Венеція – дивовижна перлина Італіі
Венецію називають найромантичнішим містом світу, містом мостів, каналів з прекрасною старовинною архітектурою. Місто розташоване на північному сході країни, на 117 невеликих островах у Венеціанській лагуні Адріатичного моря. Тут зовсім немає доріг, рух відбувається тільки по каналах.
По Венеції проходить близько 150 каналів, які пов’язані 409ма мостами.
Найширшим каналом є Гранд-канал, який ділить місто на дві частини. Довжина каналу становить 3 800 метрів, ширина — від 30 до 70 метрів, глибина — близько 5 метрів. Набережних у каналу практично немає, їх замінюють фасади будинків, що виходять до каналу. Ці будинки, як правило, побудовані на палях, при цьому мають два виходи — на сушу і на воду.
Місто одне з великих культурних центрів епохи Ренесансу. Батьківщина відомого у всьому світі композитора – Антоніо Вівальді. Населення — 260 000 чоловік. Близько 60 тисяч проживають в історичній частині міста, решта — на материковій частині та інших островах лагуни.
Венеція була найбільшим морським портом в середньовічній Європі, вона служила в якості культурного та торговельного зв’язку Європи з Азією.
Більшість будинків побудовані на палях з модрини. Як відомо це дерево майже не псується у воді.
В 1104 році у Венеції відкрився перший у світі завод з виробництва військових кораблів. Він мав символічну назву «Арсенал» і майже щодня спускав на воду один військовий корабель.
У Венеції народилися знаменитий коханець Джакомо Казанова, мандрівник Марко Поло.
Більшість жителів Венеції є римо-католиками (85%), решта 15% – протестанти і юдеї.
Венецію розділяють 117 островів, на яких можна нарахувати близько 3000 провулків.
Гондоли є найвідомішим символом Венеції у світі. Їх досі виготовляють складним древнім способом, який придумали венеціанські майстри.
Довжина кожної гондоли становить строго 11 м, ширина 1.42 м, а вага близько 600 кг. Управляти цим чудовим засобом пересування без особливих зусиль може одна людина.
У Венеції дотримується суворе правило кількості гондольєрів, а саме 425 осіб. Серед них є одна жінка. Вона виборювала це право майже 10 років, адже право бути гондольєром охороняє закрита асоціація гондольєрів Венеції.
Крім гондол, можна покататись у річкових трамваях “вапоретто”. Це основний і єдиний вид громадського транспорту у Венеції. Вапоретто їздять не лише в самій Венеції, але й до найближчих островів.
У списку пам’яток Венеції – міст Ріальто. Це найстаріший міст через Гранд Канал, головну транспортну артерію міста.
Собор Святого Марка – один із найгарніших соборів середньовіччя. Фасад будівлі – шедевр архітектури, прикрашений численними колонами, шпилями, арками та барельєфами, всередині собор оздоблений мозаїкою та вітражами.
Музей Коррера у Венеції побудований в період між 1806-1814 роками, протягом Наполеонівської ери, коли Венеція була частиною королівства Італії. Венеціанскій живописець Джузеппе Борсато працював над художнім оформленням інтер’єрів. Музей Коррера бере своє ім’я від Теодоро Коррера (1750-1830), колекціонера творів мистецтва, який був членом старої сім’ї венеціанської аристократії. Тут зібрані гравюри, книги, рукописи, зброя, вироби з срібла, слонової кістки
Відома релігійна пам’ятка Венеції собор Санта-Марія делла Салюте має дуже цікаву історію. У першій половині 17-ого століття жахлива чума спалахнула в Північній Італії. Вживались різні заходи щоб зупинити інфекцію. Але всі зусилля були марні і хвороба поширювалася по місту. У дуже короткий проміжок часу, незважаючи на обмеження, встановлені владою, загинула значна частина населення. Невдача медицини змусила уряд та людей звернутися до релігії заради порятунку. Була організована процесія, у якій брали участь усі 10 000 людей. Вони постійно ходили навколо Площі Сан-Марко протягом трьох днів і ночей, читаючи молитви. Було вирішено, що якщо місто уникне повного спустошення, то вони побудують храм такого розміру і краси, якого ще не бачив світ. Хвороба відступила, і жителі вирішили виконати свою обіцянку – так з’явився собор Санта-Марія делла Салюте.
Острів Мурано відомий на весь світ завдяки виробам із кольорового скла, які зберігаються в музеї скла.
А острів Бурано славиться мистецтвом плетіння мережив. Його візитною карткою є різнокольорові веселі будиночки, перефарбувати які можна лише з дозволу місцевої влади, і лише в дозволений колір. Тому його часто називають “острів-папуга.”
Площа Сан Марко одна з найбільш визначних пам’яток Венеції. Починаючи зі середньовічного періоду площа завжди розглядалася, як центр Венеції. Тут також проходять багато венеціанських фестивалів.
Цікавий факт: тільки на площі Сан-Марко дозволено годувати голубів, якщо це зробити в іншому місці Венеції, то загрожує великий штраф. Цікаво також те, що для продажу насіння у Венеції необхідно купити ліцензію, і вона передається у спадок!
На площі Сан Марко стоїть висока дзвіниця Кампаніла. Нагорі є оглядовий майданчик, куди можна піднятися на ліфті.
В останні роки площу заливає вода, глибина в центрі площі іноді перевищує метр. Проблема посилюється ще й тим, що Венеція поступово опускається під воду.
З кожним роком Венеція тоне! Це відбувається через те, що рівень води постійно піднімається, а середній рівень суші Венеції потроху знижується. Восени відбувається підвищення рівня води, в результаті чого провулки, площі, перші поверхи будинків повністю затоплює.
Місто хочуть зробити музеєм під відкритим небом.