Січинський Денис (1865 – 1909)


Композитор Денис Січинський був популярним за життя, особливо на початку ХХ століття. Він залишився добре знаним автором, насамперед завдяки численним хоровим колективам у Галичині, а також завдяки великим українським співакам, передовсім Соломії Крушельницькій.

Денис Січинський народився 2 жовтня 1865 р. в с. Клювинці Копичинецького повіту (нині – Гусятинського району). Раннє сирітство перешкодило отримати музичну освіту. В ті часи це було можливе тільки за кордоном – у Відні або в Празі. Основи музичних знань Д. Січинський засвоїв у Тернопільській гімназії, а відтак, після короткочасного перебування у Львівському університеті, поглиблював їх епізодично.

Прожив він важке і трагічне життя. Доля немов навмисне нагромадила перед ним гору перепон, і він, надзвичайно талановитий, вимушений був, прориваючись крізь борги, злидні, боротися, щоб стати митцем. Д. Січинський був першим композитором у Галичині, котрий мав сміливість, нехтуючи кар’єрою службовця, “жити з музики”. Навіть друзі не розуміли його, з презирством дивилися на відчайдушного бідного дивака-композитора.

Позбавлений засобів до існування, Д. Січинський змушений був братися до будь-якої роботи – переписувати ноти, аранжувати популярні твори, керувати хором, військовим оркестром, давати уроки, лекції, працювати рахівником, бухгалтером, капельмейстером у сирітському притулку. Навіть вивозити трупи під час епідемії холери, що спалахнула у 1893 р. Коли вдуматись у трагедію життя композитора, то стає зрозумілим, чому в його творах стільки смутку, печалі, відчаю.

Його життя минуло в злигоднях і нестатках. А останні роки – в пекельній боротьбі зі страшною недугою – раком горла. У листі до друга він писав: “Вівторок поститиму, бо не буде ані гроша, …а далі, далі точений недугою, без ліків, поживи знидію або пущу кулю в лоб”.

Помер Д. Січинський 26 травня 1909 р. Лише після смерті композитора громадськість усвідомила, якої втрати зазнала. На його могилі у меморіальному сквері Івано-Франківська стоїть пам’ятник-бандура, а музичне училище носить ім’я Д. Січинського. На його честь найменовані вулиці.

Які ж заслуги Д. Січинського перед українською культурою? У 1891 р. він став одним із засновників музичного товариства “Боян”. Саме львівському “Боянові” композитор присвятив свої два великих твори – в’язанку народних пісень “Було не рубати зеленого дуба” і кантату “Дніпро реве”. У 1894 р. Д. Січинський брав участь у створенні у Львові комітету для збирання й публікації українських народних пісень.

Саме Д. Січинському завдячують пожвавленням мистецького життя Коломия, Перемишль, Станіслав, а також багато сіл. У Коломиї в 1887 р. він заснував співацьке товариство “Боян”. У1893 р. був тут диригентом. Керував у 1895 р. хором “Бояна” в Перемишлі, з ним здійснював артистичні мандрівки, які сприяли поширенню музичної культури серед народу. Дуже плідний період життя Д. Січинського – з 1899 до 1909 р., коли він жив у Станіславі. Лише на кілька місяців (1907-1909) приїжджав на Бережанщину, де написав оперу “Роксоляна”. У Станіславі Д. Січинський був головним диригентом “Бояна” і викладачем гри на фортепіано у музичній школі, яку сам створив. Тоді ж, у 1902 р., з його ініціативи виникло перше в Галичині Музичне товариство. На жаль, через брак коштів вийшло тільки 22 випуски “Музичної Бібліотеки”.

Найбільше писав Д. Січинський для вокалу, завдяки хоровій і пісенній традиції в українській культурі. Найвизначнішими є композиції на тексти І. Франка та Т. Шевченка. Д. Січинський був першим в українській музиці, хто звернув увагу на філософський та психологічний зміст поезії. Невипадковий добір віршів, переважно трагічних: “Один у одного питаєм!”, “Минули літа” (Т. Шевченко), “Даремне, пісне”, “Непереглядною юрбою” (І. Франко), “Нудьга гнітить” (М. Вороний). Ця поезія була для Д. Січинського не тільки ознакою епохи, а й камертоном власного життя.

