Місто без відходів: чому німецький Кіль може навчити світ
Німеччина відома як світовий лідер у сфері переробки відходів сміття. А Кіль – перше німецьке місто, оголошене “безвідходним” групою екологічних кампаній Zero Waste Europe. Цей сертифікат не означає, що місто вже перестало викидати сміття – радше те, що воно має конкретний план, як розв’язати цю екологічну проблему.
Німеччина має складні взаємини з відходами. Попри статус світового лідера з їх переробки, найбільша економіка Європи також є однією з найбрудніших. У 2021 році середньостатистичний німець виробив 646 кг відходів, тоді як середньостатистичний громадянин ЄС – 530 кг. Завалені відходами німецькі міста шукають способи менше викидати й більше переробляти те, що потрапляє на смітник.
Міська рада м. Кіль впровадила проєкти, починаючи від заборони на одноразові предмети в державних установах, встановлення більшої кількості громадських питних фонтанчиків і закінчуючи лекціями для школярів про відходи. Вона також заохочує людей до простих змін у своїй поведінці, наприклад, використовувати тверді шматки мила замість того, щоб купувати його у пластикових пляшках.
Як у Кілі працюють з відходами сміття
У ресторанах швидкого харчування залишки їжі працівники забирають додому або роздають людям, які їх потребують.
Джанін Фальке, перукарка і власниця салону в Кілі, заснувала компанію, щоб перетворити волосся з 30 салонів міста на корисні продукти. Вона співпрацює з компанією, яка переробляє його на килимки, що застосовують як фільтри у промисловості або каналізації.
За словами Моріца Дітша, співзасновника ResteRitter, стартапу в Кілі, який “рятує” фрукти та овочі, які збираються викинути, і робить з них мармелад та чатні, установи та підприємства мають вдосконалюватися, але невеликі поведінкові зміни допоможуть пройти довгий шлях.
Інші пропозиції мають більш системний характер. Місто випробовує систему “плати, скільки викидаєш”, коли люди платять лише за те сміття, яке вони викидають у контейнер для змішаних відходів.
Останнім проєктом є заміна одноразового посуду у фестивальному кейтерингу. Він та його команда приносять старі тарілки, чашки та столові прилади на великі заходи й миють їх у мобільній мийці, щоб кіоски з їжею не потребували одноразового пакування.
Переробка відходів сміття як частина культури
Попри те, що зусилля зі скорочення відходів, як у Кілі, є досить новими для Німеччини, переробка сміття міцно вкоренилася в культурі. Німців ще зі школи вчать правильно поводитися з відходами і ставитися до екологічних проблем свідомо: всі повинні сортувати сміття, а виробники – відповідати за утилізацію свого пакувального матеріалу. Сортування відходів стає в Німеччині певного роду народним змаганням. Навіть у казках для дітей піднімалася тема сортування відходів.
Особливості сортування сміття в Німеччині
Система управління відходами у Німеччині відрізняється залежно від Федеральних земель та навіть міст, але здебільшого вона єдина. Кожна німецька домівка має від 3 до 8 контейнерів для сортування відходів. Зазвичай такі баки знаходяться або перед будинком, або всередині (у підвалі). Окрім цього, в будь-якому районі міста контейнери встановлені на вулицях. Сортування сміття в Німеччині відбувається наступним чином.
Контейнер із жовтою або оранжевою кришкою (Wertstoffe) призначений для пластику, металу та Tetra Pak. Такі відходи попередньо складаються у звичайні пакети для сміття або у спеціальні жовті пакети, які в деяких містах можна безкоштовно взяти у меріях або у працівників, які приймають сміття на звалищах.
Зелений контейнер призначений для скла. Він розділений на 3 сектори: біле скло, зелене та коричневе. У деяких містах контейнери для скла розташовані біля супермаркетів або на перехрестях, і розраховані вони на обслуговування декількох домів або навіть кварталів. У такому випадку скло в них можна викидати у спеціальні години, вказані на контейнерах, щоб уникнути гучних звуків битого скла у вечірній час доби.
Викидати в такі контейнери скляні пляшки (Mehrwegflaschen або Pfandflaschen), що призначені для багаторазового використання, заборонено. Вони мають заставну вартість від 8 до 25 євроцентів, яка включена в ціну напою. Заставна вартість встановлюється не тільки на скляні, а й на деякі пластикові та жерстяні пляшки. У більшості супермаркетів розміщені спеціальні автомати, які приймають таку тару. Потім вони видають чек, яким можна оплатити покупки або обміняти на готівку. Деякі автомати оснащені кнопкою, що дозволяє передати кошти на благодійність.
