(до 100-річчя з дня народження українського перекладача – поліглота)

« Скільки житиме українська мова, стільки часу
відведено і на подивлення майстерності та
винахідливості Миколи Лукаша»

Д. Павличко

Микола Лукаш - видатний, талановитий унікум, класик, геніальний перекладач – поліглот. Володів вісімнадцятьма іноземними мовами, енциклопедист від Бога. Своєю подвижницькою працею, помноженою на істинний лінгвістичний талант, вивів українців на нові параметри світової культури й літератури. Завдяки М. Лукашу українською мовою перекладено твори Й.-В. Гете, М.Сервантеса, Дж. Боккаччо, Г. Флобера, Г. Гейне, Лопе де Веги, Ю. Тувіма, І. Мадача, Ф. Шіллера, П. Верлена, Ф. Гарсіа Лорки, В. Шекспіра та інших класиків.

Пропонуємо ознайомитись зі світовою класикою в українському перекладі Миколи Лукаша, а також книгами про його життя і творчість.

Лукаш, М. О. Від Боккаччо до Аполлінера [Текст] : переклади / М. О. Лукаш. - Київ : Дніпро, 1990. - 510 с. - (Майстри поетичного перекладу)

Книжка перекладів видатного майстра слова — це антологія шедеврів світової поезії, відтворених з високою художньою досконалістю і з залученням усіх стилістичних багатств української мови.


Боккаччо, Д. Декамерон [Текст] / Д. Боккаччо ; пер. з італ. М. Лукаша. - Харків : Фоліо, 2007. - 671 с. - (Бібліотека світової літератури)

Збірка новел «Декамерон» — це всесвітньо відомий твір Джованні Боккаччо (1313—1375), італійського письменника XIV століття. У нас він традиційно вважається видатним письменником Відродження, але його творчість настільки тісно пов’язана з Середньовіччям і його культурою, що справедливіше назвати її явищем передренесансним і передгуманістичним. У своєму «Декамероні» він створив новелу як літературний жанр і надав йому художньої довершеності. Хоч Боккаччо брав у «Декамероні» сюжети із різних джерел, в його новелах постає строката і динамічна картина італійського життя XIV століття, побуту й ментальності різних суспільних верств, багатство і розмаїття людських типів і характерів.


Гете, Й. В. Фауст [Текст] : трагедія / Й. В. Гете ; пер. з нім. М. Лукаш. - Київ : КЕТС, 2012. - 399 с.

Трагедія Гете «Фауст» (1832) є геніальним сплавом античної міфології, середньовічних легенд, німецького фольклору та життєвих реалій того часу. «Фауст» — літературне втілення двох філософських течій: докантівського емпіричного пасивізму та кантівського ідеалізму. Це твір, що створив нову літературну епоху на тлі епохи Просвітництва. Не прийнятий сучасниками автора, «Фауст» став визначальним явищем німецької та європейської літератури на рубежі XIX—ХХО ст., суттєво вплинув на світогляд і творчість кількох поколінь. Крім того, в ньому вперше на той час майстерно синтезовані трагічна піднесеність шекспірівської драми та жива природність народного театру. «Фауст» — гімн Людині, що через пізнання і творчість у єдності з природою осягає безсмертя.


Керрол, Л. Аліса в Задзеркаллі [Текст] / Л. Керрол ; пер. з англ. В. Корнієнко ; вірші в пер. М. Лукаша. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. - 141 с. - (Книги, які здолали час). - Кн.-"переверт.". - Вид. в одній обкл. з кн.: Аліса в країні Див / Л. Керрол

Льюїс Керролл — псевдонім блискучого оксфордського математика, логіка, письменника і фотографа Чарлза Лутвіджа Доджсона (1832—1898). Всесвітню відомість автору принесли фантасмагорійні твори «Аліса в Дивокраї», «Аліса в Задзеркаллі», «Полювання на Снарка». Це справжні скарбниці блискучої гри слів, логіки і фантазії.

«Аліса в Задзеркаллі» — продовження знаменитої казки про пригоди Аліси, можливо, найзнаменитішої героїні англійської літератури. У дивовижній країні-шахівниці, де все навпаки, на дівчинку чекає безліч загадок і дивних персонажів. Та чи дійсно це тільки її сон?..


Сервантес, С. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі [Текст] : роман у 2 ч. Ч. 1 / С. Сервантес ; пер. з ісп. М. Лукаш. - Харків : Фоліо, 2008. - 479 с. - (Бібліотека світової літератури)

Роман Сервантеса «Дон Кіхот» — одна з визнаних вершин світової літератури. Його головний герой, безумовно, належить до галереї так званих вічних образів, бо за глибиною художнього узагальнення виходить за межі цього твору і відображеної в ньому епохи. «Вічні образи містять у своїй художній конкретності момент загальнолюдського, корінних основ буття» і тому зрозумілі представникам різних часів та культур.


