Головне в літературі – написати так, щоб люди прочитали, поєднати людські серця, примусити їх здригатися.
П. Загребельний
25 серпня 1924 року народився Павло Загребельний – український письменник, Герой України, лауреат премії ім. Т. Шевченка, багатьох інших премій і нагород, учасниик 2-ї світової війни, в’язень німецьких і радянських концтаборів. Пройшовши довге, але нелегке життя, він зумів створити справжні літературні шедеври.
У творчому доробку письменника 20 романів, кілька повістей, десятки оповідань, публіцистичних і літературно-критичних статей, есе, п’єси, кіносценарії. Їх загальний тираж оцінюють у близько 15 млн. книжок, що перекладені 23 мовами.
Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є романи “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Я, Богдан”, “Первоміст” та інші. Ці твори по праву вважаються літературним скарбом українського народу.
Павло Архипович робив далекі часи зрозумілими й близькими сучасному читачеві, умів зацікавити історією, показати взаємозв’язок і ритуальність тогочасних проблем із сьогоденням.
Пропонуємо поринути у створені П. Загребельним світи Київської Русі, Османської імперії, епохи Богдана Хмельницького, Другої світової війни та України періоду перебудови.
Книги є у фонді Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.
Читаймо!
Загребельний, П. А. Диво [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2006. – 638 с.
«Диво» – роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об’єднання земель руських та було зведено славнозвісний Софіївський собор у Києві. Життєві шляхи героїв – зодчого Сивоока та князя Ярослава – перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з’єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються перед нами на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.
Загребельний, П. А. Євпраксія [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2001. – 350 с.
Події в романі відбуваються на межі ХІ — ХІІ століть. Внучка Ярослава Мудрого київська княжна Євпраксія виходить заміж за Генріха ІV і стає германською імператрицею. Але ж доля молодої жінки складається трагічно: на чужині вона зазнає тяжких принижень і страждань, втрачає любов. Проте, долаючи злобу, чвари, інтриги імператорського двору, Євпраксія дістається рідної землі.
Загребельний, П. А. Первоміст [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 366 с.
Твір про Київську Русь, коли наказом Володимира Мономаха було збудовано першу велику споруду давнини – міст через Дніпро. Події роману розгортаються навколо цього мосту, це розповідь про людей, які стерегли, доглядали і охороняли Первоміст. В центрі роману – доля молодого мостищанина Маркерія, який не піддався підступним чарам розбещеної дружини Воєводи і не зрадив свого кохання до прекрасної Світляни. У лиху годину, коли обступали Київ Батиєві орди, саме Маркерію судилося вирішити долю Первомосту.
Загребельний, П. А. Роксолана [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2007. – 685 с.
У відомому романі Павло Загребельний відтворює події XVI століття, розповідає про дивовижну долю української дівчини Настасі Лісовської. Її з іншими сільчанами захопив у полон татарський військовий загін. А далі невільничий ринок, і юна красуня опиняється в гаремі турецького султана Сулеймана. Але вона не стала приниженою рабинею. Своїм незвичайним розумом, волею і вродою горда слов’янка виборює собі іншу долю. Запаливши серце могутнього султана вогнем любові, вона незабаром стає його законною дружиною,володаркою Сходу, відомою світу на ім’я Роксолана.
Загребельний, П. А. Смерть в Києві[Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 605 с.
«Смерть у Києві» — роман про Київську Русь. Події відбуваються у XII столітті за часів жорстоких і кривавих міжусобних воєн.
Князь Суздальський Юрій Долгорукий — правитель розсудливий, обдарований державного мудрістю — замислив об’єднати землі руські, встановити між ними мир і злагоду. Заради нього, а не для слави зібрався він іти на Київ, виступити проти Ізяслава та інших непримиримих князів. Нелегкий був той шлях, багато перешкод чинили Юрію боярство і церковники, які не зупинялися перед найтяжчими злочинами, щоб зганьбити Долгорукого, не допустити його до Києва. Та це нікому не вдалося. І от Юрій, син Мономаха, праправнук Володимира Великого, відірваний од Києва цілих п’ятдесят літ, повертається до славного слов’янського града, щоб сісти на стіл батька свого, своїх дідів-прадідів. Радісно зустрічала його сила-силенна народу, йому відчинені усі брами міста — великий князь в’їздить у Київ…
Загребельний, П. А.Я,Богдан [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2009. – 671 с.
У романі «Я, Богдан» зображено драматичні події національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхта (1648-1654).
Епічна масштабність, широта, виразно-полемічний стиль роздумів центральної постаті — гетьмана Богдана Хмельницького — роблять роман цікавим, динамічним, сповненим непередбачених злетів, оман, суперечностей, через які доля веде головного героя.
Загребельний, П. А. Безслідний Лукас [Текст] : роман з 4 повідомлень і не без фантастики / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 398 с.
Лукаса ще в школі прозвали Безслідним за його неперевершене вміння чаклувати з м’ячем на баскетбольному майданчику. І студентом Стенфорда він став тому, що такий гравець потрібен був університетській лізі. Але після важкої травми, переживши клінічну смерть, Лукас круто змінив своє життя, мовби глянув на світ іншими очима.