Схильність до трагічної тематики й суб’єктивне її трактування, зв’язок музики з текстом – визначальні для Січинського-романтика. Він зумів відобразити у своїй творчості сучасну йому епоху. Показовим є звернення до великих форм. Це історична опера “Роксоляна” та незавершена спроба в тому ж таки жанрі за побутовою драмою І. Франка “Будка”.

Денис Січинський залишив нам прекрасні пісні-романси “Як почуєш вночі” на слова І. Франка, “Дума про Нечая” на народний текст, “Бабине літо” (“Гей, лети, павутиння”). Цю пісню Соломія Крушельницька виконувала й на останньому своєму концерті. Це й пісня “У гаю, гаю” (сл. Т.Шевченка), “Не співай мені” (сл. Лесі Українки), “Із сліз моїх” (сл. Г. Гейне). Вони чарують неповторною мелодією і своєрідністю, щирістю і глибиною емоційного настрою.

Поетеса Костянтина Малицька (Віра Лебедова) написала вірш “Чом, чом, чом, земле моя”, а композитор Д. Січинський створив музику. Так народилася і полинула по Україні пісня. Згодом вона стала народною, бо її полюбив і назвав своєю весь народ. Її співає Дмитро Гнатюк. Не лише на Батьківщині, а й удалеких США, Канаді та інших кранах, куди доля закинула тисячі наших земляків, звучить ця прекрасна пісня.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Галицький талант [Текст] : до 150-річчя від дня народження Д. В. Січинського (1865-1909) // Календар знаменних і пам`ятних дат. – 2015. – № 4. – С. 29-36.

Гофман І. Доля була йому мачухою [Текст] / І. Гофман // Свобода. – 2000. – 10 черв.

Гулей Є. Мій краю коханий…[Текст]  : [про композитора Д. Січинського] / Є Гулей // Вільне життя. – 2010. – 5 листоп. – С. 6.

Денис Січинський (1865–1909) [Текст] // Кияновська Л. Українська музична культура / Л. Кияновська. – Тернопіль, 2000. – С. 67–69.

Денис Січинський. Композитор [Текст] // Визначні постатті Тернопілля. – Київ, 2003. – С. 177−179.

Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст]: (біограф. відомості про композитора, диригента, муз. діяча Дениса Січинського) / І. Дуда // Свобода. – 1992. – 2 квіт.

Єгорова І. Вивчення творчості Дениса Січинського в школі [Текст] : (урок-лекція) / І. Єгорова // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 4. – С. 7 – 10.

Історія української музики [Текст] : в 6-ти т. – Київ, 1990. – Т. 3. – С. – 7, 8, 9, 44 – 45, 88, 103 – 107, 111, 119, 126, 127, 129, 149, 153, 156 – 157, 194, 214, 253, 272, 285, 330, 331, 338, 401, 405.

Костюк Н. 150 років від дня народження Дениса Січинського [Текст] : [укр. композитора, диригента] / Н. Костюк // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; ред.О. Раскіна, Г. Жовтко. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2014. – Вип. 25. – С. 95-98.

Кучма Р. Свою долю поклав на олтар служіння народу [Текст] : [відкриття пам’ятника Д. Січинському] / Р. Кучма // Вільне життя. – 2000. – 14 листоп. – С. 1.

Лисенко І. Про композитора Дениса Січинського [Текст] / І. Лисенко // Музика. – 1997. – № 1. – С. 20–21.

Лукіянович Д. Спогади про земляка [Текст] / Д. Лукіянович // Про себе, про друзів, про час. / авт.-упоряд.  Л. Левицька. – Тернопіль, 1999. – С. 154–155.

Мельничук Б. Коли і де звучала “Роксоляна” [Текст] : [про оперу нашого земляка Д. Січинського “Роксоляна”] / Б. Мельничук, М. Пайонк // Вільне життя. – 2016. – 29 січ. – С. 2.

Мельничук Б.  Химерна доля Маестро [Текст] : 150 років від дня народження Дениса Січинського / Б. Мельничук // Вільне життя. – 2015. – 2 жовт. – С. 6.

Молчанова Т. Гідний пам’яті [Текст] : до 130-річчя від дня народження Дениса Січинського / Т. Молчанова // Дзвін. – 1995. – № 10. – С. 90–91.

Ониськів М. Соловей вишневого Надзбруччя [Текст] / М. Ониськів // Трудова слава (Теребовля). – 1965. – 30 верес.

Ониськів М. Учитель Дениса Січинського [Текст] : (Кароль Мікуля) / М. Ониськів // Вільне життя. – 1997. – 3 черв.

