Ракочий Григорій

(1889-1920)

Григорій Ракочий – український галицький правник, військовик, збирач фольклору, Діяч товариства «Просвіта». Заступник Державного секретаря військових справ ЗУНР.

Народився у 1889 року в селі Настасів, що неподалік Тернополя. Навчався у Тернопільській українській гімназії, після її закінчення у Львівському університеті, який закінчив в 1912 році. Григорій Ракочив досліджував та вивчав фольклор, зокрема пісенну народну творчість.  Співпрацював з видатним фольклористом Володимиром Гнатюком. У 1914 році Наукове товариство імені Шевченка видало збірку щедрівок і колядок (36-й том), в якому було опубліковано народні твори, зібрані Григорієм Ракочим у рідному селі.

Працював адвокатом у місті Збараж до 1914 року. Після початку Першої світової війни воював у лавах цісарського війська. З кінця 1918 року у лавах УГА, став сотником. До повернення Никифора Гірняка – виконуючого обов’язки окружного коменданта Тернополя. Потім служив у Державному Секретаріаті Військових Справ ЗУНР, був заступником держсекретаря. З УГА перейшов за Збруч.

Помер 10 лютого 1920 року в с. Ободівка (нині Тростянецький район, Вінницька область) від епідемічного висипного тифу.

Література

Мельничук Б., Пиндус Б. Ракочий Григорій Львович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. – Т. 3 : П – Я. – С. 169.

Реабілітовані історією: книга пам`яті Збаразького району. – Тернопіль: Збруч, 2006. – 659 с.