Шмуель Агнон
Єврейський письменник Агнон (Шмуель Йосиф Халеві Чачкес), автор романів, повістей і оповідань, народився 17 липня 1888 р. в Бучачі у родині ремісника.
Знання, отримані в дитинстві, проявились у темах і сюжетах багатьох творів письменника. Юний Агнон відвідував хедер (початкову школу), а також вивчав Талмуд під керівництвом свого батька. Підлітком став активним сіоністом. Свої перші поетичні твори, опубліковані в місцевій газеті, написав мовами іврит та ідиш. У 1908 р. разом з іншими бучацькими євреями емігрував до Німеччини, а згодом – до Палестини. В 1909 р. опублікував коротку повість “Кинуті дружини”, назву якої використав для свого літературного псевдоніма (“Агнон” у перекладі з івриту означає “кинутий”). З 1924 р. “Агнон” стало офіційним прізвищем письменника.
У 1912 р. він повернувся в Європу, селився у Берліні, де вивчав твори класиків, читав лекції з єврейської літератури, давав приватні уроки.У кінці 1920-х рр. Агнон написав свій найвизначніший твір, двотомний роман “Весільний балдахин”, який був надрукований у 1981 р. Через усе своє життя письменник проніс велику любов до рідного міста Бучача, ріки Стрипи, до людей Тернопільщини. Виявом цього стала його велика книга мовою іврит про Бучач, про життя галицької бідноти, євреїв-переселенців у Палестину. Роман українською мовою має назву “В серцевині морів” (1920 – 1921). За “глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами” письменник у 1966 р. був удостоєний Нобелівської премії.
В останні роки життя Агнон став в Ізраїлі національним кумиром. Крім Нобелівської премії, письменник був відзначений іншими престижними нагородами. За життя Агнона вийшло 8 томів його творів. Серед них – повість “Старі й молоді разом” (1923), реалістичний роман “Видання заміж” (1930), повість “Проста історія” (1935), “Недавно” (1946-47), “Гість на одну ніч” (1964), збірка “Двадцять одно оповідання” (1970).
Помер Шмуель Агнон 17 лютого 1970 р. в м. Рековот (Ізраїль). Оцінюючи досягнення Агнона, американський критик Роберт Альберт відзначив, що у своїй багатогранній літературній спадщині письменник торкнувся багатьох найскладніших аспектів сучасного світу… “Не втрачаючи духовного зв’язку з минулим…, він дотримувався переконань, що такий зв’язок необхідний і його можна досягти”.