Флобер, Г. Пані Боварі. Проста душа [Текст] / Г. Флобер ; пер. з фр. М. Лукаша, М. Гайдая. - Харків : Будинок друку, 2012. - 398 с.

Роман Флобера «Пані Боварі» (1856) є важливою віхою на шляхах розвитку французької і європейської літератури. Цим романом започаткувався новий тип художньої прози, суттєво відмінний від прози попередніх епох. Роман відноситься до реалістичної літератури, але водночас він дав імпульси іншим літературним напрямам і течіям другої половини XIX століття. В романі Флобер дотримувався «об’єктивного методу», головною ознакою якого є усунення прямої авторської присутності в творі, тобто різнорідних відступів, коментарів, оцінок зображуваного, емоційних сплесків і т.д. Вперше в цьому романі широко використовується невласне пряма мова, яка набуде великого поширення в літературі XX століття.


Шіллер, Ф. Лірика. Драми [Текст] : пер. з нім. [ М. Лукаша, Б. Тена, Ю. Назаренка] / Ф. Шіллер. - Харків : Фоліо, 2004. - 510 с. - (Бібліотека світової літератури)

Чому Карл Моор очолив банду розбійників, а потім добровільно здався владі? Як могла дочка простого музиканта Луїза Міллер захистити своє велике кохання, свою гідність і честь від підступів могутніх двірських інтриганів? Яким був легендарний борець за незалежність і права швейцарського народу Вільгельм Телль? Кращі п’єси німецького письменника-класика Фрідріха Шіллера (1759—1805), зібрані в цій книжці, лишаються живими і цікавими для читачів і глядачів уже понад двісті років.

У книзі представлено також чудову поезію Шіллера: філософська і любовна лірика, елегії, вірші про природу, балади, епіграми, уславлені великі твори — «Ода до радості», «Дума про дзвона»; усі поезії — в досконалих перекладах Миколи Лукаша.


Жолдак, Б. Під зіркою Лукаша [Текст] / Б. Жолдак. - Київ : Дух і Літера, 2018. - 319 с. - (Постаті культури)

Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анектодів. Його «Декамерон» і «Дон Кіхот», «Фауст» і «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників - і це далеко не все з його доробку, а головне - вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва. Ця книжка про великого характерника і скромника, що за життя став легендою. Однак в основі її правдиві свідчення, переплетені численними невідомими фактами, дослідженнями й світлинами.


Наш Лукаш [Текст] : у 2 кн. Кн. 1 / упоряд. Л. Череватенко. - Київ : Києво-Могилян. акад., 2009. - 639 с. : іл.

У книзі «Наш Лукаш» зібрано важливі достовірні матеріали про великого українського перекладача, письменника, лексикографа Миколу Лукаша (1919-1988). Значне місце посідають спогади земляків-кролевчан - близьких родичів, сусідів, однокласників. Неабиякий інтерес становлять свідчення ровесників, що разом з ним пережили роки німецької окупації. Не менш цікавими є розповіді про важкий харківський період - і про Лукашеве тріумфальне входження в літературу. Спомини колег дають виразне уявлення про те, як саме з’явились український «Фауст», український «Декамерон», український «Дон Кіхот» і як зустріли появу цих шедеврів сучасники, в тому числі колеги. Значна кількість наведених спогадів друкується вперше.

Видання розраховано передусім на викладачів, студентів гуманітарних факультетів, а також усіх тих, кому небайдужими є красне письменство, українська культура, українство взагалі.


Черняков, Б. Микола Лукаш [Текст] = Mykola Lukash : бібліогр. покажч. : 1953-2005 / Б. Черняков. - Київ : Критика, 2007. - 570 с.

Микола Лукаш (19 грудня 1919, Кроловець, нині Сумської області, Україна – 29 серпня 1988, Київ) – геніальний український перекладач-поліглот. Син ткачів, здобув освіту історика (у Київському університеті) і викладача французької мови (у Харківському педагогічному інституті іноземних мов). Із 1953 року присвятив себе літературній роботі. Був членом Спілки письменників України (1956–1973, 1986–1988), ПЕН-клубу Угорщини (з 1971), ПЕН-клубу Федеративної Республіки Німеччини (з 1973).

Пропонований покажчик охоплює понад 4,5 тисячі джерел, що розкривають творчий доробок Лукаша та рецепцію його творчості. Матеріали першої частини структуровано за розділами: «Художні твори»; «Мовознавчі та літературознавчі праці. Інтерв’ю. Фольклорні записи»; «Листи. Рекомендації. Автобіографічні матеріали. Дарчі написи»; «Переклади; Редаґування»; «Dubia»; «Помилково підписане й підписане алонімом». Друга частина має розділи: «Критична література. Хронікальні матеріали. Спогади»; «Художні твори»; «Музичні твори»; «Іконографічні джерела»; «Бібліографічні посібники»; «Премія журналу “Всесвіт” “Ars translationis” імені Миколи Лукаша». Додаток містить відомості про електронні джерела.