Марчук Іван (1936)


Новатор, бунтар, представник найбільш прогресивних течій світового мистецтва, творець неповторної живописної техніки, Іван Марчук входить до списку ста геніїв сучасності, складеного на основі досліджень, проведених у США.

Народився майбутній художник 12 травня 1936 року в селі Москалівка Лановецького району на Тернопільщині в родині ткача. Закінчив семирічну школу. Любов до малювання привела його до Львова, де з 1951 по 1956 рік навчався в училищі декоративно-прикладного мистецтва ім. Труша на відділі декоративного розпису.

Після служби в армії продовжив навчання на факультеті кераміки Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва. Після закінчення інституту в 1965 році переїздить до Києва.

У 1965−1968 роках працював у Київському науковому інституті надтвердих матеріалів, а згодом – у Київському комбінаті монументального-декоративного мистецтва. Займається керамікою, графікою, згодом переходить до живопису. Його живопис настільки не походив на офіційне мистецтво, що протягом десятиліть творчість Івана Марчука не визнавали і відмовляли в прийомі до Спілки художників України. Паралельно із живописом Іван Марчук утверджував себе і в монументальному мистецтві.

Подією у мистецьких колах стала керамічна стіна митця в Інституті теоретичної фізики Академії наук України, присвячена добі Ярослава Мудрого. У 1971 році у щорічнику «Наука і культура. Україна» з’являється перша велика стаття письменника Ю. Щербака під назвою «Стіна», присвячена творчості Івана Марчука. Характерно, що перші персональні виставки художника відбулися у 1979, 1980 роках у Москві, а це, за неписаними законами тих часів, допомогло Марчукові організувати виставки у київських установах. Саме тоді художник заприятелював із Дмитром Павличком, який багато зробив для утвердження його малярства. Якраз він організував виставку його живопису в приміщенні Спілки письменників, котра стала етапною для автора. А вже потім було дві виставки у Канівському музеї Тараса Шевченка.

З грудня 1986 по лютий 1987 року виставка робіт митця експонувалася у рідному краї – у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Ось які спогади залишив краєзнавець краю Ігор Ґерета … «Значення тернопільської виставки важко переоцінити. Вперше було видано каталог та афішу. Виставка сколихнула громадянство Тернопілля, її оглянуло чимало гостей з Києва, Львова, Івано-Франківська, Рівного, а також із Канади, США, Польщі… вслід за Тернополем виставку показали в Івано-Франківську, Коломиї та Львові. Марчукові відкрилися, нарешті двері Музею українського образотворчого мистецтва у Києві». Ще тричі він виставляв свої твори у Москві, а 1989 року емігрував до Австралії, жив у Сіднеї, а потім у Торонто (Канада) і в Нью-Йорку. Оригінальний мислитель, творець яскравих і талановитих образів, людина з багатющою фантазією і здатністю донести до глядача глибоку філософську думку, почуття, красу та гармонію навколишнього світу, художник незабаром домігся світового визнання. Критики відзначили широту його художніх можливостей, віртуозне володіння матеріалом, глибокий зв’язок творів Марчука з національною культурою. Пейзажні, портрети і натюрморти художника з успіхом виставлялися в музеях і галереях Європи, Америки, Австралії.

Із здобуттям Україною незалежності його творчість одержала заслужену оцінку і на батьківщині. У 1966 році. Івану Марчукові присвоєно звання «Заслужений художник України», а 7 березня 1977 року присуджено Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка за цикл робіт «Шевченкіана», «Голос, моєї душі».

Трагедію героїв Кобзаря «Шевченкіана», вистраждану долю України Марчук пропустив крізь душу, вслухався в музику слів, у глибокий їх зміст. Все, що торкалося серця, зворушувало, переносив на полотно. Писав вільно без ескізів. Тему Чорнобиля відобразив у серії картин «Пересторога». Апофеозом її розвитку є «Чорнобильська Богоматір». Без вишуканих шат, без переобтяженого оздобами мафорію. Саме лише трагедія, матеріалізація «прозорого жаху», як згадує Ліна Костенко. Триптих «Апокаліпсис» Марчук присвятив епохальній події в давній історії України-Русі-1000-літтю християнства.

