Левицький Іван

(1875-1938)

Левицький Іван народився 16 листопада 1875 р. у с. Мала Лука, Гусятинського району. Після закінчення сільської школи навчався у Тернопільській гімназії. Розвитку музичного обдарування юнака сприяла його участь у хорі Тернопільської гімназії. Вже тоді він серйозно замислюється над тим, як отримати професіональну освіту, однак через матеріальну скруту доводиться вчитися самотужки. З 1899 року Іван Левицький жив й працював у Тернополі, спочатку, як учень-помічник, а згодом на посаді судового радника.

У 1903-1910 рр. працював вчителем співу й музики в гімназії, керував учнівським струнним ансамблем, диригував тернопільським «Бояном». В 1910 р. складає екзамени у Львові на право викладання співу та гри на скрипці у школах і вчительських семінаріях. У 1910 році склав державний екзамен на вчителя співу та музики у Львові. Працював учителем співів та музики у Тернопільській українській гімназії, був другим диригентом Тернопільського «Бояна», педагогом музики та диригентом учнівського хору в Українській жіночій семінарії Товариства «Рідна школа» у Львові.

На початку Першої світової війни Іван Левицький був мобілізований до австрійської армії, але невдовзі, через поранення, його звільнили від військової служби. Впродовж 1914-1918 рр. він поглиблював свої теоретичні знання в галузі гармонії та композиції у Відні (у Р. Штера). Також викладав спів та гру на скрипці, писав хорові твори. Після повернення у 1918 р. до Львова викладав в українській державній семінарії, де керував хором, ансамблем скрипалів, брав активну участь в організації та проведенні щорічних Шевченківських концертів. З 1921 р. одночасно працював у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові: вів клас скрипки.

Починаючи з 1914 року Іван Левицький писав вокальну музику, зокрема солоспіви у супроводі фортепіано («Буває тужу за тобою» та «Рожевий квіте» на слова Б. Лепкого, «І світає, і смеркає» на слова Т. Шевченка та інші), хорову  («За байраком байрак» на слова Т. Шевченка для чоловічого хору, «Я не жалуюсь на тебе, доле» на слова І. Франка, для жіночого хору, «Минеться нічка» та інші), інструментальну музику, зокрема твори для скрипки для фортепіано («Елегія», «Українська шумка», «Балада», «Казка» та ін.), посібники з історії музики та статті про скрипку.

На початку 30-х років вів клас скрипки у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові. В цей час створив скрипкові мініатюри, оригінальні твори та переклади, які й дотепер залишаються в практиці музичних шкіл. Його учнями були відомий актор і режисер Мар’ян Крушельницький та скрипаль Євген Цегельський.

Помер Іван Левицький 8 квітня 1938 р. Похований на Янівському цвинтарі міста Львова.

Література

Левицький Іван [Текст] // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 121.

Левицький Іван (16.11.1875-8.04.1938) // Митці України: енцикл. довідник. – Київ, 1992. – С. 354.

Левицький Іван Омелянович [Текст] // Музична Тернопільщина: бібліогр. покажчик / уклад. В. Я. Миськів; вступ. ст. О. С. Смоляка; ред. Г. Й. Жовтко. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – С. 63-65

Левицький Іван // Енциклопедія українознавства / ред. В. Кубійович. – Львів, 1994. – Т.4. – С. 1267.