Роздобудько І. Я знаю, що ти знаєш, що я знаю

Їх багато по усіх світах —тих, хто шукає кращої долі в чужій країні. Вони усміхаються своїм новим господарям і з надією заглядають їм в очі в очікуванні на приязнь чужої землі. Вони пристосовуються. Вони звикають. Часом, комусь з них випадає удача. Часом —прозріння і повернення. Часом — нова любов. А іноді й смерть.

У невеличкому німецькому містечку за своїми постояльцями — емігрантами з України —спостерігає хазяйка котеджу фрау Шульце. Вона знає про них набагато більше, ніж вони про себе. З них їй треба обрати лише одного — того, хто «розшифрує» для неї таємничого листа.