Рудницька Мілена (1892 – 1976)


Про неї в Україні знає незначне коло людей, хіба окремі науковці, громадські діячі. Мілена Рудницька – непересічна особистість Галичини. Патріотка, педагог, депутат польського Сейму, правозахисниця, журналістка, письменниця. Вона пройшла нелегке життя, до останньої краплі віддане українському народу. Боролася за те, аби світ дізнався правду про всі трагедії, які випали на долю України після Першої світової війни.

Народилась Мілена Рудницька 15 липня 1892 року у містечку Зборів на Тернопільщині у сім’ї цісарсько-королівського нотаря Івана Рудницького і Ольги Рудницької. Навчалась у Львівському та Віденському університетах (1910-1917 роках) на філософському факультеті, здобула фах вчителя філософії і математики, а у 1920 році – фах педагогіки і дидактики. Працювала вчителем гімназії і вчительській семінарії у Львові.

З часом, залишивши педагогічну діяльність, поринула у громадську роботу. Її завжди цікавила доля жінки. Ще 1919 року входила до Національної ради Українських жінок, а у 1930 році у Львові очолила «Союз Українок», з 1934 року – голова «Світового Союзу Українок», голова політичної жіночої організації «Дружина княгині Ольги». Вона вміло зорганізувала величезну кількість жіночих гуртків в Україні і в світі, приділяючи значну увагу ролі жінки у суспільно-політичному житті. Вже в ті часи Мілена Рудницька піднімала питання жіночого безробіття, здобуття жінками належної освіти і фаху, давала роз’яснення як поєднати обов’язки матері і господині дому з громадськими обов’язками.

З жіночого руху, який очолювала тривалий час, Мілена Рудницька перейшла до політики. Вона була однією із засновників Українського Національно-Демократичного Об’єднання (УНДО). Від цієї організації стала послом до Польського сейму (1928-1935), працювала там у комісіях освітній і закордонних справ.

Як делегатка Української Парламентарної Репрезентації виступала з доповідями на Лізі Націй у Женеві, (зараз ООН), встановлювала контакти з урядовими і громадськими організаціями Західної Європи, виступала на з’їздах нацменшин в Берліні і Відні, на Конгресах у Лондоні.

У січні 1931 року в Женеві на засіданні Ліги підняла питання українських-польських відносин, а саме: нищення польською владою українців за національною ознакою. Другою важливою акцією, яку Мілена Рудницька провела у Лізі Націй, було висвітлення питання голоду на Великій Україні 1932-1933 років. Мілена Рудницька намагалась донести до світової спільноти, що голод в Україні – це найбільша катастрофа, яку Україна пережила за всю свою історію. Вона домоглася, щоб справу про голодомор в Україні винесли на розгляд Ліги Націй. Але там її знову не всі почули. Мілена Рудницька була у відчаї, але вірила, що рано чи пізно світ дізнається про цю страшну трагедію. У 1939 році вона приїжджає до Кракова, де пробула усі воєнні роки, далі мешкає у Берліні, після війни – у Женеві.

У роки війни їй вдається врятувати понад 500 українських родин із Чехословаччини, сприяючи їх переїзду на Захід.

Перебуваючи за кордоном багато виступала на засіданнях різних комісій і інших організацій. Займається публіцистикою і написанням книг. ЇЇ перу належать такі твори: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під большовиками» (1958), «Дон Баско. Людина, педагог святий». (1963), «Невидимі стигмати» (1970, про Й. Сліпого) та багатьох статей в часописах.

У 1951 році Мілена Рудницька із Швейцарії переїжджає до Америки. Там в той час мешкав її син Іван Лисак-Рудницький із сім’єю. В Америці вона активно включається в антирадянську боротьбу, показує зібрані докази закатованих більшовиками 27-ми тисяч західних українців. В цей час в Нью-Йорку у 1958 році за сприяння Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка Української Вільної Академії Наук вдруге виходить її збірник «Західна Україна під большовиками».

