16 квітня – Всесвітній день голосу
16 квітня – Всесвітній день голосу. Святкувати його почали в 1999 році.
Запропонувало святкувати це свято Бразильське товариство ларингології та голосу. Ініціаторами були лікарі – терапевти, логопеди та викладачі співу, які входили до асоціації під головуванням доктора Недіо Штеффен. У 2002 році португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. У Сполучених Штатах Американська академія отоларингології та хірургії голови і шиї в 2002 році офіційно приєдналася до святкування, і в цьому ж році захід отримав назву «Всесвітній день голосу». У 2016 році було проведено понад 700 заходів, присвячених цьому Дню.
Всесвітній день голосу присвячений феномену голосу як основному засобу спілкування і предмету вивчення безлічі наук, таких як фізика, психологія, фонетика і біологія. Мета заходу полягає в тому, щоб продемонструвати величезну важливість голосу в повсякденному житті людей та підвищити глобальну обізнаність про необхідність запобігання проблем голосу, реабілітації девіантного або хворого голосу, навчання артистичному голосу та необхідності подальшого дослідження функцій і застосування голосу.
У цей день лікарі-оториноларингологи, лікарі-фоніатри проводять роз’яснення щодо впливу шкідливих звичок на голос, правил його гігієни, способів профілактики захворювань голосового апарату. Мета Всесвітнього дня голосу привернути увагу людей до оцінки стану свого голосу.
Завдання Всесвітнього дня голосу – закликати всіх, хто використовує голос у процесі бізнесу або для власного задоволення, навчитися піклуватися про свій голос, проінформувати про те, як звертатися за кваліфікованою допомогою і навчанням, а також підтримувати дослідження в галузі фізіології голосу.
Голос є основним інструментом як для семантичної, так і для емоційної комунікації і тому має безпосереднє відношення до слухового сприйняття, психології, неврології, мовознавства та фонетики. Це важливий інструмент не тільки в освіті, а й у повсякденній роботі близько 30 відсотків усього працездатного населення.