(1838-1901)
Талановитий український диригент і композитор Осип Вітошинський народився 15 червня 1838 року у родині священика в місті Косові (нині Івано-Франківської області). Навчався у Чернівецькій (німецькомовній), Самбірській та Перемишлянській гімназіях, в останній – у вчителів та диригентів Францішка Люренса і Людвига Седляка. 1864 року закінчив Львівську духовну семінарію, при тому приватно навчався музики. Під час навчання в 1862-1864 роках був диригентом учнів хору Львівської духовної семінарії.
По закінченні семінарії працював у селі Зарваниці (нині Теребовлянського району), в якому організував селянський хор. У 1867 році був призначений священником у село Денисів, де й організував селянський хор. Також з його ініціативи 1870 року в Денисові організована одна з перших у Західній Україні сільська читальня товариства «Просвіта».
Заснований 1870 року, хор виконував твори Л. Бетховена, Д. Бортнянського, М. Вербицького, С. Воробкевича, М. Лисенка, І. Лаврівського. Щорічно хор робив п’ять-шість концертів: на свята скасування панщини, на Шевченківські дні, вечорниці та інші свята. Духовий оркестр Й. Вітошинського здобув велику популярність у 80-90-х роках у всій Галичині. Славетний хор виступав у Львові, Тернополі, Бережанах, Теребовлі, Станіславі, Коломиї, Бучачі, Золочеві, Струсові, Копичинцях і багатьох інших містах і селах. На концертах навіть знавці музики думали, що це співають не хлібороби, а переодягнені в селянський одяг оперні артисти. Про хор писала преса Відня та Львова. До речі, цей колектив першим узяв до свого репертуару гімн «Ще не вмерла Україна».
1884 року зусиллями Осипа Вітошинського відкрито при хорі народну дворічну школу хорових диригентів, її закінчили понад 100 чоловік; вів курс теорії музики, сольфеджіо й диригування. Крім загального хору композитор організував у Денисові духовний оркестр, хор хлопчиків та мішаний хор, відкрив громадський будинок. Записував українські народні пісні.
Священик також був учасником «Руської Бесіди». А ще він серед перших зробив внесок на створення наприкінці ХІХ століття «Руської бурси». На потреби закладу парох Денисова щороку віддавав урожай з 10 моргів поля – 5,4 гектара! Окрім того, достатньо володів агрономічними знаннями, вводив найкращі сорти зернових, поширював культуру картоплі. В Денисові Вітошинський вів активну боротьбу з алкоголізмом. Організував школу навчання кольоровим вишивкам, сприяв розведенню фруктових садів. Захоплювався пасічництвом і заохочував інших.
З Тернополем О. Вітошинського пов’язували тісні зв’язки, обумовлені тим, що тут жив та працював міським лікарем його син Володимир, відомий як активний учасник багатьох українських організацій, відомий пропагандист спорту. Хор під диригуванням О. Вітошинського виступав у Тернополі дев’ять разів. Та один з найбільш знакових виступів відбувся у 1887 році в міському парку. Хор настільки зажив слави, що Богдан Лепкий згадав його у повісті-казці «Під тихий вечір».
Також про Денисівський хор писали Іван Франко, Михайло Павлик, Павло Думка, Яцько Остапчук, Олександр Барвінський, Корнило Устиянович, чеський етнограф Францішек Ржегорж, а Андрій Чайковський увічнив працю нашого священника у повісті «Панич».
Помер Осип Вітошинський помер 24 січня 1901 року у селі Денисів, де й похований.
Література
Вадзюк С. 120 років як Україна втратила великого просвітителя [Текст] : [Вітошинський Осип] / С. Вадзюк // Свобода. – 2021. – 19 лют. – С. 3.
Вітошинський Йосип Сильвестрович – диригент, громадсько-освітній діяч, священник [Текст] // Музична Тернопільщина: бібліогр. покажч. / уклад. В. Я. Миськів. – Тернопіль, 2008. – С. 95.
Дуда І. Тернопільщина мистецька: диригент і культурний діяч О. Вітошинський [Текст] / І. Дуда // Свобода. – 1992. – 26 трав. – С. 6.
Мороз В. Просвітитель «Беренлянду» [Текст] : [про диригента, священика О. Вітошинського та його родину] / В. Мороз // RIA +. – 2014. – 14 трав. – С. 19.
Осип Вітошинський [Текст] // Хома В. Літературно–мистецька Козівщина / В. Хома. – Тернопіль, 2003. – С. 245–246.
Пиндус Б. Хор чарував Соломію [Текст] / Б. Пиндус // Вільне життя. – 1991. – 28 лист.
Савак Б. Пристрасний ентузіаст культури [Текст] : до 160-річчя від дня народження Й. Вітошинського / Б. Савак // Тернопілля,98-99: регіон. річник. – Тернопіль, 2002. – С. 253-259.
Савак Б. «Умер старий батько-співак» [Текст] : [до 120-річчя з дня смерті отця Йосипа Вітошинського] / Б. Савак // Вільне життя. – 2021. – 5 лют. – С. 2.
Савчин О. До 160-річчя народного хормейстра [Текст] / О. Савчин // Русалка Дністрова. – 1998. – № 12. – С. 4.
Хома В. «Хор звучав як зачарований інструмент» [Текст] / В. Хома // Свобода. – 1998. – 22 груд.
Хома В. Хор Осипа Вітошинського [Текст] / В. Хома // Народна творчість та етнографія. – 1994. – № 2-3. – С. 94-95.
Хома В. Хор Осипа Вітошинського в оцінці Богдана Лепкого [Текст] / В. Хома // Тернопілля,97 : регіон. річник. – Тернопіль. – 1997. – С. 420-421.
* * *
Михальчук Б. Вшанував Денисів отця Вітошинського [Текст] / Б. Михальчук // Свобода. – 2003. – 28 черв. – С. 6.
Савак Б. Відзначили ювілей Йосипа Вітошинського [Текст] : [відбулося урочисте пошанування 170-річчя з дня народження Й. Вітошинського] / Б. Савак // Вільне життя. – 2009. – 30 січня. – С. 6.