Хата-музей бойківської культури

м. Тернопіль

Бойки є одними із найбільших за чисельністю гірських етнографічних груп. Це українська етнографічна група, що населяє середню частину Українських Карпат від річок Лімниця і Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході. Територія Бойківщини межує з такими історико-етнографічними регіонами, як Лемківщина і Гуцульщина.

Бойки у сорокових роках минулого століття зазнали примусового переселення з Польщі. Тож Тернопільщина теж стала для певної частини цієї гілки українського народу другою батьківщиною. Тут уже десятий рік діє обласна громадська організація «Бойківщина», одним з напрямків роботи якої стало збирання старожитностей з краю своїх предків.

Хата-музей бойківської культури розташована у Тернополі на вулиці 15 квітня, 37а. Заходячи в музей, потрапляємо не в сіни, які традиційно були в селянських хатах, а у світлицю. Для неї виготовили дерев’яні столи та широкі лави з опертям. На стінах − картини, вишиті рушники, старовинний бойківський одяг, серед якого, сорочка, якій вже майже 200 років, давниною віє і від кептарика, інших речей. Почесне місце у світлиці відвели літературі, що розповідає про життя бойків.

В імпровізованій бойківській хаті також відтворено піч, на якій демонструються різні предмети бойківської кухні та побуту. Чегун − чавунна посудина, дерев’яні ложки, колотівця, аби пом’яти зварену картоплю, мірка (діжка, в яку клали сир). Неодмінно зацікавить відвідувачів і старе жилізко (праска), гасові лампа та ліхтар, терлиця − знаряддя для тіпання льону, прядива. На видному місці музею − скриня, якій понад століття, та дерев’яна валіза − куферок. Кожна річ, виставлена тут, пов’язана з людськими долями, є пам’яткою історії бойків. Їх представники з «Бойківщини» у Тернополі й надалі поповнюватимуть експозицію.

Література

Шот М. Відчинили бойки хату, матимуть і фестини [Текст] / М. Шот // Урядовий кур’єр. – 26 січ. – 2012.