с. Вікно Гусятинський район
Село Вікно, що на Гусятинщині, розкинулося біля підніжжя Медоборів. Наприкінці ХІХ століття Вікно належало знаному галицькому письменникові, правникові та послу (депутату) австрійського сейму Іванові Федоровичу. Цікавою туристичною родзинкою села є озерця «Вікнини» – унікальна гідрологічна пам’ятка природи, що складається з двох невеликих карстових озер природного походження – Синього та Безодні. Озерця знаходяться у мальовничому природному комплексі – відрізку пасма Медоборів, на північ від села Вікно. Висота навколишніх пагорбів подекуди перевищує 400 метрів. Вершини пасма утворюють мальовничі скелі та кам’яні поля, складені різноманітними вапняками з численними рештками відмерлих морських організмів.
Озерця «Вікнини» мають яскраво-блакитні, інколи темно-фіолетові кольори. У цих озерцях, які ніколи не замерзають, немов у вікнах, віддзеркалюється небесна блакить. А навколо – неосяжні простори та могутні скелі. Тут гарно у будь-яку пору, а особливо навесні, коли прокидається природа, і навколо блакитних озерець починає пробиватися соковита зелень.
Місцеві жителі вважають озера святими. Одне з озер обгороджене декоративним муром, облаштоване сходами та прикрашене хрестами. Тут відбуваються церковні відправи, а на Водохреща неодмінно освячують воду.
Назва села Вікно, як вважається, походить саме від цих озер-«вікнин», які ніколи не замерзають і світяться, наче вікна, навіть у найхолодніші зими.
Озерця «Вікнини» оповиті численними легендами, які наділяють їх магічними властивостями. Одна з легенд розповідає про чоловіка, який упіймав рибу, почепив на неї дзвіночок і відпустив в озерце. Згодом цю рибу зловили в річці в сусідньому селі, хоча озера не мають видимих витоків. Інша легенда оповідає про злого пана, який хотів напоїти коней цілющою водою з вікнин, але впав туди разом з кіньми і бричкою. Його знайшли через кілька днів аж у річці Збруч, що протікає за десятки кілометрів від озер.
Озерця «Вікнини» відіграють важливу роль у місцевій екосистемі. Вони живлять усі криниці у селі, забезпечуючи населення чистою водою. Крім того, ці водойми є середовищем існування для різноманітних видів водоростей та інших водних організмів.
Неподалік від озер розташовані вапнякові скелі, відомі як «Франкові скелі». Назва походить від того, що видатний український письменник Іван Франко, гостюючи у Владислава Федоровича, любив годинами блукати околицями села і відпочивати на цих скелях.
Озерця «Вікнини» є унікальною природною пам’яткою, що поєднує в собі геологічну, гідрологічну, екологічну та культурну цінність.
Література
Шот М. Вікнини, в яких умивався Іван Франко / М. Шот // Вільне життя. – 2014. – 22 січ . – С. 12.
Шот М. Звідки нуртує вода в карстових лійках / М. Шот // Урядовий кур`єр. – 2013. – 2 серп. – С. 9