1631 рік місто Теребовля
Теребовля – місто, яке здавна знаходилося не лише на перетині важливих торговельно-економічних шляхів, а й було важливою оборонною точкою на карті України. Близько 1360 року на місці колишньої дерев’яної фортеці князя Василька виріс кам’яний замок, що став форпостом польсько-шляхетських володінь. У 1389 році Теребовля отримала магдебурзьке право, а 1434 року стала повітовим містом. Теребовлянський замок відігравав велику роль в обороні всього краю від татарських та турецьких нападів. Внаслідок частих боїв Теребовлянський замок став непридатний для оборони. 1534 року його відремонтували коштом старости Станіслава Тенчинського. У1594 році замок захопив ватажок козацько-селянського повстання Северин Наливайко.
1631 року на Замковій горі було споруджено більшу, муровану з каменю фортецю, руїни якої збереглися до наших днів. Це грандіозне будівництво було здійснене під керівництвом старости Олександра Балабана. На її спорудження було витрачено 9000 золотих. Замок складений з різного розміру блоків і плиток теребовлянського пісковику. У плані він становить неправильний трикутник. Рештки стін, що збереглися, мають 4−5 метрів завтовшки, висоту до 18 метрів, а їх загальна довжина становить 107 метрів.
Мури замку сходяться у мисовій частині плато до величезної еліпсоподібної вежі-бастеї, яка значно виступає за межі оборонних мурів. На мурах і бастеях знаходилися бойові внутрішні дерев’яні галереї, від яких збереглися гнізда для балок.
Під час національно-визвольної війни 1648−1657 років Теребовля була одним із центрів народного руху на Галицькому Поділлі. У 1648 році козаки Богдана Хмельницького побували на замковій території, бо польська шляхта здала фортецю без бою. Теребовлянський замок неодноразово витримував ворожі облоги.
У 1674 році враховуючи небезпеку подальших нападів турків, польський сейм ухвалив рішення додатково зміцнити фортецю. Її комендантом було призначено Яна Хшановського. Наступного року його дружина Софія Хшановська відзначилася неабиякою мужністю при обороні замку від турків. Коли захоплення фортеці бусурманами було вже фактично неминучим, дружина коменданта пообіцяла вбити його, а потім саму себе, якщо той здасть твердиню туркам. мужність хороброї жінки виправдала себе: замок протримався до приходу військ Яна ІІІ Собєського і турки відійшли.
У XVIII столітті вдячні мешканці поставили під замковими мурами пам’ятник Софії Хшановській. Він зник приблизно у 1829 році. У міжвоєнний період його було відновлено, але під час Другої світової війни сам пам’ятник хтось вкрав. Відновили пам’ятник у 2012 року і відкрили його 8 липня під час святкування 915-ї річниці заснування Теребовлі.
В 1675 році турецько-татарська армія Ібрагіма Шишмана оточила замок. Два тижні захисники твердині героїчно оборонялися і витримали облогу, хоча фортеця зазнала значних пошкоджень. Нові напади татар у 1687 і 1688 роках стали для Теребовлянської твердині й міста фатальними. Замок більше не піднімався з руїн.
Після вигнання турків у 1699 році потреба в фортеці взагалі зникла. Австрійці збудували на території фортеці казарми, знесені у 1880 році. Пізніше замкові мури почали розбирати на будівництво доріг. Наприкінці ХІХ століття залишки почистили і прибрали. В кінці 20-х років ХХ століття з ініціативи комісара міста Сильвестра Комісевича і бургомистра Казимира Міссоні на замку проведено реставраційні роботи. Головну вежу-бастею розчистили і відкрили в ній корчму. У 1930 учні Теребовлянської гімназії влаштували у фортеці театр просто неба.
До 1937 р. на території замку проводилися фестивалі музики та народної творчості. Згодом місцева влада заборонила використовувати пам’ятку архітектури для зазначених цілей. В кінці 80-х років ХХ ст. на території Замкової гори було побудовано Парк культури і відпочинку, облаштовано літню сцену в підніжжі замку.
З 5 листопада 2008 р. Теребовлянський замок увійшов до Національного заповідника «Замки Тернопілля». Сьогодні Теребовлянський замок – візитівка старого міста, улюблене місце туристів та жителів області.
Література
Бойчук О. Хоробрість Софії Хшановської надихає на боротьбу [Текст] : [пам’ятник відважній теребовлянці на території Теребовлянського замку] / О. Бойчук // Номер один. − 2015. − 18 берез. − С. 15.
Гомін княжого Теребовля [Текст] // Бурма В. Привиди старих замків (Тернопільщина) / В. Бурма. – Тернопіль, 2011. – С. 137–158.
Замок 1631 р. м. Теребовля Тернопільської області [Текст] // Замки та фортеці. – Київ, 2007. – С. 266−269.
Ковалів І. Перлина Теребовлі : унікальна фортеця прожила тисячу років і незабаром знову розквітне не для оборони, а для туристів [Текст] / І. Ковалів // Урядовий кур’єр. – 2010. – 31 лип. – С. 17.
Ковальчук М. В. Теребовлянський замок [Текст] : іст. розвідка / М. В. Ковальчук. − Львів : Каменяр, 1997. − 87 с.
Лещишин А. Спірні питання в історії Теребовлянського замку [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2012. – 21 листоп. – С. 19.
Лещишин А. Теребовлянський замок з погляду вічності [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2011. – 16 лют. – С. 17
Місто Теребовля [Текст] // Мунін Г. Б. Визначні пам`ятки Західної України [Текст] / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. – Київ : Книга, 2008. – С. 127–129.
Теребовля [Текст] // Мороз В. Замки і фортеці Тернопілля / В. Мороз. – Тернопіль: Підручники і посібники. – 2011. – С. 94–100.
Новіцька К. Над старим замком листопад…[Текст] / К. Новіцька // Свобода. – 2009. – 11 листоп. – С. 14.
Цицюра Р. Божа Матір врятувала захисників Теребовлянської фортеці [Текст] / Р. Цицюра // Свобода. – 2012. – 19–22 серп. – С. 13.
