То дивний геній вибрав собі це місце,
Може, одно з найкращих у світі…
І. Нечуй-Левицький
22 травня важлива дата для кожного українця. У цей день 1861 р. прах поета, художника, політичного і громадського діяча Т. Шевченка було перепоховано в Україні, на Чернечій горі поблизу Канева.
Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі. Там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але друзі Тараса Григоровича і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його “Заповітом”, написаним ще в 1845 році, на рідній землі.
…І рушили вони через всю Росію з півночі на південь: де потягом, де кіньми, де пароплавом, а де і просто на руках – до Канева. Саме там мріяв оселитися поет і дожити свого Богом визначеного віку.
На Чернечій горі змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі Т. Шевченка вигляду степової. Згодом встановили дубовий хрест, який у 1864 замінили на чавунний.
У 1889 році тут влаштовано перший музей Тараса Шевченка.
У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”, а в 1939 році споруджено величний бронзовий монумент поетові.
Приходили на Чернечу гору, яку стали називати Тарасовою, письменники О. Кобилянська, М. Коцюбинський, І. Нечуй-Левицький, В. Стефаник, Л. Українка та інші видатні особистості.
Пропонуємо ознайомитися з книгами, присвяченими останньому шляху Кобзаря на Батьківщину. Монографії, біографічні довідки, науково-історичні літописи, нариси і путівники допоможуть відтворити хронологію і дух походу-реквієму перепоховання Т. Шевченка “… на Вкраїні милій”.






