Білявський Остап

(1740-1803)

Остап Білявський – найбільш популярний художник-портретист кінця ХVIII ст. Він народився 1740 року у с. Городищі на Тернопільщині у заможній родині. Дебютував малярем у Львові з 1760 року. З 1766 року вчився в Римській Академії Св. Луки, де прожив 10 років. Повернувся до Львова і працював у костьолі Єзуїтів, правдиво розписував лівий неф. Цеховий документ дістав 1780 р. і зразу вступив до Ставропігійського Братства. Через три роки записався вже як цехмайстер до галицької шляхти гербу Еліта.

Є. Білявський був одним із кращих портретистів свого часу. Використовуючи традиції давнього портрета, особливо його орнаментально-ритмізовану композицію, головну увагу звертав на обличчя, вважаючи його дзеркалом внутрішнього світу людини. Художник майстерно творив портрети львівських міщан і духовенства, також релігійні образи. Найбільш майстерні портрети художника: графині Рищевської-Холоневської з Лопатини (1781), – Миколи Любінецького (1871), М. Левіцької (1793), І. Потоцького, а також членів Ставропігійського братства І. Бачинського, К. Дейми, С. Завалевича. Більшість його творів зберігаються у музеях Львова, а портрет Анни Шептицької – у національному музеї Варшави. Він автор галереї портретів львівського, вірменського духовенства (1801-1802 рр.).

З 1781 р. О. Білявський очолив Ставропігійський інститут, займався перебудовою дзвіниці Корнякта, будівництвом будинку біля церкви. Він виконав фрески в каплиці Святого Миколая і церкві монастиря Васіліян у Крехові (1776). З 1790-95 рр. – іконостаси в церквах Успіння Пресвятої Богородиці, Петра і Павла у Львові. Відомо про його образи в церкві Св. П`ятниці у Львові, іконостаси села Добряни, ікону «Св. Василій» (1786) в храмі Ярославля.

Помер О. Білявський в 1803 році у Львові. Більша частина його творчого доробку зберігається у музеях Львова, та в Олеському замку.

Література

Білявський Остап // Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: словник біографій / П. Медведик. – Тернопіль: Джура, 1998. – С. 89-90.