В 2001 році Іван Марчук остаточно повернувся в Україну, а в 2002 році йому присвоєно звання «Народний художник України».

Івану Марчукові підвладні всі техніки і жанри. До них він вносить багато свого – марчуківського. Хоча б так званий «пльонтанізм» − напівжартівливе визначення художника, що походить від галицького слова «пльонтати», тобто «переплітати». Тонесенькі цівки фарби видушені зі шприца, плетуть фантастичне мереживо, з якого постають конкретні постаті та краєвиди, які буквально засвічують фарбу.

У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради Академії. У жовтні 2007 року Іван Марчук увійшов до британського рейтингу «100 геніїв сучасності». Про творчість Івана Марчука є документальний фільм «Іван Марчук. Голос моєї душі» (1999, «Укркінохроніка», режисер О. Коваль).

Картини художника зберігаються в музеях м. Тернополя, Канівському музеї Тараса Шевченка («Шевченкіана»), галереях і приватних колекціях в Австралії, США, Канади, Японії. У Державному архіві Тернопільської області відкрито особистий фонд життя і творчості митця.

У 2010 році у рідному селі Москалівці земляки створили перший музей геніального художника, на відкриті якого був присутній сам Іван Марчук.

 

Література

Твори

Іван Марчук [Текст] : альбом-каталог. − Київ : Атлант-ЮЕМС, 2004. − 519 с. − Текст укр., англ. мовами.
Іван Марчук [Текст] : каталог / Тернопільське обласне управління культури, Тернопільський краєзнавчий музей. − Тернопіль : Збруч, 1987. − 27 с.
Марчук І. Лірична мелодія [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Дніпро. – 2003. − № 11−12.
Марчук І. Маки [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Всесвітня літ. в середніх навч. закладах України. – 2010. – № 2. – (обкладинка).
Марчук І. Спогади дитинства. Чарівна квітка [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. − № 6−7.
Мистецтво друзів [Текст] : каталог : твори з приватної колекції родини Геретів / упоряд. Я. Миколаїв-Герета. − Тернопіль : Збруч, 2004. − 24 с.
Мистецтво України [Текст] = Ukrainian art : 1991−2003 : альбом / упоряд. Т. Придатко, З. Чегусова. − Київ : Мистецтво, 2003. − 416 с. − Текст укр., англ., рос., фр. мовами.
Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Образотворчий матеріал] / Л. Мочула. – Тернопіль, 2011. – 34 с.
Нотатки з мистецтва [Текст] = Ukrainian Art Digest : груд. 28. − Філядельфія : Об-ня митців українців в Філядельфії, 1988. − 80 с. − (Об’єднання мистців українців в Америці відділ у Філядельфії).
Погляд [Текст] : альбом / авт.-упоряд. Н. І. Велігоцька. − Київ : Мистецтво, 1990. − 180 с. : іл. − Текст укр., рос., англ. мовами.

 

