27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року.

Голокост – це переслідування і масове знищення євреїв і циган під час Другої світової війни. В Ізраїлі і деяких інших країнах використовується також термін Шоа (Shoax), що означає Катастрофа європейського єврейства.

Саме 27 січня 1945 року радянські війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Дізнавшись про Освенцим, світ здригнувся. Через нього пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйони людей, 90% з яких були євреї.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва, знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Допомога євреям найчастіше каралася смертю самого рятівника і всієї його сім’ї. Та все ж люди ризикували. І, як символ вдячності, єврейський народ ініціював почесне звання для таких людей – Праведник народів світу.У світі цього звання удостоєно 25 513 осіб з 51 країни світу.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Осмислення трагедії Голокосту і пам’ять про неї є однією з важливих передумов для побудови цивілізації на принципах гуманізму, а також виявлення і нейтралізації тих державних політик у світі, які можуть повторити злочини нацистів.