Балей Степан (1885-1952)


Стeпан (Степан Максим) Балей – український і польський психолог.

Народився 4 лютого 1885 р. в сім’ї вчителя народної школи у селі Великі Бірки, (нині – селище міського типу Тернопільського району). Закінчив початкову школу, продовжував навчання в Українській гімназії у Тернополі. Згодом студіював психологію і філософію на філософському факультеті Львівського університету. Після його закінчення (1907) деякий час працював вчителем математики, початкової психології та логіки в гімназіях Перемишля, Тернополя і Львова.

Пізніше продовжував навчання в Берлінському університеті. Працював в Інституті психології під керівництвом Карла Штумпфа. Згодом – навчання в університетах Парижа і Відня, де здобув і медичну освіту. У 1911 р. С. Балей отримав вчений ступінь доктора водночас з двох галузей наук – філософії і медицини. Саме це поєднання було характерним для всього його творчого шляху.

До закінчення Першої світової війни С. Балей працював у Віденському університеті. Широко займався публіцистичною діяльністю, активно працював у журналі “Учитель”, що виходив у Львові з 1899 р. до червеня 1914 р. Це було видання Українського Педагогічного Товариства, в якому вміщували статті з питань педагогіки, психології, науково-популярні нариси з різних галузей знань. Журнал об’єднував кращі науково-педагогічні сили Галичини. Статті нашого земляка тут друкували поруч із працями І. Верхратського, І. Франка, Г. Шерстюка, В. Щурата. Так, у 10 – 12 числах “Учителя” за 1896 р. опублікована рецензія Степана Балея на книгу французького педагога Юліана Пейо “Виховання волі”. “Виховати самого себе – одна з найважчих задач, котру може людина поставити перед собою”, – ця фраза з рецензії цілком характеризує творчість самого С. Балея.

1916 р. у Львові вийшла з друку праця С. Балея “ З психології творчости Шевченка” – перше такого роду дослідження доробку Великого Кобзаря. Як стверджують науковці, в цьому творі виразно відчувається вплив З. Фрейда.

Після Першої світової війни Степан Максим Балей працював у Львові лікарем у відділенні нервових хвороб, читав курс логіки в Українському таємному університеті. Паралельно працював над своїми книгами “Нарис психольогії” (1922) та “Нарис льогіки” (1923), які є першими підручниками українською мовою з цих галузей науки.

Друкував праці в “Українському Медичному Віснику”. Саме у цьому виданні в 1924 р. побачила світ робота С. Балея “Трійця в творчости Шевченка”, яка в радянській Україні теж була заборонена. У 1927 р. С. Балей, отримавши посаду професора у Варшавському університеті, переїхав у Варшаву, де працював до останніх своїх днів. З 1928 р. С. Балей завідував кафедрою дитячої і педагогічної психології Варшавського університету, а в 1936 – 51 роках займав керівні посади у Варшавському педагогічному інституті Спілки вчителів. Тут він написав серію праць з питань дитячої, педагогічної і соціальної психології, котрі видавали по кілька разів. Серед них – “Психологія підліткового віку” (1931, 1932, 1935 рр. ), “Нариси психології у зв’язку з розвитком дитячої психіки”(1938, 1947 рр. ), “Нарис психології виховання” (1938, 1947, 1951, 1958 рр. ), “Характерологія і типологія дітей і молоді”(1946р.), “Дорогою самопізнання” (1947), “Психологічна проблематика підростаючого віку” (1950).

С. Балей далі продовжував працювати над особливо складною проблемою дослідження психології літературної творчості. Його праці з цього напрямку – “Психологічні замітки про виникнення поеми Словацького “В Швейцарії” та “Творча особистість Жеромського” (1936).

Заслуги С. Балея в науці високо оцінені. Він був членом Польської Академії наук та багатьох наукових установ за кордоном. За свою працю був відзначений офіцерським Хрестом Відродження Польщі.

Помер Степан Балей 13 вересня 1952 р. у Варшаві, де й похований на цвинтарі Повонзки.

Впродовж майже 40 років ім’я знаменитого вченого в Україні замовчували. І лише тепер його багата творча спадщина повертається до нас. З часу створення у 1991 р. Тернопільського інституту народної освіти (нині – Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти) засновані дві іменні стипендії: одна імені Василя Сухомлинського – за успіхи у навчанні, друга – імені Степана Балея – за кращу наукову роботу, виступ на конференції. Щорічно лауреатами премії С. Балея стають студенти, яким вручають почесний диплом та грошову винагороду. 6 – 8 жовтня 1995 р. в Тернопільському державному педагогічному інституті (нині – Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка) Лабораторія славістичних студій провела чергові міжнародні науково-методичні читання (голова оргкомітету О. Лещак), присвячені 110-й річниці від дня народження нашого талановитого земляка. 7 жовтня 1995 р. заключне пленарне засідання VІ науково-методичних читань “Психологія мисленевої та мовної діяльності” відбулось у Великих Бірках. Постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 19 листопада 1997 р. Великобірківській ЗОШ І-ІІІ ст. присвоєно ім’я видатного земляка. У березні 1998 р. на центральному корпусі школи врочисто встановлена пам’ятна таблиця, одна з нових вулиць селища носить ім’я С. Балея.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Балей С. Вибрані праці з соціальної та педагогічної психології [Текст] / пер. Н. та С. Ткачових / С. Балей. – Тернопіль: ТЕІПО, 1995. – 46 с.