Життя і творчість

Бушак С. «Ніч яка місячна» [Текст] : [творчість Івана Марчука] / С. Бушак // Уряд. кур’єр. – 2003. – 18 січ. – С. 8.
Бушак С. Тернистий шлях Івана Марчука [Текст] / С. Бушак // Сучасність. – 2000. – № 2. – С. 119–125.
Васильківський Т. Іван Марчук: у новій книзі та у світлинах [Текст] : [про презентацію фотокниги про геніального художника Івана Марчука «Я − серед вас…»] / Т. Васильківський // Свобода. − 2013. − 28 черв. − С. 6.
Васильченко М. Світ його душі [Текст] / М. Васильченко // Культура і світ. – 1997. – 26 лют. – С. 2.
Висоцький Ю. Майстер очима майстра [Текст] : [Олег Коваль зняв документ. фільм «Іван Марчук. Голос моєї душі»] / Ю. Висоцький // Кіно. Театр. – 1999. − № 5. – С. 31−32.
«Вічний мандрівник, прикутий до мольберта» [Текст] До 70-річчя від дня народження І. С. Марчука // Календар знаменних і пам’ятних дат 2006. – Київ, 2006. – ІІ квартал. – С. 50−54.
Война В. Рік 1988. «Известия» про І. Марчука: «Известен, но не признан» [Текст] / В. Война // Тернопілля,97: регіон. річник. – Тернопіль, 1997. – С. 426.
Володнюк Х. Іван Марчук «Вся моя творчість побудована на імпровізації» [Текст] / Х. Володнюк // Русалка Дністрова. – 1994. – № 12. – С. 1, 4.
Герасимюк М. Іван Марчук як особистість та художник [Текст] / М. Герасимюк // Курʼєр Кривбасу. –2010. – № 250–251. – С. 383–388.
Глазовий А. Геній з моєї вулиці [Текст] / А. Глазовий // Міжнародний туризм. – 2006. – № 4. – С. 128–133.
Ґерета І. Голос душі (Про художника Івана Марчука) [Текст] / І. Ґерета // Джерела : науково-краєзнавчий часопис Тернопілля. – Тернопіль, 1994. – № 1. – С. 154–161.
Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця ХІХ-ХХ століття. Іван Марчук [Текст] / І. Ґерета // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 16−18.
Дячук К. Іван Марчук : «Якби до влади прийшла жінка, чоловіки були б тільки вдячні» [Текст] / К. Дячук // Патріот України. – 2002. – № 10. – С. 4.
Єфремова В. На гостини до вільного митця − Івана Марчука [Текст] / В. Єфремова // Культура і життя. − 2013. − 6 верес. − С. 9.
Жук О. Ляльки і Марчук [Текст] / О. Жук // Україна молода. – 2010. – 28 січ. – С. 12.
Знайомство з Іваном Марчуком [Текст] // Лан. Ланівеччина творча. – Тернопіль, 2001. – С. 177–191.
Золотнюк А. Іван Марчук : «Мені пощастило – я «засвітився» у збірці фантастичного поета» [Текст] : [про дружбу з Ярославом Павуляком] / Вільне життя. – 2009. – 4 листоп. – С. 7.
Іван Марчук (1936) [Текст] // Видатні українці: довідник. – Харків, 2010. С. 195−196.
Іван Марчук : «Зі своїми картинами я… розмовляю» [Текст] : інтерв’ю з художником / провів Т. Шевченко // Експрес. – 2002. – 14 листоп. – С. 16.
Іван Марчук [Текст] = IVAN MARCHUK : життя і творч. / ред. А. Вакуленко. − Київ : Мистецтво, 1996. − 176 с. − Текст укр. англ. мовами.
Іван Марчук : «Живу в Києві, працюю в Нью-Йорку» : розмова з художником [Текст] // Русалка Дністрова. – 1997. – 6 лип. – С. 2.
Іван Марчук : життя і творчість [Текст]. – Київ : Мистецтво, 1996. – 176 с.
Іван Марчук − посеред нас [Текст] : [в тернопільській арт-галереї обласної Спілки художників України репрезентували фотокнигу про геніального художника Івана Марчука «Я − серед вас…»] // Нова Тернопільська газета. − 2013. – 26 черв. − 2 лип. − С. 5.
Іван Марчук [Текст] // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 257–271.
Іван Марчук : «Мені не заздрити треба, а співчувати…» [Текст] : розмову з народним художником України вела Г. Садовська // Вільне життя. 2007. – 24 січ. – С. 4.
Іван Марчук: «Україна піднімається з колін» [Текст] : інтерв’ю / записала Ж. Попович // Тернопіль вечірній. – 2005. – 1–7 черв. – С. 4.
