Гавдида Іван
(1966-2003)
Іван Гавдида – педагог, громадсько-політичний діяч, депутат Тернопільської обласної ради 4-го скликання (від 2002), член її президії, уповноважений представник депутатської фракції «Наша Україна». «Галицький лицар 2003» в номінації «Громадський діяч року» (посмертно).
Народився 20 вересня 1966 р. в селі Саранчуки, Тернопільського району. Після закінчення місцевої середньої школи у 1983 році він вступив на природничий факультет Тернопільського державного педагогічного інституту. У 1985-87 рр. служив у лавах Збройних Сил у місті Овручі Житомирської області. Під час навчання в інституті І. Гавдида розпочав активну громадську діяльність. Зокрема, брав участь у акціях студентської непокори у 1990-91-х роках, був одним із засновників Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Тернопільського товариства «Вертеп» у 1988 році. Коли у 1990 році Іван Гавдида закінчив педінститут, то отримав посаду вчителя географії в селі Боків, у восьмирічній школі. Але вже у 1991 році він перебрався також вчителем географії до рідної школи. Був надзвичайно компетентним педагогом, мав педагогічний такт.
Напередодні грудневого референдуму у 1991 році, Іван Гавдида разом із агітаційною групою від Бережанського району, яка складалась переважно із мешканців Саранчуків, їздив на Дніпропетровщину. І. Гавдида був депутатом Бережанської районної ради першого демократичного скликання від Саранчуківського виборчого округу. У 1991 році вступив до Демократичної партії України, був учасником установчих зборів ДемПУ в місті Теребовлі Тернопільської області.
Член Пласту з 1990 року. Перший станичний станиці Бережани та організатор підготовчого куреня УПЮ ім. Дмитра Мирона-Орлика. У 1992 році І. Гавдида був у числі співзасновників Пластового Куреня «Вовча Ліга». З 1992 року – Курінний «Вовчої Ліги», з 1997 року – Голова Ради Честі Пластового Куреня «Вовча Ліга», з 1997 року – голова Станичної Ради станиці Тернопіль. Багаторічний комендант пластових таборів та вишколів. У 1995 році вступив у ряди Конгресу Українських Націоналістів, а згодом очолив Тернопільську обласну організацію КУН-у, яка під час його керування стала найпотужнішою в Україні. Був членом Центрального Проводу КУН-у.
Одночасно І. Гавдида був членом Головного Проводу ОУН. На Х Великому Зборі ОУН, у 2000 році, обраний заступником Голови Проводу ОУН. У Проводі відповідав спочатку за Молодіжний Сектор, а потім за вишкільну роботу.
Автор багатьох статей та публікацій, котрі вирізнялися свіжістю думок та гостротою, він був одним із редакторів «Бюлетеня Проводу ОУН», лектором Міжнародного Республіканського Інституту. Учасник і організатор багатьох патріотичних заходів в різних регіонах України. Івана знали та поважали не лише в Україні, його як талановитого промовця запрошували на ювілейні заходи українські громади в США, Канаді, Великобританії.
Від 2002 року І. Гавдида був заступником голови Тернопільської обласної організації Українського Народного Руху (з 2003 року – Української Народної Партії). У 2001 році він обраний Директором Центру Національного Відродження імені Степана Бандери в Києві.
Іван Гавдида загинув за нез’ясованих обставин 30 серпня 2003 року в місті Києві. Похований у родинному селі.
Література:
Заруцький Ю. Справи, які розпочав Іван Гавдида, продовжить українська молодь [Текст] / Ю. Зарицька // Свобода. – 2007. – 1 верес. – С. 2.
Іван Гавдида – творець нової епопеї [Текст]. – Київ : Укр. вид. спілка ім. Ю. Липи, 2011. – 315 с.
Кудобинський Я. «Він жив. Він буде жити!» [Текст] : 50-річчю з дня народження Івана Гавдиди присвячується! / Я. Кудобинський // Тернопіль вечірній. – 2016. – 21 верес. – С. 5.
Лівінський О. Іван Гавдида до останнього подиху був вірним Україні [Текст] / О. Лівінський // Тернопіль вечірній. 2012. – 19 верес. – С. 5.
Лівінський О. Увіковічнили світлу пам’ять Івана Гавдиди [Текст] / О. Лівінський // Тернопіль вечірній. – 2013. – 4 верес. – С. 5.