Плюта Вікторія

plijuta

Народилася 29 вересня 1994 року в м. Підволочиськ Тернопільської області. Закінчила із золотою медаллю Підволочиську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Під час навчання виконувала обов’язки старости класу, була членом «Шкільної родини», де обіймала посаду заступника голови та секретаря. Брала участь у спортивному житті школи (займалась волейболом, гандболом, туризмом, легкою атлетикою, настільним тенісом, баскетболом). Учасниця районних олімпіад з базових предметів. Відзначена дипломом ІІІ ступеня на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури.

Ще з шести років захопилася створенням віршів. Ось як розповідає про це: «Першим був вірш, присвячений учительці. Відтоді у зошиті регулярно з’являлися все нові й нові вірші. Згодом мої твори почали друкувати у районній газеті «Гомін волі», обласній «Вільне життя», журналі «Літературний Тернопіль». А у 2012 році мій вірш «Коли була я ще маленька» ввійшов у збірку «Збручанське літо», яку впорядкувала педагог, член НСПУ Жанна Юзва. Після закінчення у 2012 році школи я вступила в Тернопільський національний економічний університет на факультет економіки та управління за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці», де навчаюся й нині. Редактор факультетської газети «VIPersonal». Із захопленням беру участь у масових заходах університету, за які нагороджена грамотами та цінними подарунками. Серед конкурсів найбільше для мене значення мають саме поетичні, оскільки це дає можливість постійно вдосконалюватися творчо. Також важливою для мене є участь у спортивних змаганнях, на яких захищаю честь факультету (волейбол, баскетбол і легка атлетика). Проте найбільшим своїм захопленням вважаю літературну творчість і музику (граю на фортепіано). Саме у даних напрямках, на мою думку, зможу реалізувати себе як особистість».
Заміжня. Прізвище після заміжжя – Філь.

* * *

Життя через віконце
Веселкою з неба крізь гай
З’єднаю я наші пороги,
У гості мене не чекай, –
Тепер у нас різні дороги.

А цей кольоровий місток
Хай променем сяє щоранку,
Це долі моєї урок –
Дивитись на світ крізь фіранку.

І бачити небо без меж,
Гадати, що ще я не знаю,
А в тебе маєток, кортеж,
Я ж лише у мріях літаю.

Зате я не знаю журби,
Навколо квіти, трави, сонце…
Летить метелик до води –
Моє життя через віконце.

* * *

Мамо, зорею зійди!
Мені більш нічого не треба,
Хай мама зорею зійде,
З вечірнього світлого неба
До сина і доньки прийде.

Своїх обійме соколяток,
Співатиме, як і колись,
Замінить їм двох ангеляток,
Мов променем зійде увись.

О матінко, мамо, о нене,
Ти – мого життя оберіг,
Візьми мене, мамо, до себе,
Або ж прилети на поріг.

Повір цьому щирому віршу, –
В нім правду сказала свою.
Хоч в тебе сім’я тепер інша,
А я тебе досі люблю.

***

Мене чекає тато
Коли додому повернуся, –
Здаля побачу рідну хату,
Обійму радісно матусю
І пригорнусь до тебе, тату.

На чужині – душа розбита,
І соловейко не співає,
А серце, мріями сповите,
Вві сні додому повертає…

І де б у світі не ходила –
Завжди є спогадів багато:
Чекають там матуся мила
І стомлений роками тато.

* * *

Боляче без тата
Холодна стала хата,
Нема кому зігріти,
Так боляче без тата,
Ми не його вже діти.

А я його кровинка,
І серденько пульсує,
Кричить мене частинка,
Та він чомусь не чує.

Дарунків я не хочу,
Мені їх вистачає,
Нехай косу дівочу
Хоча би пригадає.

Не забувай ніколи:
Тебе у серці ношу,
Ти вів мене до школи
І виховав хорошу.

***

Небесна Сотня
Небесна Сотня звисока
За кожним з нас спостерігає,
Немов божественна рука
Своїх синів оберігає.

І наш обов’язок тепер:
Зробити так, щоб в Україні
Свободи слова дух не вмер
І квіти зацвіли в руїні.

Дочку й сина у любові
Ми зобов’язані зростити,
І через хмари пурпурові
Своїх героїв похвалити.

Згадати ці криваві дні,
Те, як стояли всі сміливо,
Майдан згадати у вогні,
І як лилася кров жахливо.

