Петрик Андрій (1919-1990)


Живопис Андрія Петрика належить до тих духовних цінностей, що не втрачають своєї вартості після смерті творця. В особі художника Андрія Петрика маємо феномен, про якого скульптор Іван Мердак сказав: «Це – український Ван Гог». Таке високого порівняння він заслужив усім своїм подвижницьким життям і фанатичною відданістю малярству.

Народився Андрій Петрик 15 жовтня 1919 року в селі Кутище, нині Любарського району Житомирської області. Малюванням захопився дуже рано. А коли ходив у школу, то малював уже такі картини, що їх виставляли на районних олімпіадах. У 1938 році закінчив середню школу в місті Любар. Тоді його запросили в столицю для навчання на республіканський семінар самодіяльних художників. Там він збагатився теоретичними та практичними знаннями, познайомився із художниками з різних областей України.

Кращі юнацькі роки Андрій Петрик провів на фронті, проте не переставав малювати. Його фронтові замальовки друкували військові газети. Повернувшись у 1945 році з війни, художник довго не засиджувався в батьківській хаті. Роботу, пов’язану з малюванням, шукав у різних місцях України. Доля привела його на Тернопільщину – спочатку в Мельницю-Подільську над Дністром, потім у Збараж, а згодом – у Теребовлю, яка до 1983 року стала його рідним домом. Саме це старовинне місто здійснило значний вплив на формування феномена Андрія Петрика. Навчаючи малювання у Теребовлянському культурно-освітньому училищі, він вдосконалювався сам.

Працював А. Петрик у трьох жанрах – пейзажу, натюрморту й портрета. Йому близька була стара Теребовля, Замкова гора, мальовничі околиці міста та береги Дністра, Серету, Збруча і Гнізди. Митець виробив оригінальну петриківську манеру письма, його картини пізнавали за почерком. Мотиви пейзажів часто вибирав прості, проте вмів за компонувати їх цікаво, динамічно, у веселковому колориті.

Живописець створив чималу галерею портретів, зокрема портрети рідних йому людей, друзів, жителів міста Теребовлі. До кращих портретів належить портрет дочки художника Оксанки. Із невимовною теплотою, у трепетно-ніжному колориті написаний «Портрет матері» .

У 1975 році А. Петрик став переможцем республіканської виставки-конкурсу «Мій сучасник». Цей успіх надихнув його на створення нових полотен: він багато і плідно працював, створюючи щорічно більше двадцяти картин. Найбільш продуктивним став для художника 1979 рік. Тоді він написав найкращі свої твори: «Автопортрет», «Портрет сина», «Осінню симфонію», «Альтанку Глібова», а також ряд портретів, пейзажів та натюрмортів. Плідною була і поїздка митця у Крим 1987 року. Нові враження, щедре південне сонце надихали його на створення циклу кримських краєвидів: «Ялта. Руїни церкви», «Саки», «Місточок», «Пейзаж із наметом». Образотворчі засоби, що були властиві для майстра, – світло і валорність кольорів – тут набули особливого звучання.

Як і в багатьох мистецьких натур, у нього не склалося особисте життя. У 64 роки змушений був покинути улюблену Теребовлю і переїхати в сусідні Микулинці, де й прожив до кінця життя.

Помер Андрій Петрик 17 травня 1990 року.

Картини цього самобутнього митця високо оцінили художники, мистецтвознавці, шанувальники. Його роботи стали надбанням музеїв, громадських установ, приватних колекцій. Син художника започаткував меморіальний музей, щоб творчу спадщину його батька міг побачити у великій єдиній збірці широкий загал поціновувачів.

Із нагоди 90-річчя художника в Тернопільському художньому музеї було відкрито, на якій експоновано 50 картин митця з фондів музею, а в картинній галереї свої твори репрезентували його учні і друзі.

Література

ТВОРИ

Андрій Петрик [Текст]. – Тернопіль : Астон, 2009. – 16 листівок.
Петрик А. «Верби над водою». «Міст на Дністрі». «Квіти та яблука». «Барви осені». «Саки». «Седнів. На етюдах». «Теребовля». «Червоні кар’єри» [Образотворчий матеріал] / А. Петрик // Літературний Тернопіль. – 2010. – № 2.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Андрій Петрик [Текст] // Тернопіль. – 1994. – № 2-3. – С. 74.
Гриб А. Ляда [Текст] : серце ткацького верстата / А. Гриб. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2009. – 320 с.
Гриб А. Український Ван Гог [Текст] / А. Гриб // Літературний Тернопіль. – 2010. – № 2. – С. 74−77.
Мердак І. На полотнах – барви України [Текст] / І. Мердак // Тернопіль. – 1991. – № 3. – С. 75.
Петрик В. Майстер колориту [Текст] : [художник А. Петрик] / В. Петрик // Курінь. – 2010. – № 11. – С. 138-141.
Петрик В. Український Ван Гог [Текст] / В. Петрик // Золота пектораль. – 2009. – № 3-4. – С. 150.
Ткачик Б. Імпресіоніст із Тернополя [Текст] / Б. Ткачик // Літературний Тернопіль. – 2010. – № 2. – С. 77.

* * *

Заморська Л. Вшановують Андрія Петрика [Текст] : [у картинній галереї НСХУ відкрито виставку-вшанування пам’яті художника А. Петрика] / Л. Заморська // 20 хвилин. – 2009. – 20 лист. – С. 2.
Заморська Л. Слід, залишений на полотні [Текст] : [в Тернопільському обл. худ. музеї відкрито виставку А. Петрика] / Л. Заморська // 20 хвилин. – 2009. – 26-27 жовт. – С. 13.