Батьківський Петро

(1985-2022)

Петро Батьківський народився 22 грудня 1985 р. в селі Кутківцях (нині – однойменний район Тернополя). Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу № 25, Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2021).

З 2009 р. Петро Батьківський служив у ЗСУ на контрактній основі. Під час окупації АР Крим у місті Феодосія тримав оборону військової частини, де потрапив до полону. Після звільнення з полону добровільно взяв участь у російсько-українській війні, зокрема у 2014-2017 рр. пройшов Широкине, Талаківка, Гранітне, Лебединське, Водяне, Комінтернове, Троїцьке, Попасна Луганської та Донецької обл. Був командиром 1-ї мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді міста Тернополя. Пізніше обійняв посаду командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», підпорядкованого 56-ій окремій мотопіхотній бригаді.

З вересня 2021 р. підрозділ під його командуванням локалізувався у селищі Піски Донецької обл. 6 березня 2022 р. отримав наказ про передислокацію – тримав оборону на панівній висоті. Загинув у бою. Похований 10 квітня 2022 р. на Кутківецькому цвинтарі.

Петро Батьківський отримав ряд нагород: орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно). Відзнаку президента України «За участь в антитерористичній операції».