Вишневецький Дмитро

Дмитро Байда-Вишневецький – славетний козацький лицар, визначний полководець, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі. Про його хоробрість і талант воїна складалися легенди. В українській народотворчості ці легенди перетворилися на широковідому думу про козака Байду, що уособлював і козацькі вольності, і войовничий дух, і нечуваний героїзм у боротьбі з ворогом.

Князь Дмитро Іванович Вишневецький був старшим із чотирьох синів князя Івана Михайловича Вишневецького. Рід Вишневецьких був одним із найбільш знатних і відомих на території сучасної України в 16 столітті, володіючи землями від Волині і Тернопільщини до Києва та Черкас. Вперше ім’я Дмитра Вишневецького згадується в українській історії в 1545 році під час ревізії Кременецького замку. Наступний спогад датовано 1548 роком. Тоді він зробив набіг на землі Очаківського замку, який знаходився під владою Високої Порти.

У 1551 році – король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкаси та Канів. У 1553 року Дмитро Вишневецький, незважаючи на попередження Сигізмунда, на свої кошти почав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця. Туди почали стікатися козаки, оскільки ця фортеця повинна була стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Згідно з результатами археологічних та гідрогеологічних досліджень, що проводилися в період з 1990 по 2000 рік, ототожнюється з островом Байда, який розташований на захід від острова Хортиця.

Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом відправився до Стамбула, де служив султанові Сулейману I півроку. Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої підтримки від уряду, намагався справити на нього відповідне враження, або прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. Інша версія – визволення з полону своїх родичів.

Упродовж 1557-58 рр. Вишневецький відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм на Хортицю. В жовтні 1557 р. Д. Вишневецький на чолі загону козаків здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти на Хортицю всі гармати. Хан Девлет-Гірей спробував схилити Вишневецького на свій бік, однак той відповів відмовою. У результаті хан зібрав всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога фортеці тривала 24 дні, після яких татари зазнали великих втрат і змушені були відступити. Пробував гетьман організувати союз держав (Польща, Московія), в якому для боротьби проти Туреччини та Кримського ханства брали б участь запорожці. Вишневецький з московським військом та своїми козаками запланував похід на Крим, однак хан відтягнув всі війська за Перекоп і приготувався до оборони. Але раптово Вишневецький був відкликаний до Москви. Там йому доручили досить дрібні операції на Дону і Кавказі, під час яких він заснував фортецю у Черкаську. На початку 1559 р. він здійснив успішний похід у Крим, визволивши з полону кілька тисяч українських невільників. У червні цього ж року запорожці під проводом Д. Вишневецького напали на турецьку фортецю Азов.

У 1561 році Вишневецький був оголошений зрадником у Великому князівстві Литовському через співпрацю з Москвою. Однак його така позиція не задовольняла, і він зі своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинившись на острові Монастирському. Там він домігся від великого князя для себе і своїх супутників письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського. Сигізмунд з радістю прийняв його, після чого Вишневецький важко захворів. Навіть думав, що його отруїли, і проходив лікування у медиків, що відповідали за здоров’я самого князя. У 1562 році Вишневецький прибув з посольством до Москви, намагаючись схилити царя до продовження антиосманської боротьби, але, не досягнувши мети, повернувся в підданство до польського короля. У 1563 році Вишневецький разом з польським магнатом Лаським здійснив похід на Молдову, де в цей час відбувалася боярська міжусобиця, в боротьбі за молдавський престол. В одній з битв військо Вишневецького зазнало поразки, а він сам потрапив у полон і був привезений до Стамбулу. Там за наказом султана Селіма II – сина Сулеймана I Пишного та Роксолани – Дмитра Вишневецького та двох його товаришів, зокрема коменданта Хотинської фортеці Івана (Яна) П’ясецького, родича «Байди» було скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.

Страта Вишневецького справила величезний вплив на маси дніпровського козацтва, з яким він так довго спілкувався і яке очолював у походах. Життя і смерть Вишневецького почали обростати легендами, які лягли в основу народної української думи «Про Байду-козака». Також в від Байди Вишневецького у спадок козацтву передався його особистий штандарт – малиновий стяг із срібним хрестом і золотими півмісяцями, який згодом став прапором козаків.

В особі гетьмана Дмитра Вишневецького Україна мала визначного козацького лідера, засновника Січі, патріота, полководця, яким би пишалась будь-яка країна світу.

