Творча спадщина Лесі Українки

Українка, Л. Повне академічне зібрання творів: у 14 т. /Леся Українка ; [ред. кол. : В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко, І. Констанкевич, М. Моклиця, С. Романов] .— Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021.

Повне академічне зібрання творів у 14 томах є унікальним виданням, яке зібрало твори видатної української письменниці, поетеси, драматургині, перекладачки, літературознавиці й громадської діячки Лесі Українки.

До нього увійшли всі знайдені на час виходу чотирнадцятитомника тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі. Загальний тираж – 1500 комплектів зібрання творів. 

 Зібрання відкривають чотири томи драматургії, яку визнано вершинним творчим здобутком письменниці.

Зокрема, том 1 вміщує драматичні твори 1896–1906 років, серед яких «Блакитна троянда», «Одержима», «В катакомбах»; том 2 – твори, завершені у 1907–1908 роках: поема «Кассандра», діалог «Айша та Мохаммед», драма «Руфін і Прісцілла»; том 3 – драматичні твори 1909–1911: «У пущі», «Бояриня», «Лісова пісня»; том 4 – твори, завершені у 1912–1913 pоках, зокрема «Адвокат Мартіан», «Камінний Господар», «Оргія».

Том 5 об’єднав поетичні, ліро-епічні твори Лесі Українки, представлені збірками «На крилах пісень», «Думи і мрії» та «Відгуки», поезії і ліричні цикли поза збірками, поеми, серед яких — «Роберт Брюс, король шотландський», «Давня казка», «Віла-посестра».

Том 6 має назву “Художня проза”. Серед представлених текстів — понад два десятки оповідань і нарисів, фрагменти і плани незавершених творів.

У 7 томі максимально повно представлено літературно-критичний та публіцистичний доробок Лесі Українки, що свого часу зазнав чи не найбільшого втручання радянської цензури. Серед запропонованих текстів — праці про актуальну європейську літературу, рецензії, фейлетони, полемічні статті та багато іншого.

Том 8 об’єднав тексти з перекладацького доробку письменниці, серед яких — уривки з «Рігведи» і Біблії, творів Гомера, Данте й Шекспіра, поезія Байрона, Гейне та Гюґо, оповідання Гоголя, драми Метерлінка і Гауптмана, наукові й публіцистичні статті Драгоманова, Верна та ін. У додатку вміщено переклади російською мовою художніх творів і ділових документів.

У 9 томі представлено фольклорні записи, зібрані письменницею і членами її родини на Волині та волинському Поліссі, а також записи народних мелодій з голосу Лесі Українки. Особливу цінність становлять її нотні записи, опубліковані у виданні.

У томі 10 представлено текст «Стародавньої історії східніх народів» — підручника, написаного Лесею Українкою для молодшої сестри, авторські ілюстрації, конспекти й виписки з книг, нотатки і матеріали до художніх творів письменниці.

Томи 11-14 – листи Лесі Українки збережені в оригіналах, копіях чи першодруках, із загальною передмовою.

Над підготовкою 14-томника працювали близько 30 найкращих фахівців у царині науки про Лесю Українку із Волинського національного університету імені Лесі Українки, а також інших закладів вищої освіти та академічних установ Львова, Чернівців, Рівного, Житомира, Острога, Києва.

Редакція: Віра Агеєва, Юрій Громик, Оксана Забужко, Ірина Констанкевич, Марія Моклиця та Сергій Романов.

Українка, Л. Зібрання творів : у 12 т. / Леся Українка. – Київ : Наук. думка, 1975-1979.

Класичне видання спадщини поетеси включає поезію, прозу, драматургію, переклади та листи. Здійснене колективом українських науковців під керівництвом Є.С.Шабліовського з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки.

Принцип розташування матеріалу у виданні – жанрово-хронологічний: т.1 – поетичні твори, т.2 – поеми і поетичні переклади, т. 3-6 – драматичні твори, т. 7 – прозові твори, перекладна проза, т. 8 – літературно-критичні та публіцистичні статті, т. 9 – записи народної творчості, пісні з голосу Лесі Українки; т. 10 – 12 листи.

Оформлення серійне: коленкорова обкладинка світло-гірчичного кольору, в обрамленні букету (рослинний орнамент) – золотисті літери; виконано тисненням. 

Недоліками цього типово радянського видання є жорстка політична цензура (не включено драматичну поему «Бояриня» та ряд інших творів гострого національного звучання); викреслення з опублікованих текстів деяких висловлювань Лесі Українки тощо.

