою, адже колимські сухоти не давали йому можливості плідно працювати. Невблаганна смерть обірвала життя митця. У липні 1978 року на тихому старенькому цвинтарі Львова знайшов наш земляк свій вічний спокій.
* * *
Волощук М. І. Поетові. З моїм тридцятиліттям. Опівдню [Текст] : вірші / М. І. Волощук // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. – Тернопіль, 1992. – Вип. 2. – Ч. 1. – С. 17.
Волощук М. Поперед нас розкинулися море… здається, все так просто починалось… Спогади і мрії. В чужині, де за кожен голос муки… З моїм тридцятиліттям. Пригадую як нині: було моє село… Одна струна [Текст] : вірші / М. Волощук // З облоги ночі: зб. невільничої поезії України за 80 рр. – Київ, 1993. – С. 74–79.
Волощук М. Сучасність. Новорічне. Живіть у віках. З моїм тридцятиліттям. Тяжкій утраті у день смерті М. Рильського [Текст] : вірші / М. Волощук // Відродження. – 1991. – 23 квіт.
Волощук м. Тяжкій утраті. В дорозі. Одна струна [Текст] : вірші / М. Волощук // Вільне життя. – 1992. – 1 трав.
* * *
Савчук В. Повернення з невідомості [Текст] / В. Савчук // Відродження. – 1991. – 23 квіт.
Садова Л. Художник незламної долі [Текст] / Л. Садова // Дзвін. – 1992. – № 7–8. – С. 163–165.
Федорів О. Недописана повість…[Текст] : [індивідуальне в малярстві М. Волощука] / О. Федорів // Курінь: літ. мист. альм. – № 12. – Тернопіль, 2011. – С. 129–132.
Хома В. Волощук Микола Іванович [Текст] : [біогр. довідка] / В. Хома // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. – Тернопіль, 1992. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 17.
Хома В. Словом і пензлем [Текст] / В. Хома // Вільне життя. – 1998. – 7 лип.
***
Волощук В. Волощук Микола Іванович (08.09.1921, с. Криве, нині Козівського району 04.07.1978, м. Львів) – художник, поет / В. Волощук, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. Т. 1 : А–Й / ред. П. Гуцал, І. Дем`янова, Б. Мельничук [та. ін]. – Тернопіль : Збруч, 2004. – С. 302.
Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2001 рік: бібліогр. список / Терноп. обл. універсальна б-ка. – Тернопіль, 2000. – С. 64.