Пінь Роман (1941 – 1988)


Роман Іванович Пінь народився другого січня 1941 року в селі Цебрів Зборівського району на Тернопільщині в селянській родині. У 1965 році закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював у молодіжній газеті «Ровесник», завідував відділом культури Тернопільського міськвиконкому, з 1972 року – заступник голови виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів. Член спілки журналістів, у 1983-1988 роках – заступник голови обласної ради організації Товариства охорони пам’яток історії та культури.

Але на якому б щаблі службової драбини він не перебував, ніколи не полишав поезії.

Ти стояла, у мріях свячена,
Чиста й гостра в чуттях, як лезо.
З літа стиглого на побачення
Йду до тебе, моя поезіє.

Його поетична доля була непростою. Часто зазнавав критики за те, що окремі поетичні твори були, мовляв, ідейно слабкими, що дозволяв собі проявляти український патріотизм, часто акцентував увагу на якихось особистих болях і тривогах. Та незважаючи ні на що, поет жив тим, чим жила його Батьківщина, звіряв свої кроки з її ходою. З-під його пера виходили вірші високого громадянського звучання й щирі ліричні сповіді.

У 1979 році у Львівському видавництві «Каменяр» вийшла його перша невеличка поетична збірка «Орбіта», в якій поціновувачі поезії знайдуть вірші з притаманним йому ліризмом, мелодійністю. Глибоким почуттям пройняті вірші про Батьківщину, матір, рідне село, людей праці. У 1984 році поет видає другу збірку віршів із ніжною назвою «Замріяне сонечко».

У творчому доробку Романа Піня є прекрасні поетичні рядки, вірша-пісні.

Тернополе любий, красо тополина,
У барвах веселки для нас ти цвітеш.
Про місто воскресле мелодія лине
Про місто, в якому живеш.

Ніжна поетова душа й справді невимовно любила місто, в якому він жив. Тому й витворив його поетичний талант такі неповторні рядки для пісень «Вечірній Тернопіль», «Кленові мости». Багато віршів поета надруковані у місцевих періодичних виданнях, в колективних збірниках.

Роман Пінь прекрасно знав рідний край, він є автором творів – путівників «Тернопіль» (1974, 1979), ряду статей з краєзнавчої тематики, в полі його зацікавлень був і місцевий народний фольклор, записував приказки, був співініціатором відродження святкування «Івана Купала» і «Тернопільської землі».
Помер поет 18 листопада 1988 року, похований в Тернополі.

 

Література

Пінь Р. Орбіта [Текст] : поезії / Р. Пінь. – Львів : Каменяр, 1979. – 50 с.
Пінь Р. Сон. Прощалося літо. Тебе нема і щем тривожить душу [Текст] : вірші / Р. Пінь // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. 2. – Тернопіль, 1991. – С. 87.
Пінь Р. «Я хочу зернятком жита впасти в ріллю осінню…» [Текст] : вірші / Р. Пінь // Вільне життя. – 1991. – 7 берез.
Пінь Р. Монолог ветерана. Матері. Спогад про літо. Чекання. Коли іду до тебе: з нових поезій [Текст] / Р. Пінь // Вільне життя. – 1987. – 4 груд.
Пінь Р. Моя весна. Вірність. Спогад про каштани [Текст] : вірші / Р. Пінь // Ровесник. – 1983. – 3 берез. – с. 4.
Пінь Р. Україні. Прожити людиною. Відлітає літо журавлиним небом… [Текст] / Р. Пінь // Вільне життя. – 1980. – 26 жовт.
Пінь Р. Усе ти з другом поділи [Текст] : вірші / Р. Пінь // Жовтень. – 1982. – № 10. – С. 9−10.

* * *

Волошин О. Потім на орбіту [Текст] / О. Волошин // Ровесник. – 1980. – 17 лип.
Виповнилося б… п’ятдесят років Роману Піню [Текст] // Тернопіль. – 1991. – № 1. – С. 50
Демків Б. Життя продовжується [Текст] / Б. Демків // Вільне життя. – 1991. – 7 берез.
Скоробагатий Б. Полетіли у даль його зоряні ночі [Текст] / Б. Скоробагатий // Свобода. – 2006. – 21 січ. – С. 4.

* * *

Дем’янова І. Пінь Роман Іванович (псевд. Р. Черемшина; 02.01.1941, с. Цебрів, нині Зборів. р-ну – 17.11.1988, м. Тернопіль) – літератор, журналіст, краєзнавець [Текст] / І. Дем’янова, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. У 4-х т. – Тернопіль, 2008. – Т. 3. – С. 89.