Василь Барвінський є визначним представником української музичної культури XX століття. В її історію він увійшов як композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя.
Народився В. Барвінський у Тернополі 20 лютого 1888 р. Батько майбутнього композитора Олександр Барвінський був невтомним діячем освіти, який впроваджував українську мову в середні та початкові школи тодішньої Галичини, видавав підручники з історії, літератури, випускав періодичні видання. Першою вчителькою музики Василя стала його мати, співачка і піаністка.
Професійну музичну освіту Василь Барвінський здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії у 1906 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, але у 1907 р. виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Юнак вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі, де слухав лекції відомих чеських музикантів.
Перші творчі спроби В. Барвінського належать ще до часів перебування у Львові, але тільки під час навчання у Празі в проф. Вітезслава Новака він ступив на широкий творчий шлях. Цей знаменитий педагог і композитор заохочував В. Барвінського вивчати українські народні пісні, сприяв передовому спрямуванню його поглядів.
Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. Ще навчаючись у Празі, В. Барвінський написав великий твір “Українська рапсодія”.
У 1912 – 1914 рр. виникли твори – фортепіанний, присвячений пам’яті М. Лисенка секстет і низка фортепіанних п’єс.
У 1915 р. композитор повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Не тільки вів педагогічну роботу, а й керував хором товариства “Боян”, виступав з концертами. У 1917 р. створив “Урочисту кантату” й кантату “Заповіт” на слова Т. Шевченка. У 1929 – 1930 рр. В. Барвінський написав увертюру до опери “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (“Маруся”).
У 30-ті роки Барвінський склав збірку 38 українських народних пісень для фортепіано. Тоді ж виникли фортепіанна збірка колядок і щедрівок, а також популярна збірка з 20 дитячих п’єс. На теми українських пісень написав низку п’єс для скрипки і фортепіано (“Пісня”, “Гумореска”, “Пісня і танок”, “Елегія”), а також “Струнний квартет для молоді”.
Василь Барвінський не залишив праці й у вокальному жанрі. У 1932 – 1933 рр. створив кантату “Наша пісня, наша туга” (сл. С. Черкасенка), працював над ораторією “Володимир Великий” (цей задум не було здійснено) та над обробкою народних пісень і наспівів. Серед останніх виділяються дві пісні на слова І. Франка – “Місяцю князю” і “Благословенна будь” та “Псалом Давида” для тенора з оркестром. Крім того, В. Барвінський опрацював та інструментував кантату М. Лисенка “Б’ють пороги”, його солоспів “Не забудь юних днів”, “До ластівки” О. Нижанківського, переклав для струнного квартету “Колискову” С. Людкевича. В. Барвінський був прекрасним піаністом. Яких би жанрів не торкався у своїй творчості – камерно-інструментального, сольного, хорового чи симфонічного – він постійно залишався собою. Як музикант був глибоким ліриком, який умів доторкнутися ніжних і потаємних закутків людської душі.
У 1937 – 1939 рр. у Львові видавали журнал “Українська Музика”, до редколегії якого входив В.Барвінський. У цьому журналі, а також в іншій періодичній пресі були надруковані його музичні праці “Огляд історії української музики”, “Українська музика”, “Нова доба української музики”, “Мої спогади про Миколу Лисенка”, “Бела Барток у Львові”, “Творчість В. Новака”, “Українська народна пісня і українські композитори” та ін.
У Львові він часто виступав у лекціях-концертах та по радіо з бесідами про Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Р. Глієра, О. Глазунова, доповіддю “Відродження музичної культури в 40-х роках XIX ст. в Західній Україні”.
У 1938 р. святкували ювілей композиторської діяльності В. Барвінського. З цієї нагоди відбулися концерти і радіопередачі з творів композитора. Від Вільного Українського Університету в Празі він отримав почесний диплом доктора.
Перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та голови Львівського відділення Спілки композиторів, В. Барвінський написав від 1945 до 1948 р. низку творів переважно вокального жанру. Були задумані ескізи до музичного портрета на основі пісень про О. Довбуша. На початку 1948 р. В. Барвінського заарештували. У в’язниці примусили підписати документ: “Дозволяю знищити мої рукописи”. І НКВС, звичайно, зробив цю чорну справу. Отже, В. Барвінський змушений був підписати собі вирок творчої смерті, що для митця навіть гірше від фізичної. Потім було довге заслання на десять літ у Мордовію.
Після повернення із заслання (1958 р.) В. Барвінський усі свої сили зосередив на тому, щоб відновити з пам’яті ті твори, рукописи яких попалили під час його арешту. Над цим він працював до самої смерті. Помер Василь Барвінський 9 червня 1963 р. у Львові.