Іван Марчук : «Я вічний мандрівник, прикутий до мольберта» [Текст] : інтерв’ю з художником / розмовляв Б. Новосядлий // Новосядлий Б. Освячені любовʼю Тернопілля / Б. Новосядлий. – Тернопіль, 2007. – С. 49–55.
Іван Марчук : «Я вижив, бо дуже затятий» [Текст] : інтерв’ю з художником // Свобода. – 1997. – 15 лип.
Іван Марчук : «Я завжди співав свою пісню» [Текст] // Свобода. – 1994. – 18 жовт.
Іван Марчук «Я створив три тисячі картин. Тепер прошу стіни, де б їх можна було повішати…» [Текст] // Нова Тернопільська газета. – 2008. – 1–7 жовт. – С. 6.
Іван Марчук, народний художник України: «Малюю тільки українську природу…» [Текст] / розмову провела О. Марчук // Молодь України. – 2010. – 16 лют. – С. 4.
Климчук О. Далека зоря Марчука [Текст] / О. Климчук // Слово Просвіти. – 2004. – 12-18 лют. – С. 12.
Климчук О. «Ти втомлена, нічна, ти недопита…» [Текст] : уривок з есею-біографії «Я єсмь» / О. Климчук // Літ. Україна. – 2012. – 22 листоп. – С. 10–11.
Крайнєва Г. Генії вертаються додому [Текст] : [на батьківщині художника його імʼям названо вулицю] / Г. Крайнєва // Свобода. – 2011. – 25 трав. – С. 2.
Кривда М. Іван Марчук: На цій території ніколи не проростав нормальний талант. Бо держава є його могильником [Текст] / М. Кривда // Голос України. – 12 трав. – С. 1,8–9.
Кривда М. Усі поразки держави сприймаю як власні [Текст] : цього року всесвітньовідомому художникові виповнилося 75 років / М. Кривда // Укр. слово. – 2011. – 21-27 верес. – С.12.
Кричківська, С. На творчість його надихнула природа [Текст] : [Іван Марчук] / С. Кричківська // Свобода. − 2013. − 8 листоп. − С. 8.
Левицька Л. Іван Марчук : «Я і слова того – геній – вимовляти навіть не хочу, працюють собі потихеньку, а люди хай оцінюють» [Текст] / І. Левицька // Голос України. – 2007. – 10 лист. – С. 5.
Литвин М. Лінія Івана Марчука [Текст] / М. Литвин // наш час. – 1994. – 21 жовт.
Ліберний О. Віктор Ющенко : «Для мене Іван Марчук – великий митець України» [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2005. – 4 черв. – С. 6.
«Марчук завоював наші серця, а замок ми йому самі подарували» [Текст] : із рубрики «Світочі світу» // Ониськів М. Автографи. Бібліографія. Вибране / М. Ониськів. – Тернопіль, 2012. – С. 511–513.
Марчук І. «Тішуся, що вас потішив» [Текст] / інтерв’ю з художником провела Г. Садовська // Тернопільський альманах. – 2007. – Тернопіль, 2008. – С. 396–399.
Марчук І. «Україною має правити інтелект» [Текст] : інтерв’ю з художником / провів О. Ільченко // Сучасність. – 2010. – № 5. – С. 3–15.
Марчук І. «Хочеться і спати на картинах, і під голову їх класти, і вкриватися ними» [Текст] / бесіду з художником провів А. Лучка // Курінь : літ.-мистец. Альманах. – Тернопіль : Синтез-Поліграф, 2009. – № 10. – С. 57–64.
Марчук І. «Цього вимагає свобода» [Текст] : інтерв’ю / провів А. Чирва // Урядовий кур’єр. – 2007. – 3 листоп. – С. 7.
Марчук І. «Я єсьм!» [Текст] : бесіда з художником / провела Н. Сеген // Експедиція ХХІ : історико-культурологічне вид. : спецвипуск Тернопіль. – [б. в.], 2009. – С. 20.
Марчук Іван Степанович [Текст] // Золота еліта Тернопілля. Лауреати обласного конкурсу «Людина року» / упоряд. В. П. Пласконіс. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – С. 66.
Машлянка Б. 103 сходинки успіху художника Івана Марчука [Текст] / Б. Машлянка // Місто. – 2004. – 24 лип. – С. 9.
Мичко С. Село генія [Текст] : [народний художник України Іван Марчук] / С. Мичко // Україна молода. – 2013. – 15–16 лют. – С. 7.
Міщенко Г. Дуалізм Івана Марчука [Текст] : [філософія творчості художника] / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. – 1997. – № 2. – С. 42–44.
