Майже двадцять років Оксана була нікому не потрібного. Тавро «розумово неповноцінна» тяжіло над дівчиною змалку. А матір більше цікавила пляшка, ніж рідні діти. Тільки сусід Олександр був добрим до Оксани. Від нього вона дізналася про ніжність, чуйність і любов. Але недовгою була її казка.
Місцева преса зарясніла заголовками: «Невинна дівчина стала жертвою старого збоченця». Громадськість ладна лінчувати сусіда Оксани.
Досвідчений адвокат Скрипник спершу так само сумнівається у невинуватості свого підзахисного. Натомість хтось старанно роздмухує полум’я ненависті…