Контейнер із синьою кришкою (Papier) призначений для паперових виробів, окрім чеків – вони містять бісфенол А, який має негативний вплив на здоров’я людини й може забруднити макулатуру під час переробки.
Коричневий/хакі контейнер, із зеленою кришкою (Biomüll/Biotonne) призначений для компосту. Туди потрапляє органічне сміття: залишки їжі, яка не піддавалася обробці, серветки, трава, листя, земля, кавові фільтри, волосся, нігті. Такі відходи німці використовують у якості добрива. Також з них отримують біогаз, який використовується в побуті та промисловості. Перш ніж викидати такі відходи у загальний контейнер, вдома їх завертають у газети або біорозкладні пакети.
Сірий або чорний контейнер (Restmüll) призначений для всього того, що не сортується і не підлягає переробці. Такі відходи відвозять на заводи, а після спеціальної обробки з них отримують електроенергію та тепло.
Що роблять зі сміттям, яке не сортується?
Стара побутова техніка в деяких містах складається у спеціальні контейнери, але в більшості випадків її потрібно вивозити на звалища самостійно. Також німці звечора виставляють стару великогабаритну техніку на вулиці, щоб будь-хто, кому вона стане потрібною, міг безкоштовно її забрати.
Контейнери для одягу та взуття зазвичай можна знайти поряд з контейнерами для скла. Їх забирають благодійні організації типу Червоного Хреста й потім відправляють речі малозабезпеченим родинам.
Меблі, які планують викидати, спершу також виставляють на вулицю звечора, щоб інші мали можливість їх забрати. Послуги з перевезення великогабаритного сміття замовляються окремо.
Для збору небезпечних відходів (батарейки, лампочки, акумулятори) встановлюють маленькі контейнери поруч з баками для паперу, але такі контейнери є не скрізь. Проте, такі відходи завжди можна зібрати й віднести у спеціальні бокси, які можна знайти в більшості супермаркетів.
Як відбувається вивезення сміття в Німеччині?
Кожна німецька родина має календар вивезення сміття (Müllkalender/ Abfuhrkalender), який можна знайти на сайті компанії, яка займається вивезенням сміття у певному місті, просто ввівши адресу свого будинку.
Жителі приватних будинків повинні стежити за календарем ( у кожного контейнера свій день) й виставляти відповідний бак звечора на вулицю. Сміття забирають рано вранці. Жителі багатоквартирних домівок сортують відходи у квартирі, а потім відносять все до баків відповідних кольорів. У такому випадку за календарем слідкувати не потрібно, цим займається адміністрація будинку.
Плата за вивезення сміття варіюється відповідно до кількості жителів будинку чи квартири, Федеральної землі, міста, кількості сміття, частоти обслуговування. У середньому, в Берліні за разове обслуговування одного контейнера на 240 л платять 23 євро.
Чи всі дотримуються правил сортування?
Контейнери регулярно перевіряються: якщо правил сортування не дотримуються, баки не вивозять і попереджають про це жителів будинку. Більш того, контейнери можуть забрати в якості покарання або навіть застосувати санкції: порушникам підвищують плату або взагалі припиняють обслуговування будинку.
Як переробляють сміття в Німеччині?
Німеччина – одна із країн-чемпіонів з переробки сміття в Європі. 64% відходів тут здобувають нове життя. Однією з найбільших компаній, яка забезпечує громадян Німеччини жовтими та синіми контейнерами, займається вивезенням та переробкою сміття, є «Дуальна система Німеччини» (DSD) та проект «Зелена точка». Вивезенням сміття, що не сортується, як правило, займаються інші місцеві компанії або житлово-комунальне господарство.
Досягнутий рівень якості збору сміття завдяки стандартизованим процедурам у всіх федеральних землях дозволяє отримувати в результаті вторинної переробки матеріали, які раніше не можна було й уявити. Наприклад, компанія Reluma виготовляє хвилерізи, які використовують на узбережжі Балтійського моря. Раніше їх робили з дерева, однак певний вид молюсків зжирав їх за короткий час. Хвилерізи з синтетичних матеріалів служать довше. Отримані в результаті ресайклінгу матеріали мають у три-чотири рази більшу вартість, ніж сміття, з якого їх виготовляють.
Отже, якщо ви плануєте поїздку до Німеччини, обов’язково ознайомтеся з правилами сортування сміття у цій країні й так само відповідально поставтеся до цього питання, як і корінні жителі. А щоб вдосконалити свої знання німецької мови приєднуйтеся до нашого навчального клубу для початківців.