Понад 200 років тому у селі на Черкащині постала династія неймовірно успішних господарників – Симиренків. Із клаптика землі, який купив колишній козак Степан Симиренко, його діти й онуки започаткували величезну цукрову імперію. А пізніше стали засновниками наукового садівництва в Україні.
Першим Симиренком, який прославив свій рід, став син Степана Федір Симиренко. Хоч він і потрапив у кріпацтво після смерті батька, але завдяки своїм здібностям і таланту до господарювання зумів викупити з неволі всю свою чисельну родину.
«Брати Яхненки і Симиренко» – так називалася одна з перших агропромислових компаній на теренах України. Прибутки від торгівлі були такі високі, що фірма змогла купити землю, яка на той час була у вільному обігу, і розпочати нову, ще більш успішну справу – цукрове виробництво. «Брати Яхненки-Симиренко» фактично заснували цукрову промисловість в Україні. Продовжувати цю справу довелося вже молодій генерації підприємців, зокрема Платону Симиренку.
Платон Симиренко народився 2 січня 1821 року у м. Сміла. Закінчив приватний пансіон в м. Одесі, а вищу освіту здобув у Паризькому політехнічному інституті. Після навчання у Франції Платон продовжив справу батька, ставши одним із керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко».
Платон Федорович створив у Млієві потужну промислову імперію: побудував завод-комбінат і робітниче містечко, де виготовляли цукор-пісок і рафінад. Симиренко був талановитим інноватором і конструктором, меценатом. З 1859 року мав дружні стосунки з Т.Г. Шевченком, матеріально допоміг видати «Кобзар» (1860 р.). А ще він заклав сад, якому судилося стати головним садом України.
За даними істориків, 1861 року фірма володіла майном на суму близько 4 мільйонів карбованців. Крім заводу у Городищі, цукроварень, млинів та двох пароплавів, Симиренки володіли нерухомістю у Києві, Харкові, Одесі та Ростові. І все це завдяки наполегливій праці, розумному підходу до управління і вмінню використовувати наявні можливості: вільний обіг землі, кредити, нові технології тощо. Однак у 1880-х роках, після смерті Федора і Платона, через кризу і проблеми з кредитами фірма «Брати Яхненки і Симиренко» закрилася. Утім, нащадки Симиренків не відцуралися сільського господарства і розвинули новий на той час напрям – садівництво.
Платон Симиренко був не лише талановитим підприємцем, а й садівником. У своїх садах у Млієві він вирощував й удосконалював різноманітні плодові сорти. Тож не дивно, що його син Левко став одним із найкращих українських помологів. Найвідоміший плід праці Левка – сорт яблука Ренет Симиренка, названий на честь батька, Платона Симиренка. Ці зелені яблука відомі кожному українцю.