Моргун Т. Іван Марчук : «Малювати як усі – це не моє» [Текст] / Т. Моргун // Профспілкові вісті. – 2010. – 2 груд. – С. 14.
Найвидатніший художник [Текст] // Тернопіль вечірній. – 1998. – 26 верес.
Нам потрібні свої піночети [Текст] : інтерв’ю з художником І. Марчуком // 20 хвилин. – 2007. – 3 листоп. – С. 11.
Никанорова О. Прощання з ХХ століттям [Текст] : [художник Іван Марчук] / О. Никанорова // Уряд. кур’єр. – 2000. – 7 верес. – С. 7.
Ничкало С. Голос душі Івана Марчука [Текст] / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 2. – С. 51–54.
Ничкало С. Художники – лауреати Національної премії Тараса Шевченка [Текст] / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. – 2014. – № 2. – С. 2–4.
Новик М. Зухвала доля художника Марчука [Текст] / М. Новик // Культура і життя. – 2014. – 14 берез. – С. 5.
Олійник Є. Художник Іван Марчук: «Моя найбільша мрія – ніколи не бачити нещасних людей» [Текст] / Є. Олійник // Дзеркало тижня. Україна. –2013. – 20 лип. – С. 14.
Олійник Т. Іванові стовпи / Т. Олійник // Українське слово. – 2000. – Ч. 17–18.
Пахльовська О. Художник із космосу [Текст] : Іван Марчук відсвяткував 75-річчя / О. Пахльовська // День. – 2011. – 20-21 трав. – С. 16.
Петрусьова Н. Місячні дзвони Івана Марчука [Текст] / Н. Петрусьова // Голос України. – 1995. 3 черв. – с. 7.
Попович Ж. Відомий невідомий Іван Марчук [Текст] : [Богдан Хаварівський видав альбом-книгу «Я – серед вас… Іван Марчук»] / Ж. Попович // Номер один. – 2013. – 19 черв. – С. 3.
Садовська Г. Важка дорога додому [Текст] / Г. Садовська // Русалка Дністрова. – 2008. – Ч. 3. – С. 7 ; Вільне життя. – 2008. – 4 верес. – С. 5.
Садовська Г. І жаль, і смуток, і погляд у безмежність [Текст] : [творчість Івана Марчука] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2008. – 11 верес. – С. 5.
Садовська Г. Іван Марчук «Я з цієї землі виріс, і вона дає натхнення» [Текст] : [інтервʼю з художником Іваном Марчуком] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2013. – 1 берез. – С. 8.
Садовська Г. Космос Марчука і защемленість його сучасників [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2006. – 20 трав. – С. 8.
Садовська Г. На підступах до Марчука [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 3 черв. – С. 6.
Садовська Г. Ніде так не добре, як вдома [Текст] : [про Івана Марчука] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2009. – 28 серп. – С. 6.
Садовська Г. Одкровення від Івана на зламі тисячоліть [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2000. – 31 жовт.
Садовська Г. Тепер у Марчука є своя вулиця [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 27 трав. – С. 8.
Садовська Г. Той, що може розмалювати небо [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 13 трав. – С. 5.
Садовська Г. У центрі світу – Москалівка [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2006. – 10 трав. – С. 6.
Ситник І. Сівба світла, або Голос його душі [Текст] : [«пльонтаризм» Івана Марчука] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. – 2008. – № 39. – С. 18–19.
Собуцька В. Відмикаються душі скрипковим ключем [Текст] : [про дочку Івана Марчука Богдану Півненко] / В. Собуцька // Свобода. – 2013. – 1 берез. – С. 8.
Собуцька В. «Живу, як малюю, малюю, як живу» : відомому художнику і нашому земляку Івану Марчуку – 70 [Текст] / В. Собуцька // Нова Тернопільська газета. – 2006. – 17–23 трав. – С. 10.
Собуцька В. Іван Марчук : «дайте мені тисячу літ – і я розмалюю небо» [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 29 трав. – С. 8.
Собуцька В. Іван Марчук: «Я беру Всесвіт у рамки, а він виривається з них» [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 2009. – 4 верес. – С. 8.