Павлишин С. Від отчої землі [Текст] : (про Д. Січинського) / С. Павлишин // Музика. – 1991. – № 1. – С. 23–24.

Павлишин С. С. Денис Січинський [Текст] / С. С. Павлишин. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 48 с. – (Творчі портрети українських композиторів).

Павлишин С. Денис Січинський [Текст] // Ювілейна книга української гімназії у Тернополі 1898–1998. – Тернопіль – Львів, 1998. – С. 669.

Сингаївський М. Магія Дениса Січинського [Текст] / М. Сингаївський // Демократична Україна. – 1995. – 26 жовт.

Січинський Денис (1865-1909) [Текст] // Гусятинщина : імена відомі і невідомі : довід.–бібліогр. покажч. – Тернопіль : Лілея, 1999. – С. 44−45.

Січинський Денис Володимирович (02.10.1865-26.05.1909) – український композитор, диригент і музичний діяч [Текст] // Музична Тернопільщина : бібліогр. покажчик / уклад. В. Я. Миськів. – Тернопіль, 2008. – С. 76−77.

Стахів Є. Книга про Січинського [Текст] : (про повість М. Литвина “Гей, лети, павутино”) / Є. Стахів // Відродження. – 1991. – 22 серп.

Стех Я. Піснею до серця, серцем до України… [Текст] : [до 150-ї річниці від дня народж. Д. Січинського] / Я. Стех // Вільне життя. – 2016. – 3 черв. – С. 5.

Чайковський М. Мої зустрічі з Січинським [Текст] / М. Чайковський // Джерела: наук.-краєзн. часопис Тернопілля. – Тернопіль, 1994. – № 1. – С. 178–180.

Чайковський М. Скапана свічка [Текст] : доля Дениса Січинського / М. Чайковський // Тернопілля’95: регіон. річник. – Тернопіль: Збруч, 1995. – С. 667–669.

Черемшинський О. Маестро з Клювинців [Текст] / О. Черемшинський // Вільне життя. – 2005. – 22 жовт. – С. 1.

Чом, чом, чом, земле моя [Текст] : (відомості про Січинського) // Тернопіль. – 1992. – № 1. – С. 55, 56.

* * *

Баб’як П. Січинський Денис Володимирович (02.10.1865-26.05.1909) – композитор, диригент, педагог, громадський діяч / П. Баб’як, Б. Головин, Б. Пиндус [Текст] / П. Бабʼяк // ТЕС. – Тернопіль, 2008. – Т. 3. П-Я. – С. 266.

Січинський Денис (02. 10. 1865 – 26. 05. 1909) – укр. композитор, диригент і музичний діяч [Текст] // Підкова І. З. Довідник з історїї: в 3-х т. / І. З. Підкова, Р. М. Шуст. – Київ, 1999. – Т. 3. – С.175 – 176.

Січинський Денис Володимирович (1865-1909) [Текст] : [комп., диригент, педагог] // Видатні українці : Культура. Мистецтво. Освіта / М. І. Преварська. – Київ : Велес, 2016. – С. 285−287. − (Гордість і слава України).

Січинський Денис Володимирович (02. 10. 1865 – 26. 05. 1909) – укр. композитор, диригент і музичний діяч [Текст] // Митці України: енциклопед. довідник. – Київ, 1992. – С. 531.

* * *

Бабюк Л. Присвячується Д. Січинському [Текст] : концерт до ювілею композ. у львівській філармонії / Л. Бабюк // Музика. – 1986. – № 1.

Конкурс ім. Дениса Січинського [Текст] : (обл. конкурс академ. хорових капел та камерних хорів в Ів.-Франківську) // Культура і життя. – 1991. – 8 черв.

Луців А. Тут жив Д. Січинський [Текст] : (В Бережан. р-ні зберігся будинок, де жив у 1907 – 1908 рр. композитор) / А. Луців // Ровесник. – 1990. – № 49. – С. 4.

Шевчук Л. Молитва й пісня в небо линули [Текст] : [вшанування пам’яті композитора Д. Січинського в його рідному селі Клювинцях] / Л. Шевчук // Свобода. – 2005. – 12 жовт. – С. 4.

* * *

Литвин М. Лети, павутино [Текст] : повість / М. Литвин. – Київ, 1990. – 255 с.

Литвин М. Бабине літо [Текст] : повість про Дениса Січинського / М. Литвин // Дніпро. – 1984. – № 9.