Як молилися всі Богу,
І як найкращі помирали,
На вічну стаючи дорогу…
О ні, таке не забувають!

***

Кохання гами
Чомусь усе частіше в сні
До тебе пригортаюсь, милий,
Даруєш квіточку мені
І усміхаєшся щасливий.

І манить чародійка-ніч,
Підморгують лукаво зорі…
Коли з тобою пліч-о-пліч, –
Здаються ночі кольорові.

Навіки сон оцей в мені,
Там відстані нема між нами,
Шепоче вітер вдалині:
«Зіграйте вдвох кохання гами».

* * *

З листа Вікторії Плюти, студентки факультету економіки та управління [Текст] // Мистецька хвиля : літ.-муз. альманах № 1, 2014 / упоряд. Сорочинська С. М., Бінцаровська А. І. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014 − С.18−19.
З нових поезій Вікторії Плюти [Текст] // Гомін волі. – 2012. − 2 лист. − С. 5.
Плюта В. Він воює [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 8 жовт. − С. 8.
Плюта В. Вірші [Текст] / В. Плюта // Магія кохання: літ. альманах. − Ч. 3. − Хмельницький: Вид. Стасюк Л. С., 2016. − С. 164−168.
Плюта В. Вірші [Текст] / В. Плюта // Мати: літ. альманах Ч. 2 − Хмельницький: вид. Стасюк Л.С., 2015 − С. 101−103.
Плюта В. Вірші [Текст] / В. Плюта // Сила почуттів: літ. Альманах Ч.1 − Хмельницький: вид. Стасюк Л.С., 2015 − С. 119−120.
Плюта В. Воїн на кордоні [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 27 черв. – С.6.
Плюта В. Дитина вірить в перемогу [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя. − 2014. − 28 лист.
Плюта В. Живим щитом прийшли стояти [Текст] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 29 серп. − С. 6. − (Біль серця).
Плюта В. Знайома Незнайомка [Текст]: [поезія] / В. Плюта. − Тернопіль: Вектор, 2014. − 59 с.
Плюта В. Іду до тата [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя. – 2014. −11 лист.
Плюта В. Майдан у моєму серці [Текст] : [поезія] / В. Плюта // Гомін волі. − 2014 − 28 лют. – С.8. − (Поезії про Майдан).
Плюта В. Мене чекає тато [Текст] // Балацька М. Татові: вірші, оповідання, есе про тата / М. Баліцька. – Тернопіль: Терно-граф, 2013. − С. 118.
Плюта В. Нам рідними не бути [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 12 верес. – С. 6. − (Слово патріота).
Плюта В. Наступила осінь… [Текст] : [вірш] / В. Плюта // ViPer$onal. − 2013. − вересень-жовтень − С. 12.
Плюта, Вікторія. Небесна Сотня [Текст] : [вірш] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 15 серп. – С. 6. − (Незабутні).
Плюта, Вікторія. Не вернусь додому [Текст] / В. Плюта // Вільне життя плюс. – 2014. − 29 серп. – С. 5. − (Молодим пером).
Плюта В. Поезія [Текст] / В. Плюта // ViPer$onal. – 2014. – лютий. − С. 5.
Плюта В. Серце мріями сповите [Текст] : поезії / В. Плюта . − Тернопіль: Терно-граф, 2014. − 63 с.
Плюта В. Час на серці лікує рани [Текст] / В. Плюта // Вільне життя. – 2015. − 6 січ.
Плюта В. «Я дякую, що ти зі мною…» [Текст] / В. Плюта // Літературний Тернопіль. − 2014. − № 4. − С. 44−49 : фотогр. − (Проба пера).
Плюта В. Як всміхатися – то щиро [Текст] : [вірші] / В. Плюта // Нова тернопільська газета. − 2013. − 9−15 жовт. – С.10. − (Поезія серця).

* * *

Мельничук Б. Із сторінок газет − у книжку [Текст] : [про поет. збірку «Серце мріями сповите» Вікторії Плюти] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. – 2015. − 16 січ. − С. 6. − (Щойно з друку) ; Літературний Тернопіль. − 2015. − № 3. − С. 83.
Ніжні мелодії серця Плюти Вікторії [Текст] // ViPer$onal. − 2013 − вересень-жовтень − С. 8−9. − (Ніжні мелодії серця).