У 1964 р. багаторічні зусилля львівських композиторів, особливо А. Кос-Анатольського, увінчалися успіхом: В. Барвінський був реабілітований. Та лиха доля продовжувала тяжіти над його іменем. Музика композитора майже скрізь була вилучена з концертів. Так тривало майже 25 років. Це була велика втрата для нашого культурного життя.
ТВОРИ
Барвінський В. Вибрані фортепіанні твори для дітей [Ноти] / В. Барвінський. – Тернопіль : Лілея, 1998. – 32 с.
Барвінський В. Огляд історії української музики [Текст] / В. Барвінський // Історія української культури. Видання І. Тиктора 1937 р. Зшиток 15. – С. 691–718.
Барвінський В. Фортепіанні п’єси для дітей [Ноти] / В. Барвінський. – Тернопіль : Лілея, 1996. – 24 с.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Бандурка І. Трагічна доля композитора з берегів Серету [Текст] : [Василь Барвінський] / І. Бандурка // Свобода. − 2023. − 17 лют. − С. 3.
Богдан Михайлович Антків [Текст] // Відомі композитори України [Текст] / редкол.: Г. Б. Мунін [та ін.]. – Київ : Мунін Г. Б., 2016. – С. 10-11.
Барвінський Василь Олександрович (20.02.1888-09.06.1963) – український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, мистецтвознавець [Текст] // Музична Тернопільщина : бібліогр. покажчик / уклад. В. Я. Миськів. – Тернопіль, 2008. – С. 48−49.
Барвінський Василь Олександрович. Український композитор, піаніст, музикознавець, педагог [Текст] // Провідники духовності в Україні. – Київ, 2003. – С. 613−614.
Василь Барвінський (1888–1963) [Текст] // Кияновська Л. Українська музична культура / Л. Княновська. – Тернопіль, 2000. – С. 89–96.
Василь Барвінський (1888-1963) [Текст] // Кияновська Л. Українська музична культура / Л. Кияновська. – Львів, 2009. – С. 131−139.
Василь Барвінський і українська музична культура [Текст] : святкова академія, присвячена 110-річниці від дня народження В. Барвінського 16 березня 1998 р. : ст. та матеріали / упоряд. О. Смоляк. – Тернопіль, 1998. – 64 с.
Василь Барвінський (1888 – 1963) – укр. композитор, піаніст, музикознавець [Текст] // Лупій Г. Львівський історично-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: путівник / Г. Лупій – Львів, 1996. – С. 52.
Василь Барвінський [Текст] : три сторінки життя // Вільне життя. – 1990. – 13 січ.
Віднайдено великий твір В. Барвінського [Текст] : (Ноти концерту ф=моль для фортепіано й симфонічного оркестру) // Музика. – 1993. – № 6. – С. 23.
Володимир Барвінський: “Я вибрав до життя боротьбу і працю” [Текст] : метод. поради для ознайомлення з життям і творчістю Володимира Барвінського / Департамент культури, релігій та нац. Терноп. облдержадмін. ; КУТОР “Терноп. обл. б-ка для молоді” ; уклад. С. Довгань ; ред. З. Біла. – Тернопіль : [б. в.], 2015. – 20 с.
Волощук Ю. Початок світової доби. Скрипкова музика композиторів Галичини 20–30-х років у контексті розвитку українського імпресіонізму [Текст] / Ю. Волощук // Українська культура. – 1999. – № 10. – С. 34–35.
Грабець Г. Голгофа Василя та Наталії Барвінських [Текст] / Г. Грабець // Тернопілляʼ98-99 : регіон. річник. – Тернопіль, 2002. – С. 162−166.
Грабовський В. Повернення “Пісні про Вітчизну” Василя Барвінського [Текст] : [історія написання] / В. Грабовський // Музика. – 2014. – № 3. – С. 31; День. – 2008. – 18 черв. – С. 7.
Дика Н. Василь Барвінський і сьогодення [Текст] : [До 125-річчя від дня народження композитора] / Н. Дика // Дзвін. – 2013. – № 5-6. – С. 174−175.
Дригуш Н. Карали за те, що був українцем [Текст] / Н. Дригуш // Тернопільська газета. – 1998. – 9 квіт. – С. 10.
Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] : (В. Барвінський. Короткі відомості) / І. Дуда // Свобода. – 1993. – 9 лют.
Жук Г. Василь Барвінський і камерний жанр [Текст] / Г. Жук // Музика. – 2008. – № 5. – С. 26−27.
Історія української музики [Текст] : в 6-ти т. – Київ,1990. – Т. 3. – С. 268 – 272; Т. 4. – С. 39, 83, 71, 72, 80, 124, 140, 141, 152, 229, 264, 265, 274, 276, 277, 279, 284 – 286, 312, 327, 343, 345, 436, 444, 543, 576, 580, 582, 584, 585, 588, 591, 592, 594.
