Демчук Теофіль (1896−1992)


Майбутній актор, педагог, автор театральних мемуарів і статей Теофіль Демчук народився 20 вересня 1896 року в Тернополі. Закінчив Тернопільську українську гімназію, а в 1925 р. склав екзамен на диплом вчителя. У 1915 році, коли Лесь Курбас започаткував у Тернополі «Тернопільські театральні вечори», влився в цей колектив, і став працювати актором (1915-1917), потім в «Українському театрі» в Тернополі (1918-1919). Далі була служба в австрійській армії, деякий час працював у Києві в театрі Панаса Саксаганського, воював у легіоні Українських Січових Стрільців.

Творчу акторську працю продовжив у «Новому Львівському театрі», у «Драматичному театрі імені І. Франка», який очолив Гнат Юра. В театрі зіграв близь 50 ролей. Грав переважно епізодичні характерні та комічні ролі – шинкарів, сватів, солдатів, наймитів, чиновників, зокрема: Скорика і Скворцова («Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-Денщик» Квітки Основ’яненка), Гутеленка і Націєвського («Суєта» та «Мартин Боруля» Карпенка-Карого, шинкаря «Украдене щастя» І. Франка) та ін. Після нетривалої праці з М. Крушельницьким у Тернополі переїхав до Львова та вступив на правничий факультет університету. Там його заарештували і він сім місяців відсидів під слідством у в’язницях Львова й Тернополя.

Після того як захворювання тифом, та звільнення, Теофіль Демчук залишає сцену і стає літописцем українського театру. Цінними є його спогади у збірниках «Лесь Курбас», «Мар’ян Крушельницький». А у варшавському журналі «Наша Культура» за 1969-1985 роки надруковано його спогади про митців сцени – А. Бучму, Я. Бортника, М. Бенцаля, Катерину та Івана Рубчаків, родину Стадників та інших.

Працював учителем у центральній Польщі, після Другої світової війни – у Долішньому Шльонську. Зібрав багато матеріалів, а це афіші, газетні вирізки, світлини акторів «Тернопільських театральних вечорів» і передав у Львівський національний музей. Деякі рукописи його статей і спогадів зберігаються у Тернопільському краєзнавчому музеї та Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. Помер Теофіль Демчук 1992 року, на 96 році життя в м. Валбжих (Польща), там і похований.

Література

Волинський Б. Демчук Теофіль Семенович [Текст] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. – Т. 1 : А−Й. − С. 474−475.
Демчук Теофіль [Текст] // Мистецтво України : біогр. довідник. – Київ, 1997. – С. 198.
Мельничук Б. Двоє у світлі сцени. І сторіччя [Текст] : [про акторів В. Калина та Теофіла Демчука] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1996. – 25 верес. – С. 3.
Пиндус Б. У науці, театрі, кіно [Текст] : [про видатних людей Тернопільщини : Л. Дмоховського, Д. Стриєка, М. Мазеркевича, Т. Демчука] / Б. Пиндус // Вільне життя. – 1992. – 21 лип.