Усе про книжку
“…повернувся песик з водою. Бачить – на столі щось лежать. Розгорнув він пакуночок, а всередині щось рожеве. “Ага, мабуть смачненьке”, – подумав песик, і так йому закортіло це скуштувати, що схопив увесь шматок та й почав гризти.
Проте рожеве виявилося не таким вже й смачним.
У цей час повернулася киця. Чує – песик якось дивно пирхає. Придивилася киця – а в нього сльози течуть і в роті піниться.
– Ой – закричала киця. – Песику, що з тобою? Ти ж, напевно, хворий?! У тебе з рота піна лізе! Що сталося?
– Та, – відповідає песик, – я тут, на столі, знайшов казна-що і подумав собі: може, це сир якийсь або тістечко… От і скуштував. А воно мене чогось за язика скубе і в роті піниться”
Здогадалися, що з’їв песик?