Література

Байда Вишневецький [Текст] : [політичний і військовий діяч, засновник запорозького козацтва] // Лицарі булави : розповіді про укр. гетьманів / М. Шудря. – Київ : Велес, 2015. – С. 9-16.
Ванат І. Козак Байда Вишневецький [Текст] / І. Ванат // Вільне життя. – 2005. – 1 жовт. – С. 7.
Велет козацького духу [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 10. – С. 25-28.
Винар Л. Силуети епох [Текст] : іст. розвідки / Л. Винар. – Дрогобич : Відродження, 1992. – 184 с.
Вирський Д. Королев’ята над Дніпром: князі Вишневецькі [Текст] : (маловідомі сторінки історії) / Д. Вирський // День. – 2017. – 10-11 берез. – С. 21. – Продовж. № 46-47, 2017.
Грушевський М. Дмитро Байда-Вишнівецький [Текст] / М. Грушевський // На переломі: друга половина ХV- перша половина ХVІ ст. / упоряд. і передм. О. В. Русинової. – Київ : Україна, 1994. – С. 185-193.
Денисенко А. Дмитро Байда-Вишневецький [Текст] / А. Денисенко // Історичний календар 2003 / упоряд. А. Денисенко, С. Грабар, П. Орленко. – Київ : Планета, 2003. – С. 406-411.
Денисенко А. Козацький гетьман Байда Вишневецький [Текст] / А. Денисенко // Шкільна бібліотека. – 2003. – № 5. – С. 145-147.
Дмитро Байда-Вишневецький (р. н. невід. – 1563) [Текст] // Федорук Я. Історія України в життєписах князів та гетьманів. – Тернопіль, 1999. – С. 22-23.
Дмитро (Байда) Вишневецький і Запорізька Січ [Текст] // Лавренюк В. Храм у дзеркалі ріки : нотатки музейника / В. Лавренюк. – Тернопіль : Принтер-Інформ, 2000. – С. 170-177.
Дмитро Байда-Вишневецький : світоглядний портрет [Текст] // Багнюк А. Українська думка. Козацька доба / А. Багнюк. – Тернопіль, 2007. – С. 26-32.
Дмитро Вишневецький – засновник Запорозької Січі [Текст] // Як відродилась Галицько-Волинська булава, або Тернопільщина козацька. – Тернопіль, 2003. – С. 33-53.
Дмитро Вишневецький [Текст] : (?-1564) князь, засновник Запорозької Січі // 100 найвідоміших українців / під. заг. ред. Ю. Павленка. – Київ : ОСМА, 2015. – С. 67-73.
Дмитро Вишневецький, князь, засновник Запорізької фортеці, гетьман запорізького козацтва [Текст] // Сушинський Б. Козацькі вожді України : Історія України в образах її вождів та полководців в ХV-ХІХ ст. Історичні есе. В 2-х т. – Одеса, 2006. – Т. 1. – С. 11-53.
Дмитро Вишневецький [Текст] : (?-1564) князь, козацький отаман, засновник Запорозької Січі // Визначні постаті Тернопілля. – Київ, 2003. – С. 36.
Дмитро Вишневецький – засновник Першої Січі [Текст] // Гетьмани України: історії про славу, мудрість і відвагу / А. Градова. – Харків : Аргумент Принт, 2015. – С. 46-56. – (Загадки минулого).
Князь Дмитро Вишневецький – Байда [Текст] // Аркас М. М. Історія України – Русі / М. М. Аркас. – Одеса : Маяк, 1994. – С. 150-152.
Кралюк П. Князі Вишневецькі в літературі польській та українській, або Хто був прототипом героя народної пісні «Гей, соколи» [Текст] / П. Кралюк // День. – 2011. – 4-5.
Ленченко В. Хортицький замок Дмитра Вишневецького [Текст] / В. Ленченко // Тернопілля`98-99 [Текст] : регіон. річник / упоряд. Б. Куневич., М. Ониськів. – Тернопіль : Збруч, 2002. – С. 74-76.
Мавдюк М. Славний козак Байда Вишневецький [Текст] / М. Мавдюк // Вільне життя. – 2015. – 5 черв. – С. 1.
Махно Т. Козаки та опричники [Текст] / Т. Махно // Українська культура. – 2006. – № 11. – С. 34.
Махун С. Незламний дух історичного патрона Запорізької Січі [Текст] / С. Махун // Україна Incognita / ред. Л. Івшина. – Київ : Укр. прес-група, 2004. – С. 79-83.
«Ой ти Байдо, ти славнесенький…» [Текст] : (Дмитро Вишневецький, 1550-1563 рр.) // Гетьмани України : війна, політика, кохання / Т. Чухліб. – Київ : Арій, 2016. – С. 24-32.
«Особисто знаний ворогами» : Дмитро Байда-Вишневецький [Текст] // Реєнт О. П. Усі гетьмани України. – Харків, 2007. – С. 6-25.
Рижков В. Козаки: від союзу до розриву з Москвою [Текст] : як князь Вишневецький з Іваном Грозним дружив / В. Рижков // День. – 2018. – 26-27 січ. (№ 13/14). – С. 21.
Сергійчук В. І. Дмитро Вишневецький [Текст] / В. І. Сергійчук. – Київ : Україна, 2003. – 189 с. – (Українські державники).
Середюк О. Козак Мамай – український Спаситель. Козаки-характерники Байда і Сірко [Текст] / О. Середюк, С. Лис. – Київ : ФОП Стебеляк, 2017. – 63 с.
Чухліб Т. Дмитро Вишневецький – герой української середньовічної пісні [Текст] / Т. Чухліб // Історія україни. – 2005. – № 5. – С. 1-4.
Шиятий І. П. Їх буде пам’ятати Україна [Текст] : [захід-вшанування видатних постатей історії] / І. П. Шиятий // Позакласний час. – 2013. – № 1-2. – С. 21-24.
Шот М. Перетнулися на полотнах минувшина й сучасність [Текст] : [Дмитро Вишневецький (Байда) на полотнах терноп. митців] / М. Шот // Вільне життя. – 2015. – 30 жовт. – С. 1.
Яценюк Т. Дмитро Вишневецький в боротьбі за молдавський стіл [Текст] / Т. Яценюк // Розбудова держави. – 2006. – № 1-6. – С. 48-55.