Українка, Л. Твори : в 5 т. / Леся Українка / [ред. кол. : П. Г. Тичина (голова) та ін.] — Київ : Держлітвидав України, 1951—1956.

Вміст: збірки поезій («На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»), драми-поеми («Кассандра», «Лісова пісня», «Камінний господар»), проза та переклади, що базуються на літературній спадщині.

До п’ятитомника включені маловідомі поезії, які в дореволюційні часи були надруковані в періодичній пресі під псевдонімами і криптонімами. Кожен том складається з основного тексту, додатків, приміток. Всі твори друкуються за перевіреними текстами. Томи ілюструються матеріалами з життя і творчості Лесі Українки.

У 50-х роках це зібрання було одним із найповніших. У даний час серед букіністів вважається раритетним виданням. 

Українка, Л. Твори : в 4 т. /  Леся Українка ; [упоряд. та прим. Н. О. Вишневської]. – Київ : Дніпро, 1981-1982.

У цьому виданні представлено художню, літературно-критичну та епістолярну спадщину Лесі Українки.

Принцип розташування матеріалу – жанрово-хронологічний: т.1 – поезії та поеми; т. 2-3 – драматичні твори; т. 4 – художня проза, літературно-критичні статті та листи.

Раритетне видання. В лідериновій обкладинці.

Українка, Л. Твори [Текст] : в 2 т. / Леся Українка. – Київ : Наук. думка, 1986-1987.-  (Бібліотека української літератури).

У 1 томі друкуються прижиттєві збірки поетеси «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», а також більша частина її поетичного доробку за першу половину творчого шляху. Серед них  поеми “Роберт Брюс – король шотландський”, “Давня казка”, “Одне слово”, “Кассандра” та ін.

До 2 тому творів Лесі Українки ввійшли драматичні твори, написані в 1908-1913 рр. Це – “Лісова пісня”, “Камʼяний господар”, “Адвокат Мартіан”, “Оргія” та ін.

Твори друкуються в хронологічній послідовності, за часом їхнього написання. Скорочені в автографах та першодруках імена дійових осіб подаються повністю беззастережно.

Українка, Л. Твори : в 2 т. / Леся Українка ; вступ. сл. В. Коротича. – Київ : Дніпро, 1970. 

Ілюстроване двотомне видання творів Лесі Українки, видане з нагоди відзначення 100-річчя з її дня народження.

Особливістю цього видання є передмова відомого українського поета та критика Віталія Коротича, примітки Г. Аврахова та дереворити художника В. Василенка.

До 1 тому «Творів» включено більшість поезій, які подаються за виданням “Леся Українка. Твори в десяти томах,  т. 1. К., Дніпро, 1963”. В основу подачі текстів покладені останні редакції прижиттєвих публікацій, підготовлених до друку самою письменницею.

У  2 том включено вибрані і драматичні твори письменниці.

На підставі вивірки текстів за автографами і прижиттєвими виданнями внесено потрібні уточнення та виправлено друкарські помилки, наявні в попередніх виданнях.

Українка, Л. Листи: 1876-1897  / Леся Українка. – Київ : Комора, 2020. – 508 с.

Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає молода, енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ. Уперше опублікований без вилучень, зі збереженням авторського правопису, епістолярій Лесі Українки відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть.

Українка, Л. Листи: 1898-1902 / Леся Українка. – Київ : Комора, 2017 – 541 с.

П’ять років на межі століть, за які у житті поетеси сталося так багато. Вона долає хворобу, натхненно пише й перекладає, тяжко переживає смерть коханого Сергія Мержинського, наснажується ніжною дружбою Ольги Кобилянської, відданістю Климента Квітки, незмінною підтримкою рідних. Спілкується з письменниками, артистами і політиками, багато подорожує — часто вимушено, а проте радо, вчить італійську, намагається здобути фінансову незалежність, бере на себе роль родинного миротворця, нарікає на виснажливість закупів за кордоном і грубість російських туристів, шиє собі одяг і виписує книжки з європейських бібліотек…

Українка, Л. Листи: 1903-1913 / Леся Українка. – Київ : Комора, 2018. – 733 с.

Останнє десятиліття життя видатної жінки — коли народжувалися та публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими і закордонними журналами — як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано і лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі. Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна — Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця — і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми.

Видання “Листів” здійснено в межах програми інституційної підтримки видавців Українського інституту книги.  Упорядник- Валентина Прокіп (Савчук), передмова Віри Агеєвої. В кінці  кожного тому листів  є список ілюстрацій.