1540 р. м. Тернопіль
Прадавній символ нашого міста, наш незнищенний Старий замок добре відомий переважній більшості тернополян, адже зображений на гербі Тернополя. Історія Тернопільського замку офіційно розпочинається з 15 квітня 1540 року. У цей день король Сигізмунд І Старий надав великому коронному гетьманові Речі Посполитої Янові Тарнавському привілей на зведення укріплень в урочищі Сопільче. Будівельні роботи почалися одразу ж після отримання цього привілею. Головну споруду – палац у ренесансному стилі – зводили з пісковику і цегли у доволі похилій місцині, тому вона вийшла різноповерховою: з боку міста будівля мала два поверхи, а від ставу – три і ще два рівні заглиблених казематів.
Потрапити всередину твердині можна було лише через підйомний міст і ворота під двохповерховою вежею, де чергувала сторожа. Оборонні рубежі замку з трьох боків захищали став і болота. Із четвертого боку цитадель оточували сухий рів та підмурований із внутрішнього боку земляний вал із дубовим частоколом на вершині.
Досі нерозвіданими і майже міфічними залишаються збудовані під замком підземелля, що за розповідями з’єднували палац із Воздвиженською та Середньою (Різдва Христового) церквами. Люди, яким вдалося побувати у підземеллях після Другої світової війни, стверджують, що вони обмуровані каменем, мають ніші для переховування захисників і навіть тримачі для смолоскипів на стінах. Цих історій ретельно ніхто не перевіряв, проте факт існування пустот під Тернополем залишається безсумнівним.
Замок споруджувався вісім років, і навіть під час будівельних робіт майстри змушені були відбиватися від татар, які хотіли захопити Тернопіль у 1544 році. У 1548 році громаді надали обмежене магдебурзьке право, бо місто таки залишилося у власності Тарнавських. Якщо у 1540 р. мешканців на 15 років звільнили від податків, то в у 1548 р. – ще й на 20 років від сплати мита. У 1550 р. Тернопіль отримав привілей, згідно з яким усі купці, які їхали на торги з Галичини на Волинь, повинні були заїжджати у місто і платити мито на його розвиток.
Нова війна зачепила старий замок і його околиці у часи Хмельниччини, коли місто неодноразово руйнували. Тернопільські міщани підтримали козаків, що дало підставу полякам називати їх зрадниками, ворогами католицтва і кривдниками шляхти. Гетьман Хмельницький стояв табором неподалік від міста у 1653 р., коли йшов назустріч армії короля Яна ІІ. У той же час Тернопіль відвідало посольство турецького султана.
На початку ХІХ століття новий власник Тернополя граф Коритовський наказав розібрати усі укріплення. Він оточив палац муром, а вхід оформив у вигляді давньоєгипетських пілонів з гербами і масками левів. Протягом 1809−1810 рр.
Тернополем володіли росіяни, які влаштували в замку і зал для танців. 15 лютого 1843 останній власник Тадей Туркул продав памʼятку громаді за 175 тис. гульденів. Після того як громада викупила поселення, 12 грудня 1844 р. цісар Фердинанд І надав Тернополю статус королівського міста і підтвердив його герб. У 70-ті роки ХІХ століття до міста прибув польський-мандрівник Наполеон Орда. Саме йому ми завдячуємо, збереженому до нашого часу першому графічному малюнку із зображенням нашого замку.
Під час Першої світової війни замок зазнав значних руйнувань, дах був повністю пошкоджений, відсутні віконні рами. У 1921 році західноукраїнські землі відійшли до Польщі. Тернопіль став центром воєводства. Поляки ніяк не змогли миритися з тим, що в центрі міста знаходився зруйнований замок, тому серед офіцерів полку, що дислокувався в Тернополі, розпочався збір коштів для реставрації замку. Реставраційні роботи тривали п’ять років. Після відбудови замку тут був розміщений один із батальйонів полку польської піхоти.
У часи Другої світової війни будівля зазнала ще більших пошкоджень. За словами істориків, на ньому була таблиця із написом російською мовою «Тут был город Тарнополь». На початку 50-х років замок був відновлений, в ньому знаходиться ДЮСШ олімпійського резерву з греко-римської боротьби.
Сьогодні влада міста планує перенести школу греко-римської боротьби в інше приміщення, а в замку розмістити об’єкти культури. Зокрема в Тернополі планується відкриття постійно діючої експозиції творів видатного художника Івана Марчука. Шедевральним роботам потрібне не менш шедевральне місце. Кращого, ніж замок у Тернополі, не знайти. Також планується відновлення інтер’єру замку, зокрема меблів та камінів, які відповідають тій добі. У відреставрованому замку планують розмістити щонайменше п’ять об’єктів: художній музей, картинну галерею, музей міста, виставку робіт Івана Марчука та залу для урочистих подій.
Література
Гаврилюк О. Замок. Історія побудови [Текст] : [Тернопільський замок] / О. Гаврилюк // Вільне життя. – 2015. – 15 трав. – С. 3. – Продовж. № 39 (22 трав.), 2015.
Гулько Я. А було їх два – Старий і Новий замки [Текст] : [як виглядали і як служили міщанам Старий і Новий замки в м. Тернополі] / Я. Гулько // Місто. – 2013. – 20 берез. – С. 19.
Гулько Я. Легендарний будівничий замку [Текст] : [гетьман і полководець Ян Амор Тарновський] / Я. Гулько // Місто. – 2013. – № 27 лют. (№ 9). – С. 19. – Продовж. № 10, 2013.
Легенди тернового поля [Текст] // Бурма В. Привиди старих замків (Тернопільщина) / В. Бурма. – Тернопіль, 2011. – С. 101–122.
Лещишин А. Два замки Тернополя [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2011. – 30 берез. – С. 17.
Мороз В. Як зникав Тернопільський замок. Першими були турки [Текст] / В. Мороз // 20 хвилин. – 2012. – 8 черв. – С. 12.
Старий замок. 1540 р. м. Тернопіль [Текст] // Замки та фортеці. – Київ, 2007. – С. 208–209.
Сторожа шляху від Теребовлі до Буська [Текст] : [про Тернопільський замок] // Місто. – 28 листоп. – С. 19.
Тернопіль [Текст] // Мороз В. Замки і фортеці Тернопілля / В. Мороз. – Тернопіль: Підручники і посібники. – 2011. – С. 101–106.
Чайківська Я. Той, що піднявся з руїн [Текст] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2012. – 26 верес. – С. 8.
