Церква Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква)


м. Тернопіль

На пагорбі над міським ставом, немов споконвічний сторож-хранитель, стоїть невисока оборонного типу церква, яку в народі називають Надставною, а офіційно – церквою Воздвиження Чесного Хреста або Хрестовоздвиженською. За переказами й на переконання більшості архівістів, істориків та краєзнавців, це – найдревніший храм Тернополя, здавна оповитий легендами.

Перші історичні відомості про церкву Воздвиженння Чесного Хреста знаходимо в грамоті князя Костянтина Острозького від 1570 року, хоча згідно з переказами церква на пагорбі біля ставу існувала ще в часи королювання Данила Галицького. Перебудована у кінці ХVІ церква набула ренесансного стилю. У 1629 році добудовано передню вежу, що стало одночасно й дзвіницею. Кошти на це дав князь К. Острозький, що засвідчує напис кирилицею, висічений на кам’яній плиті, яка й досі збереглася над вхідною церковною брамою.

Побутує переказ, що в Надставній церкві була старовинна чудотворна ікона Божої Матері. Коли в 1673 році татарські загони кримського хана Селі-Гірея оточили місто і ось-ось мали захопити храм, а міщани гаряче молилися в ньому перед образом Пречистої Діви Марії, раптом в небі над церквою Божа Матір розстелила полотно. Всі заніміли від подиву; тим часом татарські стріли, що летіли в бік захисників міста, почали повертатися і вражати нападників. Перелякані побаченим кочівники почали панічно втікати. Так Богородиця вберегла Тернопіль від повної руйнації. Це чудо було описано на початку ХVІІІ століття у літописі церкви Святого Миколая в селі Богданівка теперішнього Підволочиського району.

Протягом своєї довгої історії Надставна церква часто зазнавала руйнувань, але найбільшим воно було під час Другої світової війни. Часткова реставрація 1954 року не врятувала храм від знищення. Назавжди було втрачено дзвіницю, цінний іконостас, рідкісні настінні розписи. І лише напередодні проголошення Незалежності України почалися відновлювальні роботи.

Найбільше прислужилися відродженню церкви талановитий різьбяр із Львівщини Петро Балущак, котрий реставрував іконостас, а також відомі тернопільські митці Богдан Ткачик, Ігор Зілінко, Володимир Лупійчук, які зробили складні розписи не лише на іконостасі, стінах, а й на церковній стелі, заслуживши глибоку вдячність тернополян.

 

Література

Гулько Я. Невмирущі наші храми як основа історії [Текст] : [Надставна церква] / Я. Гулько // Невідомий Тернопіль: публіцист. нариси з історії рідного міста / Я. Гулько. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – С. 50−53.
Лещишин А. Надставна церква Воздвиження Чесного Хреста – одна з найбільших загадок міста [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2010. – 8 верес. – С. 15.
Мелимука Г. Церква Воздвиження Чесного Хреста над ставом [Текст] / Г. Мелимука // Тернопільська газета. – 2003. – 6-12 серп. – С. 6.
Мороз В. Надставна святиня Тернополя [Текст] / В. Мороз // 20 хвилин. – 2010. – 2 квіт. – С. 18.
Приступа І. Особливі храми міста [Текст] / І. Приступа // RIA плюс. – 2005. – 15 трав. – С. 6.
Чайківська Я. Храм, що врятував від ворогів [Текст] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2012. – 28 лист. – С. 12.