В Борщівському краї цвітуть вишиванки


фестиваль борщівської сорочки м. Борщів

Якщо хоч раз побачиш борщівську сорочку, то згодом ніколи не помилишся у її ідентифікації, стилі, вишиванні – настільки вона своєрідна. Адже ця сорочка увібрала в себе давню історію краю. Теперішню територію Борщівського району здавна називали Глухим Поділлям або Глухим Кутом. Це був головний шлях, яким здійснювали набіги татарські орди. Попри великі трагедії тутешні люди донині зберегли природню поетичність та любов до пісні, музики, українські стародавні традиції. Адже тривалий час Борщівщина була своєрідним трикутником, де межували кордони Польщі, Румунії і Росії. І нині за селом Окопи на щоглі вас вітає півень. Колись казали, що він піє на три країни, а зараз – на три області України.

Трагізм життя місцевих мешканців упродовж великої історії, зрозуміло не міг відбитися й на елементах народного одягу. Тому для вишивки сорочок найбільше використовувалися чорні нитки. З цим пов’язано багато легенд. В одній з них розповідається, що після чергового татарського набігу були вщент знищені села, повбивали усіх чоловіків, а дівчат та жінок забрали в ясир. Ті ж, які залишилися живими, згодом зібралися на згарищах власних осель і поклялися впродовж семи поколінь носити жалобу за чоловіками. З того часу жінки почали одягатися у сорочки, що вишиті лише чорними нитками.

Головними рисами борщівської сорочки є домоткане конопляне полотно, простота і прямолінійність крою всіх її деталей. Густе шиття чорною бавною (грубою вовняною ниткою), якою зашита майже уся поверхня рукава якраз і відрізняє борщівську від усіх видів української сорочки. Більшість сорочок вишиті старовинною технікою – «колодкою». За сорочкою колись можна було дізнатись не лише про майновий стан власниці, але про її вік. Мода на чорну сорочку тривала до середини ХХ століття, згодом дівчата та жінки почали одягати різнокольорові вишиванки.

І хоча нині в Україні проводять чимало подібних мистецьких дійств, та в Борщові воно справді особливе, адже цьому фестивалю вдалося поєднати минувшину й сьогодення, продемонструвати щиру, веселу вдачу наших краян. Фестиваль завоював велику популярність не тільки в області, але й далеко за її межами.

Обовʼязковою складовою цього мистецького заходу є науково-практична конференція «Борщівська вишита сорочка в контексті українського національного костюма» і загальна виставка народного одягу не лише Тернопілля, а й інших регіонів України.

Під час проведення фестивалю відвідувачі мають нагоду побачити унікальну колекцію чорної борщівської вишиванки, котру демонструє знаний в Україні приватний колекціонер цього унікального витвору Віра Матковська. Кілька років поспіль на фестивалі працює містечко майстрів, де можна купити вишиванку, а якщо пощастить – то й старовинну.
Окрім цих заходів, у рамах фестивалю організовують виставку декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, де представлені роботи вишивальниць району. Гості фестивалю мають можливість ознайомитися із зразками традицій вишивання, збереженими в усіх селах Борщівського району, та придбати вишиванки, які сподобаються.

У святі беруть участь фольклорно-етнографічні, фольклорні колективи району та області, гурти та ансамблі, троїсті музики, окремі виконавці, в репертуарі яких є зразки українського фольклору. Кілька літ поспіль святкову фестивальну програму веде Гриць Драпак − народний артист України, уродженець Борщівщини.

 

Література

Балик Т. Борщові ріки, вишивані береги [Текст] / Т. Балик // Нова Тернопільська газета. – 2010. – 22-28 верес. – С. 16.

Брик А. Чотири рекорд України, 45 літрів борщу та сотні вишиванок [Текст] / А. Брик // Свобода. – 2012. – 10-12 верес. – С. 14.

Вандзеляк Г. В Борщівському краю зацвіли вишиванки [Текст] / Г. Вандзеляк // Свобода. – 2008. – 17 верес. – С. 14.

Довгошия Т. Фестиваль борщівської сорочки [Текст] / Т. Довгошия // Експедиця ХХІ : спецвипуск. – Тернопіль. – [б. в. ]. – 2009. – С. 4.

…І чорними нитками [Текст] // На пагорбі долі / М.Шот. − Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. − С. 53−58.

Мадзій І Вишиванка гріла душу, а борщ – тіло [Текст] / І. Мадзій // Вільне життя. – 22 верес. – С. 9.

Мадзій І І душа в вишиванках розмаю розцвітає в Борщівському краї [Текст] / І. Мандзій // Вільне життя. – 2008. – 18 верес. – С. 1.

Мадзій І. Сорочка з узором ріллі [Текст] : [Борщів увосьме запросив до себе на свято вишиванки] / І. Мадзій // Вільне життя. − 2015. − 11 верес. − С. 1.

Мадзій І. Хто не був у ці дні в Борщеві, той втратив багато [Текст] / І. Мадзій // Вільне життя. – 2011. – 7 верес. – С. 5.

Мала С. Борщівська вишиванка – таємниця, символ Трипілля і дуже вдалий бренд [Текст] / С. Мала // Ria плюс. – 2012. – 3 жовт. – С. 7.

Снітовський О. В краю борщу та вишиванок [Текст] / О. Снітовський // Хобі. – 2008. – жовт.-лютий. – С. 29–38.

Тернопільські обереги [Текст] : [фестивалі-візитні картки: «Братина», «Дзвони Лемківщини», «Соломія», «Дзвони Лисоні», «В Борщівському краї цвітуть вишиванки», «Байда» з ініційовані Тернопільським обласним методичним центром народної творчості] // Позакласний час. − 2013. − № 1−2. − С. 94−95.

Томчишин Ю. Борщів красувався вишивками та смачним борщем [Текст] / Ю. Томчишин // Місто. – 2011. – 7 верес. Хміляр Л. У Борщеві милувалися вишиванками і смакували борщем [Текст] / Л. Хміляр // Свобода. – 2011. – 7 верес. – С. 1, 12.

Чайківська Я. Як у Борщеві смакували борщем та водили кривий танець [Текст] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2012. – 12 верес. – С. 4.