Кияновська Л. “Мої твори – найкращі оборонці його імені”[Текст] : рефлексії після концерту пам’яті В. Барвінського / Л. Кияновська // Культура і життя. – 1998. – 6 трав.
Ковальчук О. Композитор з плеяди Барвінських [Текст] / О. Ковальчук // Свобода. – 2008. – 23 лют. – С. 5.
Конашевич-Сагайдачний В. Зустріч [Текст] : (з композитором В. Барвінським у таборі) / В. Конашевич-Сагайдачний // Музика. – 1991. – № 5. – С. 19.
Кравчук Г. Реалібітована музика [Текст] : (110 років від дня народження В. Барвінського) / Г. Кравчук // Урядовий кур’єр. – 1998. – 24 лют.
Крем’янчанка Н. Тернова доля композитора [Текст] : [про композитора В. Барвінського] / Н. Крем’янчанка // Свобода. – 2013. – 20 лют. – С. 5.
Кухарик Ю. 12 маловідомих фактів про «композитора без нот» Василя Барвінського [Текст] / Ю. Кухарик // Свобода. − 2023. − 22 лют. − С. 6.
Лісецький С. Талановитих українців чекали мордовські табори [Текст] : [до 120-річчя від дня народження В. Барвінського] / С. Лісецький // Культура і життя. – 2008. – 19 берез. – С. 4.
Мазепа П. Трагічна доля митця [Текст] : (В. Барвінський) / П. Мазепа // Музика. – 1998. – № 5. – С. 24−26.
Майстер гармонії [Текст] : до 120-річчя від дня народження В. О. Барвінського (1888-1963) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2008. – № 1. – С. 57−62.
Медведик П. Композитор і піаніст [Текст] : до 100-річчя з дня народження В. Барвінського / П. Медведик // Вільне життя. – 1988. – 26 лют.
Молчанова Т. Сила долі [Текст] / Т. Молчанова // Дзвін. – 1999. – № 3–4. – С. 156–157
Назар-Шевчук Л. Феномен Василя Барвінського [Текст] / Л. Назар-Шевчук // Музика. – 2008. – № 3. – С. 26−29.
Новосядла І. Під звуки першої прелюдії Василя Барвінського [Текст] / І. Новосядла // Культура і життя. – 2008. – 6 серп. – С. 3.
Павлишин С. С. Василь Барвінський [Текст] / С. С. Павлишин. – Київ : Муз. Україна, 1990. – 87 с. – (Творчі портрети українських композиторів).
Попович Ж. Славний рід Барвінських [Текст] / Ж. Попович // Тернопіль вечірній. – 1999. – 13 жовт.
Попович Ж. “Я – композитор без нот”, – гірко зазначав у засланні Василь Барвінський [Текст] / Ж. Попович // Номер один. – 2011. – 25 трав. – С. 12.
Розповідь Галини Грабець про композитора [Текст] : (перебування в таборах) // Літопис нескореної України. – Львів, 1993. – Кн. 1. – С. 430–434.
Смоляк О. Я – композитор без нот [Текст] / О. Смоляк // Свобода. – 1998. – 28 лют. – (До 110-ї річниці від дня народження В. Барвінського).
Шарговська О. “Мене били і змушували підписувати якісь папери” [Текст] : [про композитора Василя Барвінського] / О. Шарговська // Газета по-українськи. – 2013. – 7 черв. – С. 28.
“Я вибрав до життя боротьбу і працю” [Текст] : до 112-річчя від дня народження В. Г. Барвінського // Знаменні дати: Календар 2000. – Київ, 2000. – С. 48 – 50.
* * *
Пиндус Б. Барвінський Василь Олександрович (20.02.1888-09.06.1963) – композитор, піаніст, музикознавець, педагог громадсько-культурний діяч [Текст] // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А−Й. – С. 81−82.
* * *
Відкрили меморіальну дошку Василю Барвінському [Текст] // Тернопіль вечірній. – 2011. – 1 черв. – С. 2.
Гривас С. При вході зустрічає композитор [Текст] : [в музичній школі відкрили меморіальну дошку композитору В. Барвінському] / С. Гривас // 20 хвилин. – 2011. – 30-31 черв. – С. 5.
Кияновська Л. Пам’яті Василя Барвінського [Текст] : (у Львові відзначали 105-у річницю з дня народження та З0 років від дня смерті укр. композитора) / Л. Кияновська // Культура і життя. – 1994. – 19 лют.
Нівельт М. Пам’яті Василя Барвінського [Текст] : (в Тернополі відбувся конкурс піаністів) / М. Нівельт // Свобода. – 1993. – 15 черв.
Павлишин С. Вшанування пам’яті Василя Барвінського [Текст] / С. Павлишин // Культура і життя. – 1996. – 17 лип.