Ничка Марʼяна

Nitchka Mariana

Ничка Мар’яна Богданівна – народилася 30 грудня 1993 року у місті Копичинці. Сьогодні студентка 5 курсу філологічного факультету Ужгородського національного університету. Публікувалася у районних газетах, університетських, у збірці «Перші ластівки». Мала творчий дебют у Закарпатській обласній бібліотеці ім. Ф. Потушняка. Більше віршів можна прочитати тут: http://litclub.org.ua/users/profile/chajka/

Читай

Холодними осінніми вечорами ти блукаєш вулицями, Вони ледь освітлені, отже − не підглядатимуть. Вистукуєш мелодію по телефону пальцями,
У тебе багато планів, поки всі спатимуть.

Втекти від думок, ранку, запахів … невгамовних Від мелодії, що засіла, як протерта пластинка. Від обіймів гарячих, карамельно-медових,
Які у пам’яті, вже, як просто картинка.

Ти ітимеш у ритмі із краплями, під музику вітру, Так опинишся під входом до його дому.
Інертно візьмешся за клямку − відкрито, Минуле потягне без слів до нього.
Спогади повільно беруть наді мною контроль…
Та дощ вловив душі іронію,
Переписала осінь наш пароль,
Залишивши сумну мелодію.

Дохвилинно

я слухаю джаз. беззупинно. я вбиваю твій час. інтимно. я пишу тобі. повідомлення. я в боротьбі. за відновлення.
сумую. страшенно незвично. ти відписуєш. періодично. не вистачає. присутності. давай покохаєм. за юності. давай-но горіти. до смерти. ти ще не помітив? ми − жертви.
ми з тобою, на жаль, не вічні. будь поруч. заглядай у вічі.
давай говорити. про дотики. про маргаритки. і котиків.
тільки не покидай. навічно. тільки не забувай. про січень.
досі слухаю джаз. беззупинно. давай жити на двох. дохвилинно.

Вчора

так дивно..сьогодні вже листопад.. а ще вчора у Львові при температурі + 3, я носилась в жовтневій любові…
вже інший місяць, інше місто, інша міра тепла, інші обличчя, все, наче, є, але чогось нема
трохи пахне дощем, а в очах почервоніння від лінз, легкий голод.. холод..
в кафешці ми слухали душу скрипки, загалом говорили про людські помилки, і про наші в тому числі..
потім «tic-tac» і в прямому і в переносному значеннях.. ним пригостили. час сідати в таксі. потяг. тепер Чернівці.
а так дивно..сьогодні вже листопадад. + 6.
безліч втрат від вад..
що мої.