7 грудня – День української хустки

Cпоконвіків українська хустина була одним з найважливіших елементів народного вбрання та невід’ємною частиною української культури.

7 грудня українці традиційно відзначають Всесвітній день української хустки.

Хустка вважалася особливим сакральним предметом та реліквією, яку передавали з покоління в покоління. Люди здавна вважали, що хустка є символом жіночності, вірності й кохання, а також оберегом. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.

Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.

Хустину використовували також у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою, що символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція збереглася в Україні й донині.
У кожному регіоні України були свої традиції та різні способи зав’язування хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкруги голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували у жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками — їх залишали на свята або для урочистих подій.

Сьогодні хустки повертаються в моду, вони стають елементом гардеробу багатьох дівчат, жінок. Їх використовують у своїх колекціях як українські, так і закордонні дизайнери, радять замінити звичайні шапки, шарфи.