Її просвітницька робота, виступи в пресі, вихід згаданого видання не тільки наробили величезного шуму серед жителів США, але й збурили верхівку Радянського Союзу «Більшовицька машина» працювала і тут. На Мілену Рудницьку в Америці почалися випади в пресі, одночасно у Львові переслідується її брат професор Михайло Рудницький. Америка стала їй ненависною і вона залишає її, переїжджає до Німеччини у Мюнхен, знаходить роботу на радіо «Свобода». Це був єдиний її прихисток і невеликий заробіток.

Померла Мілена Рудницька 29 березня 1976 року. До 100 річчя від дня народження української патріотки, її прах було перевезено із Мюнхена і перепоховано у родинний гробівець Рудницьких на Личаківському цвинтарі у місті Львові. В місто, де вона зросла, творила і мужніла, місто, з якого пішла у велику політику, і в яке повернулась назавжди.

ЛІТЕРАТУРА:

Рудницька М. Боротьба за правду про великий голод [Текст] / М. Рудницька // Наша віра. – 2000. – № 6. – С. 12; № 7. – С.10; № 8. – С. 8–9.

* * *

Весна Х. Мілена Рудницька: що ми знаємо про неї [Текст] / Х. Весна // Вільне життя. – 1991. – 3 серп. – С. 2. – (Славетні жінки Тернопілля).

Гром’як Р. Повернення через роки [Текст] / Р. Гром’як // Вільне життя. – 1997. – 4 жовт. – С. 2.

Гулей І. Історія занедбання пам’яті не прощає [Текст] : Мілена Рудницька про голод в 1932-1933 рр. / І. Гулей // Вільне життя. – 2014. – 28 листоп. – С. 4−5.

Жінка мужньої долі [Текст] // Український історичний календар’96. – Київ, 1995. – С. 95–96.

Курис Г. Книга страждань і подвигів [Текст] : [про книгу М. Рудницької “Невидимі стигмати”] / Г. Курис // Тернопіль вечірній. – 1998. – 12 груд. – С. 5.

Мілена Рудницька [Текст] // Луговий О. Визначне жіноцтво України: іст. Життєписи /  О. Луговий. – Київ, 1994. – С. 303.

Мілена Рудницька і її “Західня Україна під большевиками” [Текст] / упоряд. С. Попович, Г. Попович. – Львів : Коло, 2016. – 483 с.

Мороз В. Уродженка Зборова і Ліга націй [Текст] : [захисниця прав укр. народу Мілена Рудницька] / В. Мороз // RIA +. – 2016. – 24 лют. – С. 19.

Рудницька Мілена Іванівна [Текст] // Бережанщина літературна : біогр. довід. / Я.Мазурак. – Бережани ; Тернопіль : Вектор, 2014. – С. 140−141. – (Бережанська енциклопедія в іменах).

Рудницька Мілена Іванівна (1892 – 1976) – українська громадсько-політична діячка, журналістка, педагог [Текст] // Історія в школі. – 1999. – № 4. – С. 41–42.

110 років від дня народження Рудницької Мілени Іванівни (15. 07. 1892–29. 03. 1976) – політичної і громадської діячки, журналістки, письменниці [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2002 рік: бібліогр. список. – Тернопіль, 2002. – С. 55–57.

Федорів Р. Небо і пекло Мілени Рудницької [Текст] / Р. Федорів // Дзвін. – 2000. – № 4. – С. 144–146.

***

Рудницька Мілена (1892) – політична і громадська діячка, журналістка [Текст] // Енциклопедія українознавства / під ред. В. Кубійовича. – Львів, 1998. – Т. 7. – С. 1630–2631.

Рудницька Мілена Іванівна (15.VII. 1892, Зборів – 9. ІІІ. 1976, Мюнхен) – учителька, журналістка, громад. і політ. діячка [Текст] // Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: слов. біогр. визначних людей / П. Медведик. – Тернопіль, 1998. – С. 201–202.