Антонів К. Щоб і тіло, і душа… [Текст] / К. Антонів // Голос України. – 1996. – 20 черв.

Балей С. В. – (4. ІІ. 1885 – 13. ІХ. 1952) [Текст] // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі (1899 – 1944). – Тернопіль, 1992. – Дод. № 3. – С. 81.

Балей С. В. – український і польський психолог [Текст] // Дуда І. Тернопільщина літературна: путівник / І. Дуда. – Тернопіль, 1990. – С. 13.

Вихрущ А. Діяльність і психолого-педагогічні погляди С. Балея (1885 – 1952) [Текст] / А. Вихрущ, О. Гевко // Початкова школа. – 1996. – № 5. – С. 7–9.

Гаврилишин В. Вийшли друком праці Степана Балея [Текст] / В. Гаврилишин // Тернопіль вечірній. – 1995. – 4 лист.

Гевко О. Степан Балей: життя та наукова творчість [Текст] / О. Гевко // Studia Methodologica. – Тернопіль,1997. – Вип. 3. – С. 7–9.

Гевко О. Аудиторія імені Степана Балея / О. Гевко, С. Шандрук // Освітянин. – 1996. – № 4. – С.9.

Дуда І. Вулиці змінюють імена [Текст] : (Степан Максим Балей – учений, психолог) / І. Дуда // Тернопіль вечірній. – 1992. – 20 трав.

Кучер Р. Я. Наукове товариство імені Т. Шевченка. Два ювілеї [Текст] / Р. Я. Кучер. – Київ: Наук. думка, 1992. С. 46, 53.

Макух Г. Степан Балей. Знаменитий і невідомий [Текст] / Г. Макух // Подільське слово. – 1995. – 2 груд.

Недошитко А. Велич генія [Текст] / А. Недошитко // Подільське слово. – 1995. – 14 жовт.

Сушкевич В. З Великих Бірок у широкий світ [Текст] / В. Сушкевич // Свобода. – 1996. – 8 лют.

Ханас В. «Виховати самого себе»  [Текст] / В. Ханас // Подільське слово. –1995. – 17 черв.

Ханас В. Психолог з Великих Бірок [Текст] : (до 110-ої річниці від дня народження С. Балея) / В. Ханас // Тернопіль вечірній. – 1995. – 11 лют.

Ханас В. Степан Балей. Знаменитий і невідомий //Рідна школа. – 1997. – № 9. – С. 19 – 20.

Ханас В. Степан Балей повертається на Батьківщину [Текст] / В. Ханас // Тернопіль вечірній. – 1995. – 14 жовт.

Ю. К. Степан Балей (1885– 1952) [Текст] // Шляхами Золотого Поділля. – Філядельфія, 1983. – Т. 3. – С. 557–558.

* * *

Балей Степан Володимирович (1885 – 1952) – український і польський психолог [Текст] // УЛЕ. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 118.

Балей Степан Володимирович (4. 02. 1885 – 13. 09. 1952) – український і польський психолог [Текст] // УРЕ. – 2-е вид. – Київ, 1977. – Т. 1. – С. 337.

Балей С. (1885-1952), укр. психолог із Галичини, проф. Варшавського Ун.-ту, д. чл. НТШ [Текст] // Енциклопедія українознавства: словникова частина // за ред. В. Кубійовича. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 85.

Балей Степан (Степан Максим) [Текст] // Ткачов С. 250 імен на карті Тернопілля. Польсько–українські культурні взаємени: краєзнавчо-бібліогр. покажчик / С. Ткачов, В. Ханас. – Тернопіль 1996. – С. 6.

Балей Степан (Степан Максим) – український і польський психолог [Текст] // “Журавлина” книга: Тернопільська українська західна діаспора: словник імен / упоряд.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук. – Тернопіль, 1999. – Ч. 1. – С. 19 – 20.

Балей Стефан (4. 02. 1885-13. 09. 1952) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах: довід. – Тернопіль, 2006. – С. 12.

* * *

Петренко І. Вшанування славетного земляка [Текст] : (в смт. Великі Бірки відкрито пам’ятну дошку на честь психолога і педагога) / І. Петренко // Вільне життя. – 1998. – 14 квіт.

Хміляр Л. Свято у Великих Бірках  [Текст] / Л. Хміляр // Подільське слово. – 1998. – 28 берез.