Собуцька В. Під знаком Марчука [Текст] / Свобода. – 2006. – 20 трав. – С. 8.
Собуцька В. Тернопіль ошляхетнили. Марчуком [Текст] : [Івана Марчука названо почесним громадянином Тернополя] / В. Собуцька // Свобода. – 2008. – 5 верес. – С. 8.
Собуцька В. Усі барви світу – голосом душі / В. Собуцька // Свобода. – 2011. – 13 трав. – С. 8.
Собуцька В. «Я завжди співав свою пісню» [Текст] / В. Собуцька // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 257–258.
Стадієнко О. Євангеліє від Марчука [Текст] / О. Стадієнко // Демократична Україна. – 1997. – 25 квіт.
Стрипко Т. Той, кому одного Всесвіту замало [Текст] / Т. Стрипко // Літ. Україна. – 2011. – 12 трав. – С. 15–16.
Стрипко Т. У його картинах – образ сучасного світу [Текст] : [про художника Івана Марчука] / Т. Стрипко // Урядовий курʼєр. – 2013. – 30 трав. – С. 16.
Сюрприз для Марчука [Текст] : [міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі обрала своїм почесним членом художника з України] // Свобода. – 2006. – 1 лип. – С. 8.
Там, де лишаються мої сліди, лишаються вони навіки…[Текст] : інтерв’ю з Іваном Марчуком // Персонал плюс. – 2007. – № 42. – С. 10.
Туревич Л. Геній «пльонтанізму» [Текст] / Л. Туревич // Селянська доля. – 1996. – 1 черв.
У списку ста геніїв сучасності [Текст] : [72 місце посів художник І. Марчук] // Культура і життя. – 2007. – 14 листоп. – С. 1.
Українець потрапив до сотні геніїв сучасності [Текст] // Місто. – 2007. – 31 жовт. – С. 17.
Унігян Т. Одкровення від Івана [Текст] : фрагмент життєпису художника І. Марчука // Молодь України. – 2000. – 21 верес. – С. 3.
Унігурян Т. У творчій робітні Івана Марчука [Текст] / Т. Унгурян // Слово Просвіти. – 2001. – Ч. 4. – С. 12.
Федорців Н. Геній Божої тиші [Текст] / Н. Федорців // Місто. – 21 листоп. – С. 17.
Хаварівський Б. Я – серед вас… [Текст] : Іван Марчук і Тернопільщина : фотокнига. Кн. 1 / Б. Хаварівський, О. Снітовський. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – 231 с.
Цебрій Є. «Робіт Івана Марчука немає хіба що в Антарктиді» [Текст] / Є. Цебрій // 20 хвилин. – 2007. – 6 листоп. – С. 5.
Чайківська Я. Донька Івана Марчука радить усім цінувати українське [Текст] : [інтерв’ю із заслуженою артисткою України Богданою Півненко] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2013. – 27 лют. – С. 6.
Чечель Л. Голос душі генія [Текст] / Л. Чечель // Культура і життя. – 2007. – № 48. – С. 1.
Чирва А. Синдром працелюбства [Текст] : [художник І. Марчук] / А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2002. – 6 серп. – С. 4.
Чирва А. Сотвори собі вʼязницю [Текст] / А. Чирва // Урядовий кур’єр. – 2000. – 22 лип. – С. 12.
Чорна О. Голос його душі [Текст] / О. Чорна // Західна Україна. – 1994. – № 42. – С. 6.
Шаган-Тетеря М. Дорога в життя почалася з Москалівки [Текст] : [Іван Марчук] / М. Шаган-Тетеря // Вільне життя. – 2013. – 15 листоп. – С. 5.
Шот М. Нові лауреати премії братів Лепких [Текст] : [серед лауреатів художник Іван Марчук] // Уряд. кур’єр. – 10 груд. – С. 5.
Щасливий галерник [Текст] : інтерв’ю з Іваном Марчуком / розмову провела А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2009. – 28 лют. – С. 9.
Юхно-Лучка М. Богдана Півненко: «Завжди хотіла, щоб мій тато Іван Марчук пишався мною!» [Текст] : [про заслужену артистку України Богдану Півненко] / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. – 2013. – 27 лют. – С. 9.
Я людина горда! : [Текст] : інтерв’ю з художником Іваном Марчуком // Русалка Дністрова. – 2002. – № 1–2. – С. 20–21.
Яцишин З. Голос душі [Текст] / З. Яцишин // Свобода. – 1996. – 14 трав.