Рогошко А. Крізь безодню до світла

Кохання прийде до трьох подруг, Віри, Мар’яни та Христини, навесні, з па-хощами бузку та гірким присмаком жасминового трунку на вустах. Воно буятиме влітку, даруючи спекотні ночі кохання і раптові грози, а восени збере врожай — втрат, і надбань, і усмішок крізь сльози. Кожна з жінок заплатить свою ціну за кохання, і лише тому, що одна людина вважатиме себе сильнішою за долю. Що ж, врешті-решт, принесе їм зима — звичний холод самотності чи вистраждане, вимріяне тепло сімейного вогнища?