Загребельний, П. А. Брухт. Гола душа [Текст] : роман, повість / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2002. – 400 с.
Молодий учений Совинський, розум якого бунтував проти прагматизму та технократії ХХ ст., з легкістю погоджується провернути аферу в Німеччині, допомогти інститутському товаришу реалізувати “наліво” радянську військову техніку. А потім, піднесенний мільйонами своєї коханки над своїми колегами та друзями, він стає прес-секретарем в концерні “Кучметал”, що займається фінансовими махінаціями з продажу металобрухту за кордон. Шалені гроші, розкішне життя. Ні, щастя не було серед брухту та сміття, він і себе вже почуває брухтом…
Загребельний, П. А. Дума про невмирущого. День шостий. В-Ван! [Текст] : повісті / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 399 с.
Повість «Дума про невмирущого» розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.
В шістнадцять років від добровольцем пішов на фронт. Він мріяв бути ученим, а став солдатом, зустрівся віч-на-віч з війною і не відступив, мужньо бився з фашистами, захищаючи рідну землю, батька й матір, свою кохану. Тяжкопоранений він потрапив у полон, та й там, у нелюдських умовах концтаборів, не припинив боротьби, вмирав, повертався до життя і знову вмирав, але не підкорився..
До книги ввійшли ще дві повісті про війну: «День шостий» та «В-ван!».
Загребельний, П. А. Європа 45 [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 605 с.
Їх було семеро — люди різних національностей, різних поглядів і різної віри. Доля звела їх на війні, на ворожій німецькій землі, а ненависть до фашизму об’єднала. То був маленький інтернаціональний бойовий загін під командою українця Михайла Скиби. Голодні, загнані, зморені люди потрапили у самий вир війни і боролися з нею всіма своїми силами, подолали неможливі перешкоди, пройшли крізь пекельну небезпеку, щоб внести свою частку у Велику Перемогу, щоб мати можливість повернутися до рідних домівок, до вільного і щасливого життя.
Загребельний, П. А. Розгін [Текст] : роман в 2 Ч. / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003.
У першій частині твору автор розповідає про Петра Карналя, який з перших днів війни добровольцем пішов на фронт, три роки був на передовій, а потім — полон і пекло концтаборів. І попри все він вистояв, вижив і саме з тих страшних часів виніс вміння цінувати думку, бо знав: поки в тобі б’ється думка, ти — людина. Навчаючись в університеті і коли вже став вченим, Карналь завжди мав просто болісну потребу мислити, то був спосіб його існування, призначення в житті. І було в нього ще прекрасне і «одночас трагічне кохання, його Айгюль.
Друга частина роману це розповідь про академіка Карналя — видатного вченого, «бога кібернетики», як його називали, людиню, цілком відданою науці. Йому вже за п’ятдесят, і він майже змирився зі своєю самотністю після смерті дружини Айполь. Думав, що ніколи не звільниться від болю втрати, та от в його житті з’явилася Анастасія, молода, вродлива, запальна, така схожа й не схожа на його Айгюль. Вона збентежила його душу, викликала забуті почуття, подарувала надію на щастя…
Загребельний, П. А. Стовпо-творіння. Кавтаклізма [Текст] : Роман-кавтаклізма / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2005. – 286 с.
Два тексти, що друкуються в цій книжці, витримані в не зовсім звичній для П. Загребельного манері: спроба написання іронічної історії нашої сучасності. Так і здається, ніби письменник під час своєї роботи тримав у пам’яті слова Шатобріана з його «Замогильних записок»: «Коли в тиші зречення чуєш кайдани рабів і голос дощика, коли все дрижить перед тираном і коли так само небезпечно заслужити його прихильність, як і накликати на себе його немилість, з’являється історик, якому доручено помститися за приниження народу. Хай Нерон процвітає, в імперії вже народився Тацит».
Загребельний, П. А. Тисячолітній Миколай [Текст] : роман. в 2 Ч. / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2004.
Роман с незвичайним сюжетом. Цс розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть — від часів князя Володимира до наших днів — не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом.
Події у першій частині роману закінчуються поверненням Миколая Сміяна з війни у 1946 році.
У другій частині роману події відбуваються у повоєнний час.
Загребельний, П. А. Юлія, або запрошення до самовбивства [Текст] : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2001. – 351 с.
Жіночі долі унікальні. Кому-то доводиться все життя залежати від чоловіків і обставин, хтось самостійно вибирає свій шлях і підпорядковує його своїй волі і бажанням. А хтось, в свою чергу, живе для того, щоб дарувати людям надію, віру і любов, приносити в їх життя світло і доброту. … Юлія – це ім’я назавжди залишилося висіченим золотими літерами в його змученій душі, в його втомленій свідомості, в самотності гірких думок. Йому не потрібні інші жінки, які завжди оточували і прагнули його. Вона була йому потрібна, вона була єдиною тоді, багато років тому, але найбільше зараз, коли в життя чоловіка приходить сірий тягар минулих років. Думки чистіші й добріші, пристрасть спокійніша і тонша, любов світліша і щиріша… Але де вона? Той, який може допомогти вам залишитися в живих?